06 червня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13137/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області, Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області №102 від 08.10.2024 про порушення службової дисципліни, притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції, старшого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП ОСОБА_1 .
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.10.2024 Полтавським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області прийнято наказ №102 «Про порушення службової дисципліни, притягнення до дисциплінарної відповідальності», з підстав порушення дисципліни під час спілкування з громадянином по телефону під час виконання службових обов'язків. При цьому, позивач стверджує, що факти викладені в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності та висновку службового розслідування є надумані та спотворені, тобто в дійсності не відповідають всім обставинам, зазначає про відсутність жодного належного доказу на недотримання ОСОБА_1 Правил етичної поведінки поліцейського. Вказує, що ані наказ ані висновок службового розслідування не містить інкримінованої статті, містить лише посилання на пункти та розділи Дисциплінарного статуту Національної поліції України, що унеможливлює належно встановити які саме порушення було допущено ОСОБА_1 .
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
20 листопада 2024 року позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19 грудня 2024 року / а.с.56/.
03 грудня 2024 року до суду надійшов відзив, у якому представник відповідача просить відновити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що зібрані в ході службового розслідування матеріали та встановлені в межах компетенції дисциплінарної комісії фактичні обставини події, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в ході проведення службового розслідування підтверджено факт порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог посадової інструкції. Представник відповідача зазначає, що згідно службових характеристик старший лейтенант поліції ОСОБА_1 за час проходження служби у Полтавському РУП ГУНП зарекомендував себе з позитивного боку. Обставини, які б пом'якшували відповідальність старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 - позитивна характеристика. Обставиною, що обтяжує відповідальність старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , є не визнання порушення зі свого боку, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення вигляді зауваження. Зазначає, що причинами та умовами, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку є особиста недисциплінованість старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 , неналежне ставлення до виконання вимог нормативних актів, що регламентують діяльність Національної поліції України, нехтування нормам законодавства України, а саме вимог посадової інструкції затвердженої наказом Полтавського РУП ГУНП від 13.03.2024 № 152 / а.с. 58 - 62/.
19 грудня 2024 року підготовче судове засідання перенесено на 09 січня 2025 року, в зв'язку з перебуванням судді ОСОБА_2 на лікарняному / а.с.107/.
09 січня 2025 року протокольною ухвалою закрито підготовче р провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04 лютого 2025 року. / а.с.112/.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року відмовлено у задоволенні ОСОБА_3 про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача / а.с. 114/.
04 лютого 2025 року у судовому засіданні оголошено перерву до 20 лютого 2025 року для надання стороною відповідача витребуваних пояснень та допиту свідка / а.с.121 -125/.
20 лютого 2025 року судове засідання перенесено на 20 березня 2025 року за заявою представника позивача / а.с.132 - 134/.
20 березня 2025 року судове засідання перенесено на 06 травня 2025 року у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному/ а.см.138/.
06 травня 2025 року оголошено перерву в судовому засіданні для повторного виклику свідка до 22 травня 2025 року / а.с. 140- 141/.
22 травня 2025 року від представника позивача та представника відповідача надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Суд керуючись приписами ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішив розглядати справу у письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, відзиву на нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУНП в Полтавській області .
Наказом ГУНП в Полтавській області від 12.04.2023 №181 о/с ОСОБА_1 призначено на посаду старшого слідчого відділу Полтавського районного управління поліції.
30.08.2024 о 16:04 год ОСОБА_3 звернувся до Полтавського РУП ГУНП із заявою в якій повідомив, що 30.08.2024 о 10:03 год. за адресою: м. Полтава, вул. Довженка 2А на території автобази «Воднік» слідчий Полтавського ВП ГУНП ОСОБА_1 у телефонній розмові із заявником дозволив собі висловлюватись в його бік не етично, а саме сказав: «Чорт, їдь сюда, де машина».
Наказом начальника Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області від 26.09.2024 №371 призначено службове розслідування, за обставинами, викладеними у зверненні громадянина ОСОБА_3 щодо можливого порушення службової дисципліни старшим слідчим слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшим лейтенантом ОСОБА_1 .
