Справа № 711/4881/25
Номер провадження 1-кп/711/438/25
06 червня 2025 року м.Черкаси
Придніпровський районний суд м.Черкаси в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Придніпровського районного суду м.Черкаси кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310001662 від 09.05.2025, стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Черкаси, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, депутатом, учасником бойових дій не являється, не є особою з інвалідністю, у лікарів нарколога та психіатра на обліку не перебуває, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
30.11.2005 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у вигляді покарання позбавлення волі строком на 3 роки;
05.03.2009 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
03.12.2012 Черкаським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст. 249 КК України у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн;
15.08.2013 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 27.05.2013 у вигляді 1 року та остаточно призначити до відбуття 4 роки позбавлення волі;
18.02.2019 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання даного покарання та покарання за вироком Черкаського районного суду від 22.05.2018 у вигляді 8 місяців позбавлення волі та остаточно визначити до відбуття покарання 3 роки 8 місяців позбавлення волі;
04.02.2022 Смілянським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;
09.03.2022 Смілянським міським судом Черкаської області за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
17.08.2022 Смілянським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, с. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць;
21.10.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 4 місяці, звільнений 01.05.2025,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
08.05.2025 близько 18 год. 02 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи в торгівельній залі приміщення магазину «Єва 1303А» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: бульв. Шевченка, 305, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 на 90 діб, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину таємно викрав чуже майно, а саме: парфумована вода жіноча Lanvin Eclat darpeqe 100 мл., вартість якого становить 3 719 грн. (без ПДВ). Приховавши вищевказаний товари до власної сумки ОСОБА_5 вийшов з приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на загальну суму 3 719 грн.
Він же, 18.05.2025 близько 16 год. 04 хв., повторно, перебуваючи в торгівельній залі приміщення магазину «Єва 1302» ТОВ «РУШ», який розташований за адресою: вул. Благовісна, 251, м. Черкаси, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного етану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 на 90 діб, шляхом вільного доступу, з торгівельної полиці зазначеного вище магазину таємно викрав чуже майно, а саме: парфумована вода жіноча Lanvin Eclat darpeqe 100 мл., вартість якого становить 3 719 грн. (без ПДВ)
Приховавши вищевказаний товари до власної сумки ОСОБА_5 вийшов з приміщення магазину, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав ТОВ «РУШ» матеріальної шкоди на загальну суму 3 719 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, а саме: час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності і він їх у повному обсязі підтверджує. Пояснив, що дати не пам'ятає. В травні два рази заходив до магазинів «Єва» ТОВ «РУШ» та з торгівельної полиці викрадав жіночу парфумовану воду. Навіщо він це робив, сказати не може, бо перебував в стані алкогольного сп'яніння. Просив врахувати, що під час досудового розслідування він усвідомив та повністю визнав свою провину, зробивши для себе належні висновки, засуджує свою поведінку. У скоєному щиро розкаявся та просив суворо не карати, надавши шанс на виправлення.
До початку судового засідання представник потерпілого ТОВ «РУШ», ОСОБА_6 подав до суду заяву про проведення судового засідання без його участі. Просив призначити покарання, визначене йому законом на розсуд суду.
Врахувавши наведене, запитавши думку присутніх учасників кримінального провадження, які не заперечили щодо проведення судового засідання за даної явки, суд, відповідно до положень ст.325 КПК України визнав за можливе з'ясувати всі обставини кримінального провадження за відсутності належно повідомленого представника потерпілого.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши йому положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, вислухавши думку прокурора, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.
Це узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Враховуючи викладене, у суду не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
За змістом статей 50, 65 КК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р., особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних, корисливих злочинів, даний про притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності суду не надано, згідно довідки-характеристики, характеризується посередньо, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, не є особою з інвалідністю, на консультативному та диспансерному нагляді у лікаря нарколога не перебуває, амбулаторну психіатричну допомогу у лікаря психіатра м. Черкаси не одержує, характеристики за місцем проживання суду не надано, завданий збиток усунуто, шляхом повернення майна.
Крім того, суд бере до уваги, що ОСОБА_5 , будучи особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних, корисливих злочинів, не зробив належних висновків та продовжив злочинну діяльність, що вказує на підвищену суспільну небезпеку цієї особи та недосягнення виховної мети покарання, призначеного за попереднім вироком.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
При цьому, суд враховує, що щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого кримінального правопорушення, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаявся, вибачався за вчинене та висловлював жаль з приводу вчиненого, критично оцінював свої дії та готовий нести відповідальність за вчинене, що свідчить про те, що особа розуміє тяжкість наслідків від своїх дій та щиро кається, дійсно бажає виправити ситуацію, що склалася з його вини.
Також суд враховує, що активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом'якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, згідно ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого злочину, його наслідків, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованого йому злочину, який усвідомлюючи свою провину, зробивши належні висновки, дав критичну оцінку своїм злочинним діям, суд вважає за необхідне відповідно до вимог ст.50 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст.75, ст. 69 КК України чи приписів ст. 69-1 КК України, до обвинуваченого, суд не вбачає, у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми можуть бути застосовані.
Призначення ОСОБА_5 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.
Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст.50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.
До обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м.Черкаси від 28.05.2025 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з можливістю внесення застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гри 00 коп.
Підстав для зміни або скасування обраного запобіжного заходу до набрання вироком законної сили - суд не вбачає, з метою запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати в строк призначеного обвинуваченому ОСОБА_5 за даним вироком покарання строк попереднього ув'язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі за період тримання під вартою з 28.05.2025 по день набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у встановленому законом порядку в даному кримінальному провадженні представником потерпілого не заявлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.
Долю речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує на підставі ст.100 КПК України. Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст.ст.7, 100, 124, 368-371, 373, 376, 392, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
Запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати у строк відбутого ОСОБА_5 покарання строк попереднього ув'язнення у межах даного кримінального провадження з 28 травня 2025 року до дня набрання вироком законної сили, виходячи з положень ч.5 ст. 72 КК України, що одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.
Речові докази по кримінальному провадженню: - один диск - марки DVD-R1 16Х 4,7 GB для лазерних систем зчитування з чотирма файлами у форматі «.avi», а саме: АО 1 _20250508175100, А05 20250508175100, А06 20250508175100, А12 20250508175934; один диск - марки DVD-R1 16Х 4,7 GB для лазерних систем зчитування з двома файлами у форматі «mp4», а саме: А04_20250518155354.mp4, А10 20250518155354, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, залишити в матеріалах провадження протягом всього часу їх зберігання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Придніпровський районний суд м.Черкаси протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч.2 ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1