06 червня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/6672/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., у ході підготовки до розгляду по суті адміністративної справи за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Полтавській області 14.05.2025 звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 98918,84 грн та військового збору у розмірі 3200,00 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 провадження у справі за цим позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2025 заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.
Ознайомившись з матеріалами справи та позицією сторін, суд дійшов висновку про доцільність додаткових доказів задля повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.
Так, у поданій до суду позовній заяві податковий орган стверджував про наявність у відповідача податкового боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 98918,84 грн та військового збору у розмірі 3200,00 грн, що виник за таких обставин.
ФОП ОСОБА_1 нарахований єдиний податок (спрощена система, 1, 2 групи) на підставі заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 23.01.2012 №899/К за період з березня 2024 року по квітень 2025 року загалом у розмірі 20600,00 грн.
Крім того, відповідач 29.02.2024 подав до ГУ ДПС у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023 рік, де у рядку 14 визначив суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 48747,05 грн.
Також відповідач 27.02.2025 подав до ГУ ДПС у Полтавській області податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2024 рік, де у рядку 14 визначив суму єдиного податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 47240,67 грн.
На суму податкового боргу зі сплати єдиного податку3 нарахована пеня у розмірі 632,81 грн.
Окрім того, відповідачу за період з січня по квітень 2025 року нараховане зобов'язання зі сплати військового збору у розмірі 3200,00 грн відповідно до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Відповідач у заяві від 30.05.2025 наголошував, що ним з січня 2023 року по жовтень 2024 року сплачено єдиний податок у загальному розмірі 28640,00 грн.
Також, на переконання відповідача, визначене у податкових деклараціях платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023, 2024 роки позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не є податковим зобов'язанням зі сплати єдиного податку.
Суд враховує, що у силу підпункту 14.1.114-2 пункту 14.1 статті 14 ПК України мінімальне податкове зобов'язання - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням.
Відповідно до пункту 297-1.1 статті 297-1 ПК України платники єдиного податку - власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
За змістом пункту 297-1.2 статті 297-1 ПК України для фізичної особи - платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок
Різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов'язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.
Водночас у матеріалах справи відсутні відомості про наявність у відповідача на праві користування земельних ділянок.
Крім того, позивач разом з позовною заявою не надав додаток до податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023, 2024 роки з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Крім того, в силу положень частини четвертої статті 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
При цьому, як визначено статтею 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною третьою статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Крім того, як визначено частиною п'ятою статті 159 КАС України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним
Керуючись статтями 2, 9, 77, 80, 241, 243, 248, 256, 261, 262 КАС України, суд
Витребувати від ДПС у Полтавській області докази наявності у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на праві користування земельних ділянок; копії додатків до податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2023, 2024 роки з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік; витяг з ІКП відповідача щодо сплати єдиного податку за 2023-2025 роки; письмові пояснення щодо розрахунку позитивного значення мінімального податкового зобов'язання ФОП ОСОБА_1 за 2023, 2024 роки.
Визначити строк для виконання вимог ухвали суду упродовж п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання її копії.
Роз'яснити відповідальній особі, що відповідно до частини шостої статті 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду, а відповідно до частини восьмої цієї статті у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Запропонувати відповідачу у 15-денний строк з дня отримання копії ухвали надати до суду письмові пояснення щодо розрахунку мінімального податкового зобов'язання за 2023, 2024 роки; докази наявності у користуванні земельних ділянок.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Олександр КУКОБА