Опитаний в ході проведення службового розслідування по даному факту старший слідчий слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_1 , пояснив: «Що 30.08.2024 о 08 годині я заступив на добове чергування в складі СОГ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області. о 09 год. 01 хв. надійшло повідомлення за фактом заволодіння транспортним засобом від заявника ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що « 9 місяців тому ОСОБА_4 віддав свій автомобіль марки Пежо 206, ДНЗ НОМЕР_1 , чорного кольору (зареєстроване на ОСОБА_4 , пальне газ та бензин, на кузові є пошкодження (двері, крило та капот) тех.паспорт на ремонт, працівник автобази гр. Кобець постійно знаходить нові причини, щоб не віддавати автомобіль, за ремонт взяв кошти в сумі 97,5 тис. грн. Зі слів на автобазі заявник автомобіль не бачив. Очікує поліцію біля центральної податкової, на ОСОБА_5 . Точна адреса не вказана. Відмітка орієнтовна».
Вказане повідомлення зареєстроване в ЄО за №22982 від 30.08.2024. B подальшому, ОСОБА_1 в складі СОГ виїхав за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 155, де поруч з ДПІ у м. Полтаві ГУ ДПС у Полтавській області, на лавці знаходився заявник, ОСОБА_4 , та його товариш. Під час спілкування із заявником, останній пояснив, що наприкінці 2023 після ДТП, він віддав належний йому автомобіль «Пежо 206», реєстраційний номер НОМЕР_1 громадянину ОСОБА_3 з метою ремонту. Далі, протягом майже одного року ОСОБА_3 брав в нього грошові кошти на ремонт вказаного автомобіля повідомляючи, що авто знаходиться на автобазі «Воднік» за адресою: м Полтава, вул. Довженка, 2а. Загальна сума коштів, яку ОСОБА_4 віддав ОСОБА_3 складала близько 100 тис. грн. (зі слів заявника).
Останній вказував що в нього є підтвердження передачі вказаних грошових коштів, як через інтернет-банкінг, так і нарочно в присутності товаришів заявника. В подальшому, заявник повідомив, що він поїхав на автобазу «Воднік», за адресою: м. Полтава, вул. Довженка, 2а, де при спілкуванні з працівниками, йому повідомили, що вказане авто жодного разу не бачили на зазначеній автобазі і місце перебування автомобіля нікому не відоме.
Потім, ОСОБА_1 в складі СОГ та разом із заявником і його товаришем приїхали на автобазу «Воднік» за вищевказаною адресою, де їх очікував ще один знайомий заявника який підтвердив, що автомобіль «Пежо 206», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в 2023 після ДТП забрав громадянин ОСОБА_3 . Також товариші заявника підтвердили передачу грошових коштів ОСОБА_3 у вищезазначеній сумі. Далі, з метою перевірки факту незаконного заволодіння транспортного засобу, ми спілкувалися із працівниками, які знають громадянина ОСОБА_3 .
Останні повідомили, що автомобіля «Пежо 206», реєстраційний номер НОМЕР_1 на вказаній базі «Воднік», вони ніколи не бачили. Ми попрохали працівників автобази зв'язатися з громадянином ОСОБА_3 .
Після декількох хвилин прохання здійснити телефонний дзвінок, працівниця автобази зателефонувала громадянину ОСОБА_3 . Останній взяв слухавку і жінка йому повідомила, що з ним хочуть поспілкуватися працівники поліції та пояснила причину чому. Далі вказана жінка передала слухавку ОСОБА_1 .
