СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/25877/24
пр. № 2/759/1616/25
21 травня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
при секретарі Кульбовської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Юлія Валентинівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
Представник позивача адвокат Литвиненко О.І. яка діє в інтересах ОСОБА_1 03.12.2024 року звернулась до суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Юлія Валентинівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, яким просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був рідним братом позивача ОСОБА_1 , після смерті якого відкрилась спадщина.
Зазначив, що 07.11.2024 року звернувшись до приватного нотаріуса КМНО Пелих Ю.В. з приводу подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 , листом від 07.11.2024 року позивачу було рекомендовано звернутись до суду, оскільки було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Вказав, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Крефельд Федеративної Республіки Німеччина, і свідоцтво про його смерть позивачем було отримано тільки 28.08.2024 року, а тому ним з поважних причин було пропущено строк на подачу заяви про прийняття спадщини.
Також зазначив, що позивач є єдиним спадкоємцем померлого, інші спадкоємці за заповітом чи за законом відсутні.
Вважає, що причини пропуску строку для прийняття спадщини пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 10.12.2024 року відкрите провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, якою позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та розгляд справи провести за її відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду відзив, яким просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, якою просить розгляд справи провести за відсутності представника нотаріальної контори.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
В судовому засіданні встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є рідним братом покійного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 у м. Крефельд, Федеративної Республіки Німеччина, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 7).
Після смерті ОСОБА_2 залишилася спадкова маса у вигляді частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 05.11.1999 року Ленінградською районною радою народних депутатів м. Києва (а.с. 17-18).
За життя покійним ОСОБА_2 заповіт складено не було.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 07.11.2024 року звернувся до приватного нотаріуса КМНО Пелих Ю.В. з приводу подачі заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Листом від 07.11.2024 року приватного нотаріуса КМНО Пелих Ю.В. позивачу було рекомендовано звернутись до суду, оскільки ОСОБА_1 було пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини (а.с. 12-14).
Згідно частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України не застосовуються.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо (Постанова Верховного Суду від 28 березня 2022 року у справі № 750/2158/21 (провадження № 61-753св22).
Норми статті 1272 Цивільного кодексу України щодо права на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини застосовуються до спадкоємців, право на спадкування яких виникло із набранням чинності Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 1272 Цивільного кодексу України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статті 1270 Цивільного кодексу України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до змісту статті 1272 Цивільного кодексу України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов'язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що отримання свідоцтва про смерть ОСОБА_2 потребувало значного часу, оскільки смерть ОСОБА_2 сталося у Федеративній Республіці Німеччина.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в три місяці з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Пелих Юлія Валентинівна про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк для прийняття спадщини у 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: І.В. П'ятничук