Справа № 420/8493/25
06 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління національної поліції в Одеської області № 574 від 05.03.2025 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейських ВНП №1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області» в частині притягнення заступника начальника сектору СКП ВНП №1 ОРУП№2 ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем формально проведено службове розслідування, оскільки не відібрано пояснень позивача, не враховано службову характеристику, згідно з якою останні проявив себе як дисциплінований, добросовісний, професійно грамотний та досвідчений співробітник. Оскільки до нього вже застосовано дисциплінарне стягнення у виді зауваження, наступним видом можливого дисциплінарного стягнення мало бути догана.
Щодо суті вчиненого порушення стверджує, що повідомив безпосереднє керівництво через месенджер WhatsApp про погане самопочуття та звернення до сімейного лікаря, а 31.01.2025 у такий же спосіб надіслав керівництву рапорт про знаходження на лікарняному.
Відповідач надав відзив, в якому вказав, що позивача звільнено зі служби в поліції правомірно, обставин, які могли пом'якшують відповідальність під час службового розслідування не встановлено. На момент затвердження висновку службового розслідування позивач вже мав два діючих дисциплінарних стягнення, а виконання ним посадових обов'язків не може враховуватись як обставини що помякшує відповідальність. Водночас, вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення є обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського згідно частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту. Пояснення позивача відібрані та є наявними у матеріалах службового розслідування.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач проходив службу в поліції на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Наказом ГУНП в Одеській області № 574 від 05.03.2025 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію України», абзацу другого пункту 3.2 розділу II, пункту 4.1 розділу IV Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 24.04.2023 № 1000 «Про затвердження Правил внутрішнього (трудового) розпорядку ГУНП в Одеській області», підпункту 2 пункту 2 наказу ГУНП в області від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції», до капітана поліції ОСОБА_1 , заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції (а.с. 18-24).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина перша статті 17 Закону).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону поліція діє виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В силу вимог пунктів 1-3 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до частин першої, другої статті 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).
За приписами частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту).
Приписами частин першої та третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України (частина десята статті 14 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частини першої статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи.
Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з'ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.
У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях.
Суд звертає увагу, що положення статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18.
Згідно з графіком чергування особового складу відділення поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області затвердженого 25.01.2025, у період з 27.01.2025 по 02.02.2025 датою чергування ОСОБА_1 02.02.2025 (а.с. 29).
Матеріали службового розслідування містять акти 30.01.2025, 31.01.2025, 02.02.2025 про відсутність позивача на робочому місці та на території підрозділу відділу національної поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області без поважних причин 30.01.2025, 31.01.2025 (сторінки 147, 155), про відсутність позивача на робочому місці та на території підрозділу відділу національної поліції №1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області без поважних причин та не заступлення у добовий наряд 02.02.2025 (сторінка 159).
Також, матеріали службового розслідування містять рапорти позивача від 03.02.2025 якими позивач повідомив начальника відділу поліції №1 Головного управління національної поліції в Одеській області Шубовича Р.В. про перебування з 31.01.2025 по 01.02.2025 на лікуванні (а.с. 40), та про неможливість заступити на добове чергування 02.02.2025 у зв'язку із поганим самопочуттям.
Водночас відповідно до п. 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, у разі відсутності на роботі працівник поліції невідкладно (але не пізніше однієї години) повідомляє свого безпосереднього керівника у письмовій формі (рапортом), засобами електронного чи телефонного зв'язку або іншим доступним способом про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.
При цьому суд вказує, що матеріали справи не містять доказів повідомлення безпосереднього керівника з боку позивача про причини відсутності на робочому місця на неможливості заступлення на добове чергування, а також повідомлення про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.
В матеріалах справи наявний скріншот (а.с. 54), який свідчить, що лише 31.01.2025 позивач надіслав своєму безпосередньому керівнику ОСОБА_2 повідомлення через месенджер WhatsApp про те, що позивач йде до лікаря і ймовірно буде відкривати лікарняний.
Доказів повідомлення відповідача про причини відсутності на роботі у інші способи позивачем не надано, та матеріали справи не містять.
В аспекті зазначеного, суд зауважує, що першим днем невиходу позивача на службу було 30.01.2025, а тому саме 30.01.2025 невідкладно (але не пізніше однієї години) позивач повинен був повідомити безпосереднього керівника про причини відсутності на роботі, зокрема про медичний заклад, де проходить лікування, приблизний термін лікування.
Проте, згідно із скріншотом (а.с. 54) позивач повідомив про такі причини лише на наступний день 31.01.2025, що не відповідає вимогам п. 4.1 Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Щодо тверджень позивача про те, що у нього не відбирались пояснення щодо його відсутності на добовому чергуванні, - суд зазначає, що вони не відповідають дійсності, адже в матеріалах службового розслідування (сторінки 221-226) наявні пояснення ОСОБА_1 , де позивач надав відповіді на поставлені йому питання, а також надав додаткові пояснення щодо службового розслідування.
Щодо тверджень позивача про непропорційність накладеного на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, - суд зазначає наступне.
Вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення є обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського згідно пункту 2 частини 6 статті 19 Дисциплінарного статуту.
При цьому, згідно з біографічною довідкою ОСОБА_1 , наявною в матеріалах службового розслідування (сторінки 215-216), останній має діючі дисциплінарні стягнення у виді зауваження та догани.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє. (частина дванадцята статті 19 Дисциплінарного статуту)
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно накладено на позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м. Одеса, вулиця Академіка Філатова, буд. 15а, ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,- відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 06.06.2025.
Суддя Олександр ХУРСА
.