Взявши слухавку, він привітався та запитав у чоловіка, який був підписаний в телефоні як ОСОБА_6 , де він зараз знаходиться та де на даний час знаходиться автомобіль «Пежо 206». Я спілкувався з вказаним чоловіком на «Ви», проте ОСОБА_3 одразу почав спілкування на «Ти», сказавши, щоб я його слухав і почав свою розповідь. ОСОБА_3 одразу обізвав заявника та його товариша нецензурною лайкою, сказав, що ніякого автомобіля вони не отримають. На запитання ОСОБА_1 , де наразі знаходиться автомобіль, ОСОБА_3 відповів «десь». Я знову запитав в нього де, проте ОСОБА_3 не відповів. Далі він сказав мені «слухай, ти взагалі хто такий», після чого виразився нецензурно вже в бік ОСОБА_1 ОСОБА_1 повідомив йому в телефонному режимі, щоб він їхав сюди і поклав слухавку, оскільки не бажання спілкуватися з вказаною особою та слухати нецензурну лайку в мене не було. В подальшому, на пропозицію жінці, яка передавала слухавку, надати пояснення, остання відмовилась. Було опитано товариша заявника, який підтвердив, що автомобілем «Пежо 206», реєстраційний номер НОМЕР_3 заволодів громадянин ОСОБА_3 »
Опитаний в ході проведення службового розслідування безпосередній керівник старшого лейтенанта поліції Чалова В.В. Заступник начальника управління поліції - начальник слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області полковник поліції Негода Володимир Володимирович, пояснив: «Стосовно старшого слідчого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Чалова Владислава Віталійовича, можу повідомити, що за час служби в Національній поліції зарекомендував себе добре. Вміє правильно розподілити час та сили для успішного виконання службових обов'язків, виробляти стратегічно та тактично вірні напрямки службової діяльності. Діє наполегливо, розпочату справу завжди доводить до логічного завершення. Вимогливий до себе. Добре знає нормативні документи, які регламентують службову діяльність Національної поліції та керується ними в повсякденній роботі. Роботу виконує швидко, у встановлені терміни, не рахуючись з особистим часом. В спілкуванні ввічливий, тактовний, вміє вислухати співрозмовника і викликати його на відвертість. Має діюче дисциплінарне стягнення у виді «зауваження». На критику в свою сторону реагує правильно, намагається усунути вказані недоліки. Користується заслуженим авторитетом у колег по роботі. Має свою особисту думку і вміє аргументовано її відстоювати. Зовнішній вигляд охайний, дотримується встановлених правил носіння форменого одягу. Табельною вогнепальною зброєю володіє добре, фізично розвинений. Службову та державну таємниці зберігати вміє. Службою в Національній поліції України дорожить. Про конфлікт який виник 30.08.2024 дізнався від мого підлеглого старшого слідчого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 останній 30.08.2024 особисто мені доповів,що в ході опрацювання виклику в складі СОГ, за адресою: АДРЕСА_1 на базі «Воднік», у нього в телефонній розмові з ОСОБА_3 виник словесний конфлікт, де останній почав його ображати. ОСОБА_1 в свою чергу з ОСОБА_3 спілкувався без порушень не вживаючи не цензурних чи образливих слів в бік абонента. В подальшому про даний випадок я доповів керівнику Полтавського РУП».
Опитаний дисциплінарною комісією по даному факту начальник сектору розкриття незаконного заволодіння транспортними засобами відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_7 , пояснив:
«Що 30.08.2024 року, перебувючи на робочому місці, а саме в Полтавському РУП ГУНП в Полтавській області за адресою м. Полтава, вул. Сковороди, 25 йому зателефонував черговий Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та повідомив, що близько 09:00 год надійшло повідомлення по спец лінії 102 від громадянина ОСОБА_4 , 1949 р.н., який повідомив, що 9 місяців тому він віддав на ремонт свій власний автомобіль «Пежо 206», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_4 , до СТО, що розташоване по вул. Довженка, 2А, Автобаза «Водник», даний автомобіль повинен був відремонтувати ОСОБА_6 та останній не хоче ремонтувати даний транспортний засіб та постійно знаходить причини, щоб не повернути автомобіль заявнику».
В подальшому, він виїхав за адресою, де повинен був знаходитися автомобіль.
Приїхавши на дану базу, де перебував заявник, товариш заявника, працівники СТО, чоловік та жінка, а також СОГ в складі старшого слідчого Полтавського РУП Чалов Владислав та оперуповноваженого Полтавського РУП Дмитра Шовкопляса. В подальшому при перевірці з'ясувалося, що ні автомобіля ні громадянина ОСОБА_3 на даному СТО не було. Старший слідчий попросив зателефонувати останньому для того, щоб з'ясувати обставини, а саме де знаходиться автомобіль власника ОСОБА_4 «Пежо 206», на що жінка погодилася та зі свого мобільного телефону зателефонувала ОСОБА_3 та передала слухавку старшому слідчому. Останній розмовляв з ОСОБА_8 коректно, без образ, вживання ненормативної лексики в бік абонента з яким вів розмову. Розмова тривала не довгий час. Після розмови старший слідчий віддав телефон працівниці СТО та повідомив всім працівникам, що в розмові з ОСОБА_8 , останній говорив образливі слова в його адресу та говорив, «ти хто такий» і на питання, де перебуває на даний час авто, яке взяв на ремонт останній повідомив, «що десь» та кинув слухавку.»
