Справа № 755/6410/25
Провадження №: 3/755/3028/25
"02" червня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Мельниченко Л.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
31 березня 2025 року близько 23 години 39 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Романа Шухевича 2Т в м. Києві, керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 протягом року двічі притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а саме: постановою Деснянського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами. Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.
ОСОБА_1 був обізнана про те, що Дніпровським районним судом міста Києва здійснюється розгляд справи відносно нього та, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, своїм правом бути присутнім у судовому засіданні не скористався, належної зацікавленості у розгляді своєї справи не проявив, клопотань про відкладення розгляду справи та будь-яких пояснень суду не надав.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, суд здійснив всі можливі заходи для дотримання прав ОСОБА_1 проте, враховуючи строки розгляду справи про адміністративні правопорушення, суд розцінює поведінку ОСОБА_1 як свідоме зловживання своїми процесуальними правами, завідомо направлене на безпідставне затягування судового процесу.
Беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, врахувавши, що судом були вжиті всі можливі, передбачені законом заходи для виклику ОСОБА_2 до суду, суддя, з дотриманням вимог ст. 268 КУпАП, вважає за можливе розглядати справу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 за наявними матеріалами.
Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 287213 від 01 квітня 2025 року: «31 березня 2025 року близько 23 години 39 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись по проспекту Романа Шухевича 2Т, в м. Києві, керував транспортним засобом «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України»
Як вбачається з даних, що містяться на відеозапису, працівники поліції зупиняють автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування у працівників поліції стан ОСОБА_1 викликав сумнів щодо перебування його у стані наркотичного сп'яніння. Працівники поліції оголошують ОСОБА_1 виявлені у нього ознаки сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей не реагують на світло, тремтіння кінцівок пальців рук, неприродна блідість шкіри обличчя, та висувають законну вимогу пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, роз'яснюють ОСОБА_1 його права та обов'язки, наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння та те, що у разі відмови від проходження огляду на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляну на стан сп'яніння. В подальшому складають протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, оголошують його ОСОБА_1 , а той його підписує, без доповнень та зауважень. Разом з тим, під час перевірки документів ОСОБА_1 працівники поліції встановили, що той перебуває в розшуку за ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому після складання протоколу вони везуть ОСОБА_1 в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Будь яких інших доповнень та клопотань від учасників судового розгляду не надходило, а тому суддя приймає рішення на наявних та досліджених доказах.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме дані, що містяться: у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 287213 від 01 квітня 2025 року; у картці обліку адміністративного правопорушення; у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у довідці щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення; у постанові Деснянського районного суду міста Києва від 07 листопада 2024 року; у постанові Деснянського районного суду міста Києва від 01 квітня 2025 року; у реєстраційній карті, що власником автомобіля з 13 березня 2021 року є ОСОБА_3 ; відтворивши відеозапис, - суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 3 ст. 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, вчинення особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за будь-яке з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, у даному випадку керування транспортним засобом особою в стані наркотичного сп'яніння, тобто суб'єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до вимог ч.ч. 2, 3, 4 ст. 266 КУпАП , огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з даних, що містяться в п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Голлоран та Франціс проти Сполученого королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завадити серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілем та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Як встановлено у судовому засіданні, водій ОСОБА_1 , будучи достовірно обізнаним про вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, оскільки проходив теоретичні та практичні навчання для підготовки до складання екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здав ці екзамени та отримав відповідне посвідчення, тому йому було достовірно відомо, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
На підставі наведеного, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, суддя, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_1 виду адміністративного стягнення суддя, враховує вимоги ст. 23 КУпАП, які передбачають, що адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 30 КУпАП позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.
Крім того, враховуючи характер вчиненого правопорушення, наявні дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують відповідальність, та те, що санкцією ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачено єдине адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років, суддя вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у межах санкціїч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керувати транспортним засобом.
У той час, санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до вимог ст. 29 КУпАП конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 287213 від 01 квітня 2025 року не містить відомості, що автомобіль «Toyota Camry», державний номерний знак НОМЕР_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд не застосовує до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 23, 30, 33, ч. 3 ст. 130, ст.ст. 251, 252, 266, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до вимог ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення, з урахуванням норм статей 287-279 КУпАП, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя Л.А. Мельниченко