Справа №760/5251/25 2/760/7872/25
30 квітня 2025 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Ішуніна Л. М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Ішуніній Л. М.
Вирішуючи питання щодо визначення територіальної підсудності даного позову, суд дійшов таких висновків.
Позивач, звертаючись до Солом'янського районного суду міста Києва, обґрунтовує обрану нею підсудність справи за частиною другою статті 28 ЦПК України, посилаючись на те, що вона разом з неповнолітнім сином проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
На даний час декларування та реєстрація місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні регулюється виключно Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року № 1871-IX, який набрав чинності 01 грудня 2021 року. У свою чергу, частиною першою статті 4 цього Закону передбачено, що особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною шостою статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Крім того, з метою реалізації положень вказаного Закону, 07 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (набрання чинності 14 березня 2022 року), якою затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування).
Вказаний Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування) визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів (пункт 1).
Відповідно до пункту 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Так, з отриманої судом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1167439 вбачається, що позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка територіально не відноситься до Солом'янського району міста Києва.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
З урахування наведених положень чинного законодавства, матеріали позовної заяви не містять відомостей, що позивач зареєструвала/задекларувала своє місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому Закон України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» порядку або що ця адреса є тимчасовим місцем реєстрації внутрішньо переміщених осіб. Крім того, не надано доказів на підтвердження того, що на її утриманні перебуває син, або між нею та відповідачем досягнуто домовленості щодо розгляду справи за її зареєстрованим місцем проживання.
Згідно з частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Виконуючи вимоги частини шостої, восьмої статті 187 ЦПК України, суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
У відповідь на запит суду щодо місця реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було отримано відповідь з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України, згідно якої останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , яка територіально не відноситься до Солом'янського району м. Києва.
Враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що заявлені позовні вимоги полягають у розірванні шлюбу, суд приходить до висновку, що дана позовна заява територіально не підсудна Солом'янському районному суду міста Києва, як за правилами частини першої статті 27 ЦПК України, так і за правилами частин другої статті 28 ЦПК України.
Відповідно до частини дев'ятої статті 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Частиною 3 статті 31 ЦПК України визначено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Статтею 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Ураховуючи викладене, суддя приходить до висновку про передачу справи на розгляд до Деражнянського районного суду Хмельницької області за зареєстрованим місцем проживання відповідача.
Керуючись статтями 27, 28, 31, 32, 187, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу передати на розгляд до Деражнянського районного суду Хмельницької області (32200, Хмельницька обл., м. Деражня, вул. Миру, буд. 43) за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л. М. Ішуніна