Також було надано пояснення оперуповноваженим сектору розкриття незаконного заволодіння транспортними засобами відділу кримінальної поліції Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області майором поліції ОСОБА_9 , який повідомив аналогічну інформацію, яку надав ОСОБА_7 .
За вказаним фактом пояснення надав оперуповноважений сектору розшуку
злочинців і зниклих громадян відділу кримінальної поліції Полтавського РУПП ГУНП в Полтавській області капітан поліції ОСОБА_10 , який пояснив: «перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи 30.08.2024 року, йомузателефонував черговий Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та повідомив, що близько 09:00 год надійшло повідомлення по спец лінії 102 від громадянина ОСОБА_4 , 1949 р.н., який повідомив, що 9 місяців тому він віддав на ремонт свій власний автомобіль «Пежо 206», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_4 , до СТО, що розташоване по вул. Довженка, 2А, Автобаза «Водник», даний автомобіль повинен був відремонтувати ОСОБА_11 останній не хоче ремонтувати даний транспортний засіб та постійно знаходить причини, щоб не повернути автомобіль заявнику.»
В подальшому він виїхав за адресою, де повинен був знаходитися автомобіль.
Приїхавши за вказаною адресою, де перебував заявник, товариш заявника,
працівники СТО, чоловік та жінка, а також старший слідчий Полтавського РУП Чалов Владислав. В подальшому при перевірці з'ясувалося, що ні автомобіля ні громадянина ОСОБА_3 на даному СТО не було. Старший слідчий попросив працівниці СТО зателефонувати ОСОБА_3 для того, щоб з'ясувати обставини, а саме де знаходиться автомобіль власника ОСОБА_4 «Пежо 206», на що жінка погодилася та зі свого мобільного телефону зателефонувала ОСОБА_3 та передала слухавку старшому слідчому. Останній розмовляв з ОСОБА_8 коректно, без образ, вживання ненормативної лексики в бік абонента з яким вів розмову. Розмова тривала близько 2-3 хвилин. Після розмові старший слідчий віддав телефон працівниці СТО та повідомив всім працівникам що в розмові з ОСОБА_8 , останній говорив образливі слова в його адресу та говорив, «ти хто такий» і на питання, де перебуває на даний час авто, яке взяв на ремонт останній повідомив, «що десь» та кинув слухавку.»
За даним фактом було надано пояснення громадянкою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючою колористом, по АДРЕСА_1 , яка є безпосередньою підлеглою ОСОБА_3 , яка повідомила:
« 30.08.2024 року близько 10.00 години за місцем її роботи приїхали поліцейські у форменому одязі та не представившись запитали: хто тут головний? - на що остання повідомила, що його тут не має. На запитання, де ОСОБА_13 теж відповіла, що його тут не має. Після чого ОСОБА_14 з власного телефона набрала ОСОБА_15 та передала слухавку поліцейському. На запитання поліцейського про місце знаходження автомобіля, відповіді вона не чула, а після короткої розмови поліцейський сказав: «Чорт, їдь сюда!» та передав телефон ОСОБА_12 . В подальшому вищевказана громадянка від надання пояснень відмовилася і поліцейські покинули територію бази «Воднік».
На пропозицію надати пояснення, погодилась громадянка ОСОБА_16 знайома громадянина ОСОБА_3 , яка повідомила, що на момент розмови телефону з поліцейськими (з її слів) знаходилась поряд і чула розмову ОСОБА_17 з поліцейським який не представився, та запитав де машина, на що ОСОБА_3 сказав, що він не в місті і що автівки на місці знаходження поліцейських немає після чого на поліцейський сказав «Слиш ти чорт, пиз..й сюда!» і поклав слухавку. Далі ОСОБА_13 набрав ОСОБА_18 на телефон з якого відбувався попередній дзвінок і попросив дати слухавку поліцейському, але остання відмовився від подальшої розмови».
На запит дисциплінарної комісії від 04.10.2024 № 20249-2024 на ім'я начальника сектору моніторингу Полтавського РУП ГУНП повідомлено, що враховуючи записи 30.08.2024 не збережено, оскільки загальний строк збереження відеозаписів становить 30 діб у відповідності до Інструкції із застосування органами підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозаписи затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026 такої інформації отримати не представилось можливим.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку, що в ході проведення службового розслідування підтверджено факт порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог посадової інструкції затвердженої наказом Полтавського РУП ГУНП від 13.03.2024 № 152, а саме п.п. 8 п.2.26 частини ІІ цієї інструкції, дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179.
