ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/23787/24
провадження № 2/753/935/25
03 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Котенко Р. В., за участю секретаря судового засідання Троцковець К. В., представника позивача - адвоката Ільющенка Ю. А., відповідача - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
У грудні 2024 року до Дарницького районного суду м. Києва звернуласm позивачка ОСОБА_2 із позовом до відповідача ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 28 квітня 2020 року між ними був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Підставою для розірвання шлюбу позивачка зазначає діаметрально протилежні погляди на сімейне життя, сімейно-побутові проблеми, неприязнь один до одного, втрату почуття любові та поваги, що унеможливлює подальші подружні відносини. Також, позивачка зазначає, що з вересня 2023 року шлюбні відносини між ними остаточно припинені, хоча сторони і проживають в одній квартирі, проте не підтримують жодних сімейних відносин. Оскільки шлюб має лише формальний характер, подальше спільне життя і збереження сім'ї неможливе, позивачка наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Котенко Р. В.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
24 січня 2025 року до канцелярії суду відповідачем було подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з перебуванням відповідача на військовій службі.
29 січня 2025 року до канцелярії суду відповідачем було подано заяву про надання строку на примирення.
31 січня 2025 року до канцелярії суду відповідачем було подано заяву проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якій відповідач просив суд здійснювати розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом сторін.
19 березня 2025 року та 02 квітня 2025 року до канцелярії суду позивачкою були подані заяви про розгляд справи без її участі, в яких позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд розірвати шлюб з відповідачем.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 20 березня 2025 року у задоволенні заяви відповідача про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження відмовлено, вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання на 03 квітня 2025 року.
У судовому засіданні 03 квітня 2025 року ухвалою Дарницького районного суду м. Києва, занесеною до протоколу судового засідання за клопотанням відповідача залишені без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі та заява про надання строку на примирення.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Ільющенко О.А. позов підтримав та зазначив, що позивачка більше не бажає продовжувати шлюб з відповідачем з огляду на те, що у неї зникло почуття любові до відповідача, у подружжя відсутнє взаєморозуміння. На примирння позивач не згодна і оскільки шлюб - це добровільний союз двох людей, а позивач бажає його розірвати, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що більше року намагався врятувати сім'ю та налагодити стосунки з дружиною, оскільки має почуття любові до неї. Разом з цим, перш за все, хотів, щоб донька зростала у повній родині. Не погоджуючись на розірвання шлюбу він надав до суду заяву про надання строку на примирення, проте, вбачає, що наразі, оскільки не дивлячись на всі його намагання дружина не змінила своєї думки та не відкликала свій позов, найкращим рішенням буде - розірвати цей шлюб.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 28 квітня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зареєстровано шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 495. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ». Зазначене підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 28 квітня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та витягом з сервісу «Дія» про актовий запис про шлюб № 00141009547 від 03.12.2024.
У шлюбі у позивачки та відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дитина - ОСОБА_4 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17 жовтня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Позивачка вказує, що подальше спільне проживання та збереження родини є неможливим та наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу.
Відповідно до частини першої статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно із статтями 21, 24 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Отже, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позивач скористалась цим правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Беручи до уваги доводи позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 Сімейного Кодексу.
Частиною 1 статті 110 Сімейного кодексу України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За наявності таких обставин справи суд вважає, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивача, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а з урахуванням позиції відповідача, який не заперечує проти розірвання шлюбу, підстав для надання строку для примирення сторін суд також не вбачає. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно з частиною другою статті 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (абзац 2 частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України).
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 28 квітня 2020 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом № 495, - розірвати.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).
Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 ).
Повне рішення складено 30 квітня 2025 року.
Суддя Р. В. Котенко