Справа №760/12048/25 2/760/9630/25
06 червня 2025 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Букіна О.М., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 ОСОБА_2 , відповідача-2 ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
02.05.2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача-1 ОСОБА_2 , відповідача-2 ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
05.05.2025 на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано до провадження судді Букіної О.М.
Вивченням матеріалів позовної заяви встановлено, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.05.2025 позивачу був наданий строк терміном не більше 5-ти днів з дня отримання копії ухвали для виправлення недоліків, оскільки суд при прийнятті заяви зобов'язаний встановити відсутність підстав для повернення заяви і наявність передумов для відкриття провадження у справі - наявність правовідносин сторін, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства, і пред'явлення вимоги, яка не є байдужою до права.
Зазначена ухвала суду від 07.05.2025, згідно вимог закону була направлена на електронну адресу позивача, вказану в заяві та отримана 22.05.2025.
26.05.2025 до суду від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2025.
Ознайомившись з поданими матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Позивач звертаючись до суду з позовом просив:
1.Витребувати з чужого незаконного володіння, а саме від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на мою користь квартиру АДРЕСА_1 та повернути її у власність позивача;
2. Зобов?язати реєстраційну службу або нотаріуса скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на спірну квартиру і зобов?язати реєстраційну службу або нотаріуса здійснити державну реєстрацію права власності на спірну квартиру на моє ім?я.
Таким чином, позивачем було заявлено дві вимоги майнового та немайнового характеру.
При цьому, судовий збір позивач не сплатив, помилкового вважаючи, що він звільнений від його оплати.
Надаючи позивачу строк на усунення недоліків щодо необхідності сплати судового збору, останній мав визначити ціну позову та належним чином сплатити судовий збір.
Відповідно до п.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір"за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Як вбачається з поданої позивачем заяви про усунення недоліків, останнім сплачено та надано квитанцію про оплату судового збору 1 відсоток ціни позову, тобто лише за вимогу майнового характеру у розмірі 4 040, 72 грн.
При цьому, визначаючи суму для сплати судового збору , позивачем вказано ціну позову - вартість нерухомого майна у розмірі 404 000,00 грн.,виходячи з даних за 2008 рік,які зазначені у договорі купівлі-продажу.
У той же час, виходячи з вимог ст. 176 ЦПК України ціна позову у справах про витребування майна визначається виходячи з дійсної вартості майна на момент пред"явлення позову.
Таким чином, позивачем не належним чином, тобто не у повному обсязі сплатив судовий збір за вимогу майнового характеру та необгрунтував ціну позову, виходячи з ринкової (дійсної) вартості майна на дату подачі позову.
У той час, в ухвалі суду вказано про необхідність визначення ціни позову,виходячи з ринкової вартості майна на момент звернення до суду .
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що недоліки поданого позову, визначені ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.05.2025, позивачем усунуто не в повному обсязі.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового процесу, яка є його ініціатором, зобов'язана з розумним інтересом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати свої процесуальні обов'язки.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені.
За таких обставин вважаю за необхідне повернути позивачу в силу ч.3 ст.185 ЦПК України позовну заяву з дадними до неї документами.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1 ОСОБА_2 , відповідача-2 ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, вважати не поданою та повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.М. Букіна