Також під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією визнано, що обставинами, що можуть пом'якшити відповідальність лейтенанта поліції ОСОБА_1 є позитивна характеристика, обставинами, що обтяжують відповідальність - не визнання порушення ОСОБА_1 , вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення у вигляді зауваження.
07 жовтня 2024 Начальником Полтавського РУП ГУНП в Харківській області затверджений висновок службового розслідування, відповідно до якого за порушення службової дисципліни, а саме недотримання вимог посадової інструкції затвердженої наказом Полтавського РУП ГУНП від 13.03.2024 № 152, а саме п.п. 8 п.2.26 частини ІІ цієї інструкції, дотримуватись Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 та п.2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п.5 та 6 ч.5 р.І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ, та п.2,5,6,7 та 8 ч.1 ІІ; старший слідчий слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
Наказом Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 08.10.2024 №102 до старшого слідчого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону №580-VIII визначено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до положень ст. ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, відповідно до яких, зокрема, поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законові України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку. Також, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
Частиною 1 ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України». Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту НП).
Відповідно до частини першої статті 12 Дисциплінарного статуту НП дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно із частиною першою статті 13 Дисциплінарного статуту НП дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
В силу приписів частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту НП дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Відповідно до частин другої, третьої, четвертої, десятої статті 14 Дисциплінарного статуту НП з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом МВС України №893 від 07.11.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі Порядок № 893).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 1, 2, 3 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Пунктом 2 розділу VІ Порядку №893 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З матеріалів справи вбачається, що підставою притягнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності слугувало те, що ним у телефонній розмові було використано неналежне спілкування з ОСОБА_3 .
Так, під час службового розслідування були опитані працівники РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_19 , який є безпосереднім керівником старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , який надав ОСОБА_1 позитивну характеристику, а також ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які вказали, що лейтенант поліції ОСОБА_1 з ОСОБА_3 розмовляв коректно, без образ, без вживання ненормативної лексики та знайомі ОСОБА_3 - ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , які повідомили дисциплінарну комісію, що ОСОБА_1 при спілкуванні з ОСОБА_3 вжив ненормативну лексику.
Лейтенант поліції ОСОБА_1 заперечує використання ним при спілкуванні з ОСОБА_3 ненормативної лексики чи образливих слів.
Так чином доказами звинувачення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у використанні ненормативної лексики у телефонній розмові з ОСОБА_3 є звернення ОСОБА_3 до Полтавського РУП ГУНП від 30.08.2024 та пояснення ОСОБА_12 та ОСОБА_16 , які вказують, що чули як ОСОБА_1 назвав ОСОБА_3 «чортом».
Однак, як раніше зазначалося судом, дисциплінарна комісія відібрала пояснення також і у інших свідків події, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які повідомили, що ОСОБА_1 з ОСОБА_3 розмовляв коректно, без образ, без вживання ненормативної лексики.
Отже, дисциплінарною комісією взято до уваги одні покази свідків щодо існування факту нецензурного висловлювання ОСОБА_1 та відкинуті покази інших свідків, які зазначали, що ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_3 не вживав образливих слів, без жодних обґрунтувань та надання їм оцінки.
Адміністративний суд у силу вимог статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є ознаки дисциплінарного проступку та установлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
З огляду на наведене, суд вважає, що дисциплінарною комісією було проведено перевірку відомостей щодо порушення вимог службової дисципліни старшим слідчим відділу Полтавського РУП ГУНП старшим лейтенантом поліції Чаловим В.В. за зверненням громадянина ОСОБА_3 №16088-2024 від 25.09.2024 однобічно та в обсязі, визначеному на власний розсуд, що у свою чергу, не забезпечило досягнення мети проведення службового розслідування, передбаченого ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, тому висновок про наявність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності є передчасним.
Отже, суд дійшов висновку про невідповідність рішення відповідача в контексті вимог ч.2 ст.2 КАС України. Відтак, оспорюваний наказ Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області №102 від 08.10.2024 про порушення службової дисципліни, притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції, старшого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) до Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Сковороди,2Б, м. Полтава, Полтавська область, 36014), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Матвійчука Юліана, 83, м. Полтава, 36039, код ЄРДПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області №102 від 08.10.2024 про порушення службової дисципліни, притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого лейтенанта поліції, старшого слідчого відділу Полтавського РУП ГУНП Чалова Владислава Віталійовича.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко