Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/3867/23
номер провадження 1-кп/695/154/25
04 червня 2025 рокум. Золотоноша
Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022250340000342 від 20.12.2022 відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
у провадженні Золотоніського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.1 ст.263, ч.1 ст. 309, ч. 3 ст. 309 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 з підстав, вказаних у письмовому клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання прокурора. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт за місцем проживання бабусі ОСОБА_8 , оскільки останній тривалий час перебуває під вартою. Ризики, передбачені ст. 177 КПК України, прокурором у клопотанні не доведенні.
Захисник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
Інші учасники кримінального провадження у судовому засіданні не заперечували з приводу задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
ЄСПЛ у своєму рішенні від 26.07.2001 року у справі № 33977/97 «Іллійков проти Болгарії» у п. 81 зазначив, що серйозність пред'явленого обвинувачення є тим фактором, який надає можливість продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки це є одним із аспектів при оцінюванні загрози ухилення від слідства чи продовження зайняття злочинною діяльністю.
Суд при вирішенні клопотання погоджується з прокурором, що ризики, встановлені під час обрання запобіжного заходу, є дійсними та триваючими, і на даний час виключають можливість зміни запобіжного заходу обраного обвинуваченому на більш м'який, оскільки саме обраний запобіжний захід забезпечує його належну процесуальну поведінку.
Як вбачається із матеріалів справи, на даний час допит свідків і потерпілих судом ще не розпочато. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, має місце у зв'язку з не проведенням у судовому засіданні допиту свідків та потерпілих.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
З огляду на викладене, суд вважає що ризики, які були підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зникли та не зменшилися, застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, максимальним покаранням за який є позбавлення волі строком до семи років, у зв'язку з чим існує ймовірний ризик, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Тобто, для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою наявні всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому суд враховує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, суворість можливого призначеного покарання та реальну небезпеку можливості ухилення від правосуддя у разі зміни обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений не працевлаштований, не має законного систематичного джерела доходу, притягувався до кримінальної відповідальності. Також суд враховує, що стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає утриманню під вартою.
Вказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що виправдовують потребу у триманні обвинуваченого під вартою та є достатніми та вагомими для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає до задоволення, а тому продовжує обвинуваченому термін тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 25 (двадцяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 грн..
Усне клопотання захисника ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки не підтверджене відповідними доказами, а саме: не додано докази згоди власника нерухомого майна та належні докази про право власності на вказане нерухоме майно.
Керуючись ст. ст. 176, 178, 183, 331, 372 КПК України, суд
клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів до 02.08.2025.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_8 заставу в розмірі 25 (двадцяти п'яти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 75 700 (сімдесят п'ять тисяч сімсот) грн.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування в будь-якій формі зі свідками, потерпілими, іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 12022250340000342, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій.
Визначити двохмісячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до вимог ст. 182 КПК України, в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде внесена в дохід держави та зарахована до Державного бюджету України.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Черкаський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде оголошено та складено о 08.02 год. 06.06.2025.
Суддя: ОСОБА_1