Номер провадження: 22-ц/813/2025/25
Справа № 520/5194/14-ц
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
05.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого судді Сєвєрової Є.С.,
суддів: Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,
за участю секретаря Малюти Ю.С.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - ПАТ «Дельта Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2024 року у складі судді Гниличенко М.В.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №520/5194/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначив, що заочним рішення Київського районного суду м.Одеси від 23.02.2015 позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» було задоволено шляхом стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» загальну заборгованість в розмірі 852035,80 грн. та судові витрати. Виконавчі листи на обох боржників №520/5194/14-ц видані 02.04.2015, а виконавчі провадження відкриті головним державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сокол Ю.С. 16.02.2016.
02.03.2015 Національний банк України визнав ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, неплатоспроможним, 05.10.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку боржника ПАТ «Дельта Банк».
Наведене є підставою для закінчення виконавчого провадження від 16.02.2016 згідно пункту 4 частини 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак державний виконавець Сокол Ю.С. ігноруючи зазначеного з 2016 року по теперішній час не виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.11.2020 було замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» у виконавчих листах № 520/5194/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11367138000 від 02.07.2008 на правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал».
22.02.2023 між «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №22-02/23, за яким право вимоги за договором №11367138000 перейшло до ТОВ «Кампсіс Фінанс»
17.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір № 17-05/23 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги за кредитним договором № 11367138000.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 05.09.2023 було замінено стягувача у справі № 520/5194/14 з ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс», вказану ухвалу було залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18.04.2024.
З урахуванням викладеного, вважає, що для нового кредитора за кредитним договором №11367138000 ТОВ «Дебт Форс» закінчився строк пред'явлення виконавчого листа №520/5194/14-ц до виконання і його автоматичного поновлення за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбудеться.
Позиція стягувача в суді першої інстанції
У відзиві на заяву, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», у якому заперечувало проти задоволення заяви та просило відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що норми Закону України «Про виконавче провадження» передбачають закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації банку, виключно, коли банк є боржником у виконавчому провадженні, однак за виконавчим листом №520/5194/14-ц виданим 02.04.2015 Київським районним судом м.Одеси, ПАТ «Дельта Банк» є стягувачем, тому посилання на п.4, 19 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним. Крім того зазначає, що за заявою ПАТ «Дельта Банк» відкрито виконавче провадження.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування її висновків
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.07.2024 заяву задоволено.
Ухвала суду мотивована тим, що в даному випадку з пенсії ОСОБА_1 у період з грудня 2020 року по квітень 2022 року, при відсутності правових підстав, виконавчою службою на користь ПАТ «Дельта Банк», який було ліквідовано та який з 11.11.2020 офіційно за ухвалою суду не має відношення до виконавчого листа № 520/5194/14-ц, було стягнуто грошові кошти, тому в даному випадку виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає з «інших причин» - неможливістю фактичного виконання рішення суду за об'єктивними причинами, які не залежать від волевиявлення ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ТОВ «Дебт Форс» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання пропущено, оскільки постановою Одеського апеляційного суду від 18.04.2024 у справі №520/5194/14-ц були встановлені наступні обставини: «Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22.02.2024 витребувано з Київського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в м. Одеса) копію виконавчого провадження №50199375 про стягнення боргу з ОСОБА_1 за виконавчим листом №520/5194/14-ц. З вказаних матеріалів вбачається, що за виконавчим листом №520/5194/14-ц, за яким ОСОБА_1 є боржником, ПАТ «Дельта Банк» стягувачем, відкрите виконавче провадження та відповідно до постанови ДВС про стягнення боргу від 30.06.2016 з ОСОБА_1 щомісячно стягуються грошові кошти у розмірі 20% від пенсії боржника до повної сплати боргу у загальному розмірі 937 294,38 грн. Отже, у справі, що розглядається, встановлено, що наразі виконавче провадження відкрите, відтак доводи апелянта про те, що стягувачем пропущений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання не приймаються до уваги.».
Крім того, доводи скарги також мотивовані тим, що висновки районного суду про відсутність стягувача за виконавчим провадженням ВП №50199375 є помилковими, оскільки в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції сам зазначає, що ухвалою від 05.09.2023 стягувача у справі №520/5194/14-ц змінено на ТОВ «Дебт Форс», а отже підстави для визнання виконавчого листа №520/5194/14-ц, виданого 02.04.2015 Київським районним судом м.Одеси таким, що не підлягає виконанню відсутні.
Позиція відповідача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , посилаючись на її необґрунтованість, просить суд ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16.07.2024 залишити без змін та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Дебт Форс» на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 16.07.2024.
Явка сторін в суді апеляційної інстанції
В судове засідання, призначене на 05.06.2025 сторони з'явився представник ТОВ «Дебт Форс» - Земляков О.А. та Тарановський П.В., підтримали доводи раніше поданих заяв та скарг.
3.МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Дебт Форс» підлягає задоволенню.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
В провадженні Київського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа 520/5194/14-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за споживчим кредитним договором від 02.07.2008, кінцевий термін повернення кредиту було встановлено за згодою сторін - 02.07.2015.
Договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11367138000 від 02.07.2008 було укладено з ОСОБА_2 , але відповідно Договору поруки № 214919 від 02.07.2008 поручителем є ОСОБА_1 , заявник по даній справі.
Заочним рішення Київського районного суду м.Одеси від 23.02.2015 позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» було задоволено шляхом стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» загальну заборгованість в розмірі 852035,80 грн. та судові витрати. Рішення набрало законної сили 06.03.2015.
Виконавчі листи було видано банку - 02.04.2015.
08.02.2016 представником ПАТ «Дельта Банк» було направлено заяву до Начальника Київського ВДВС ОМУЮ про прийняття виконавчого листа Київського районного суду м.Одеси по справі №520/5194/14-ц та відкриття виконавчого провадження.
16.02.2016 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сокол Ю.С. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 852035,80 грн.
30.06.2016 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сокол Ю.С. було винесено постанову про стягнення боргу з пенсії боржника ОСОБА_1
02.03.2015 Національний банк України визнав ПАТ «Дельта Банк», код ЄДРПОУ 34047020, неплатоспроможним, 05.10.2015 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку ПАТ «Дельта Банк». Київський апеляційний адміністративний суд 31.08.2016 підтвердив правомірність та законність прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції, не відповідає вищевказаним вимогам законодавства, з огляду на наступне.
Так, згідно з ч.1 ст.431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Тобто, виконавчий лист, є похідним від судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до змісту норми ч. ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України, виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або 3) з інших причин.
При цьому словосполучення «або з інших причин» стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь- яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій норми процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення.
Такі висновки містяться у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №2-4671/11.
Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
-матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання),
-процесуально- правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Вказані підстави для визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, зазначені у Постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц (провадження № 61-1592св17).
Встановлено, що в якості підстави для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, заявник ОСОБА_1 зазначає п.4,19 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та посилається на пропуск строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Так, відповідно до п.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі - прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку - боржника.
Відповідно до п.4, 19 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі прийняття Фондом гарантування вкладів фізичних осіб рішення про початок процедури ліквідації банку - боржника.
Отже, обидві вищезазначені норми Закону України «Про виконавче провадження» передбачають закінчення виконавчого провадження, у разі ліквідації Банку, виключно у випадку, якщо Банк є боржником у виконавчому провадженні.
Проте встановлено, що за виконавчим листом №520/5194/14-ц, виданим 02.04.2015 року Київським районним судом м. Одеси, ПАТ «Дельта Банк» є стягувачем, тому посилання на п.4, 19 ч. 1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» є безпідставним.
В свою чергу, посилання заявника на таку підставу для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, як пропуск строку на його пред'явлення є також безпідставним, виходячи з того, що встановлення обставин дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає з'ясуванню, під час оскарження дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця, пов'язаних з вирішенням питання про відкриття виконавчого провадження, а тому не мають правового значення під час розгляду питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та не можуть бути підставою для визнання його таким.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, заочне рішення Київського районного суду м.Одеси від 23.02.2015 у справі №520/5194/14-ц набрало законної сили - 06.03.2015, строк пред'явлення виконавчого листа № 520/5194/14-ц відносно боржника ОСОБА_1 сплив 07.03.2018, при цьому, судом першої інстанції було зауважено, що ПАТ «Дельта Банк» своєчасно звернулось з заявою про виконання до виконавчої служби.
Зокрема встановлено, що за заявою представника ПАТ «Дельта Банк» від 08.02.2016, 16.02.2016 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сокол Ю.С. було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 852035,80 грн. (а.с.12).
30.06.2016 державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби Сокол Ю.С. було винесено постанову про стягнення боргу з пенсії боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до наявної у матеріалах справи інформації щодо результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП, за виконавчим листом №520/5194/14-ц, виданим 02.04.2015 Київським районним судом м.Одеси відкрите виконавче провадження ВП №50199375, яке знаходиться на примусовому виконанні Київського ВДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с. 17).
З наведеного вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №50199375 від 16.02.2016 не скасована.
Помилковим є висновок районного суду про відсутність стягувача за виконавчим провадженням ВП №50199375, оскільки в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції сам зазначає, що ухвалою від 05.09.2023 стягувача у справі №520/5194/14-ц змінено на ТОВ «Дебт Форс».
З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що підстави для визнання виконавчого листа №520/5194/14-ц, виданого 02.04.2015 Київським районним судом м.Одеси таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
За встановлених обставин справи та вимог закону колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Дебт Форс» є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374, пунктам 3, 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладений у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблені при їх невідповідності обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконаннюза вищевказаного обґрунтування.
Порядок та строк касаційного оскарження
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 353, пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України ухвала суду першої інстанції про скасування заходів забезпечення позову, після її перегляду в апеляційному порядку, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 липня 2024 року скасувати.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №1520/5194/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.06.2025
Головуючий
Судді: