Номер провадження: 22-ц/813/5132/25
Справа № 523/18648/24
Головуючий у першій інстанції Малиновський О. М.
Доповідач Громік Р. Д.
21.05.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - Громіка Р.Д.,
суддів - Драгомерецького М.М., Комлевої О.С.,
за участю секретаря - Скрипченко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про поновлення обов'язків піклувальника,
1. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_2 звернулися до суду з позовною заявою в якій просять поновити ОСОБА_1 обов'язки піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 , як дідуся дітей, розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №702р від 09.11.2020р. було призначено опікуном над малолітніми дітьми, у тому числі над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі розпорядження Управлінням соціального захисту населення в Суворовському районі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради було прийнято рішення про призначення допомоги на дітей. Розпорядженням Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради №668р від 28.09.2021р. було відібрано дітей, у тому числі неповнолітню, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було скасовано рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22.12.2021р. у справі №523/18021/21. Діти бути тимчасово розміщені до КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Одеської міської ради, втім через тиждень вони почали втікати із центру та повернулися до нього. Його прохання до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради про поновлення обов'язків опікуна були залишені без задоволення. Неповнолітня ОСОБА_2 у позовній заяві стверджує, що дідусь, ОСОБА_1 та її бабуся, ОСОБА_3 належно виконують обов'язки з її утримання, забезпечують нормальні умови проживання та виховання. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціальної політки Одеської міської ради, Пересипської районної адміністрації Одеської міської ради, за участю третьої особи без самостійних вимог Служби у справах дітей Вінницької міської ради про поновлення обов'язків піклувальника залишено без задоволення у повному обсязі.
Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, Пересипська районна адміністрація Одеської міської ради оскаржила в касаційному порядку вищевказану постанову і ухвалою Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2023 року зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, у зв'язку з чим припинились обов'язки піклувальника та нарахування соціальних виплат, а отже дитина залишилась без батьківського піклування, без встановленої опіки над нею та соціального забезпечення.
2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_1 є рідним дідусем неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є дітьми, що залишилися без батьківського піклування.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19.06.2019 року у справі № 127/8005/19 згаданих вище дітей було відібрано у їх батьків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 без позбавлення батьківських прав.
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.08.2019 року № 1927 малолітнім дітям ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.
Згідно з розпорядженням Суворовської (змінено назву на Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради від 09.11.2020 року № 702 ОСОБА_1 було призначено опікуном малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Суворовською (Пересипська) районною адміністрацією Одеської міської ради були видані розпорядження від 28 вересня 2021 року № 668р «Про заходи щодо захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 »
Розпорядженням Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради від 25.11.2021 №805р була припинена опіка над малолітніми: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 », а ОСОБА_1 було звільнено від обов'язків опікуна.
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 22.12.2021 року у справі № 523/18021/21 за позовом ОСОБА_1 розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 28.09.2021 №668р та від 25.11.2021 №805р були скасовані, а Службу у справах дітей Одеської міської ради зобов'язано повернути дітей ОСОБА_1 , яке набрало законної сили 01.02.2021.
21 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Одеської міської ради з заявою про звільнення його від обов'язків опікуна
Розпорядженням Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради від 14.07.2022 №225р звільнено ОСОБА_1 від виконання обов'язків піклувальника та опікуна; визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Суворовської районної адміністрації від 09 листопада 2020 року №702р «Про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Влаштувано неповнолітню ОСОБА_2 та малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до державного дитячого закладу - КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» на повне державне забезпечення.
Також згідно з вказаним розпорядженням Служби у справах дітей Одеської міської ради та Служби у справах дітей Вінницької міської ради необхідно вжити заходи щодо подальшого влаштування дітей.
Діти ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були поміщені до державного дитячого закладу - КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області».
29 липня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до в.о. начальника Служби у справах дітей Одеської міської ради Якименко Л. А. із заявою про тимчасове влаштування в його родину, рідного дідуся, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
04 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Служби у справах дітей Вінницької міської ради про тимчасове влаштування неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сім'ю рідного дідуся ОСОБА_1 .
12 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до начальника Служби у справах дітей Вінницької міської ради про тимчасове влаштування неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в сім'ю рідного дідуся ОСОБА_1 .
Службою у справах дітей Вінницької міської ради видані накази:
- наказ від 16.08.2022 №202, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім'ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини;
- наказ від 16.08.2022 №201, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в сім'ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини;
- наказ від 22.08.2022 №206, яким тимчасово влаштовано малолітню дитину, позбавлену батьківського піклування, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в сім'ю діда ОСОБА_1 , до прийняття рішення про подальше влаштування дитини.
Неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває в КЗ «Жмеринський обласний центр соціально-психологічної реабілітації дітей», також перебуває в Службі у справах дітей Вінницької міської ради на обліку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
01 серпня .2022 року ОСОБА_1 звернувся до голови Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради із заявою, в якій просив негайно скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації від 14.07.2022 року № 225р та повернути дітей у родину опікуна.
04 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Голови Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради із письмовою вимогою, в якій зазначив про те, що він відкликає свою заяву про звільнення його від обов'язків опікуна та вимагає негайно скасувати розпорядження Суворовської районної адміністрації № 225р від 14 липня 2022 року та повернути дітей в родин опікуна.
Листом від 19.08.2022 №13-466, 466/2 в.о. голови Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради позивача було повідомлено про те, що за інформацією Служби у справах дітей Одеської міської ради розпорядження від 14.07.2022 року № 225р фактично виконано, оскільки неповнолітню ОСОБА_2 та малолітню ОСОБА_6 було влаштовано в КУ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей Одеської міської ради Одеської області» для подальшого влаштування до Служби у справах дітей Вінницької міської ради. На підставі викладеного відсутні правові підстави для скасування розпорядження Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради.
Також у вказаному листі ОСОБА_1 рекомендовано звернутися з питань тимчасового влаштування дітей відповідно до пунктів 31, 78 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, до Служби у справах дітей за місцем фактичного перебування дітей.
17 серпня 2022 року рішенням Христинівського районного суду Черкаської області у справі №706/214/22 позбавлено батьківських прав матір дітей ОСОБА_7 , батька ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ОСОБА_8 , та батька ОСОБА_6 . Шадіда ОСОБА_11 .
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року у справі №523/12673/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування розпорядження Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради від 14.07.2022 року № 225р. у частині звільнення ОСОБА_1 від обов'язків піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та опікуна над малолітніми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; та у скануванні розпорядження Суворовської (Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради від 14 липня 2022 року № 225р. у частині припинення дії розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 09 листопада 2020 року № 702р про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітніми: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Верховного Суду від 13 березня 2024 року.
Рішенням Оратівського районного суду Вінницької області від 15 жовтня 2024 року у справі №523/11916/24 позовні вимоги Департаменту праці та соціальної політки Одеської міської ради до ОСОБА_1 були задоволенні, з останнього було стягнуто 113 320,00грн. надміру виплачених бюджетних коштів у виді допомоги на дітей, над якими встановлено опіку та піклування. Рішення суду набрало законної сили на підставі постанови Вінницького апеляційного суду від 30 січня 2025 року.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Правовідносини щодо встановлення опіки та піклування відносно дітей регулюються наступним чином.
В силу ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки (ст. 55 ЦК України).
Згідно підпунктів 1.1, 1.2 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 N 34/166/131/88 (далі Правила), опіка (піклування) є особливою формою державної турботи повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для забезпечення виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, хвороби батьків або позбавлення їх батьківських прав чи з інших причин залишились без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів цих дітей.
Особа, якій стало відомо про фізичну особу, яка потребує опіки або піклування, зобов'язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування (ст. 57 ЦК України).
Згідно із ст. 56 ЦК України органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Права та обов'язки органів, на які покладено здійснення опіки та піклування, щодо забезпечення прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 59 ЦК України).
Орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу.
З наведеного вбачається, що підставою встановлення опіки над малолітніми особами, а також піклування над неповнолітніми особами є статус сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. За загальним правилом встановлення опіки та піклування належить до компетенції органів опіки та піклування.
Випадки встановлення опіки та піклування відносно дітей в судовому порядку визначені наступним чином.
Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування (частини 3, 4 ст. 60 ЦК України).
В силу положень ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, визначений законом.
Серед способів захисту цивільних і сімейних прав, визначених ЦК України та СК України, такий спосіб захисту як звернення з позовом про призначення опіки та піклування не передбачений.
З наведеного вбачається, що встановлення опіки та піклування вирішується судом, коли під час розгляду інших спорів виявляється, що їх наслідком є залишення дітей без батьківського піклування, і лише за поданням органу опіки та піклування.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку , що позивач ОСОБА_1 , звернувшись до суду, як від свого імені так і від імені неповнолітньої ОСОБА_2 обрав неналежний спосіб захисту прав дітей.
У силу положень ст.ст. 31, 32 ЦК України на час звернення з даним позовом та вирішення справи, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є неповнолітньою особою.
Підстави надання дитині статусу такої, що позбавлена батьківського піклування чітко визначена законом.
Так, згідно із ст. 1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавленого батьківського піклування» (далі Закону) діти, позбавлені батьківського піклування, - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами Національної поліції, пов'язаним з відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також діти, розлучені із сім'єю, підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, діти, батьки яких не виконують своїх батьківських обов'язків з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку з перебуванням батьків на тимчасово окупованій території України або в зоні проведення антитерористичної операції, та безпритульні діти.
Статус дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, - визначене відповідно до законодавства становище дитини, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг та яке підтверджується комплектом документів, що засвідчують обставини, через які дитина не має батьківського піклування.
В силу ст.5 цього Закону за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов'язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.
Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.
У силу частин 1, 2 ст. 11 Закону органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад.
Органи опіки та піклування забезпечують, серед іншого, вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; соціального захисту і захисту особистих, майнових, житлових прав та інтересів дітей;
Безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей (ч. 1 ст. 12 Закону).
Служба у справах дітей забезпечує створення і ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (ч. 1 ст. 13 Закону).
Згідно положень Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (далі Порядок), надання дитині статусу позбавленої батьківського піклування та взяття її на відповідний облік передує низка заходів уповноважених органів, пов'язаних із встановлених певних фактів: проведення обстеження умов перебування дитини, стану здоров'я та з'ясування обставин, за яких дитина залишилась без батьківського піклування.
Зокрема, в п.24 цього Порядку статус дитини, позбавленої батьківського піклування, надається дітям: 1) батьки яких позбавлені батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 2) які відібрані у батьків без позбавлення батьківських прав, що підтверджується рішенням суду; 3) батьки яких визнані безвісно відсутніми, що підтверджується рішенням суду; 4) батьки яких оголошені судом померлими, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органами реєстрації актів цивільного стану; 5) батьки яких визнані недієздатними, що підтверджується рішенням суду; 6) батьки яких відбувають покарання в місцях позбавлення волі, що підтверджується вироком суду; 7) батьки яких під час здійснення кримінального провадження тримаються під вартою, що підтверджується ухвалою слідчого судді (суду); 8) батьки яких знаходяться у розшуку органами Національної поліції, пов'язаному з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, що підтверджується ухвалою суду або довідкою органів Національної поліції про розшук батьків та відсутність відомостей про їх місцезнаходження; 9) у зв'язку з тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про наявність у батька, матері хвороби, що перешкоджає виконанню ними батьківських обов'язків, виданим у порядку, встановленому МОЗ; 10) підкинутим, батьки яких невідомі, покинутим в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яких відмовилися забрати з цих закладів батьки, інші родичі, про що складено акт за формою, затвердженою МОЗ і МВС; 11) батьки яких не виконують свої обов'язки з виховання та утримання дитини з причин, які неможливо з'ясувати у зв'язку із перебуванням батьків на тимчасово окупованій території або в районі проведення антитерористичної операції, що підтверджується актом, складеним службою у справах дітей за формою згідно з додатком 11; 12) розлученим із сім'єю, визнаним біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» (за наявності письмової інформації територіального органу ДМС про розшук батьків або інших законних представників і відсутність відомостей про їх місцезнаходження).
Таким чином, надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, - чітко регламентований державою процес з визначенням органів та посадових осіб, на його здійснення. Суди до таких уповноважених органі не включені.
Більш того, лише надання такого статусу у відповідному порядку є підставою для початку процедури призначення дитині опікуна (піклувальника) та визначення осіб, на яких можливо покладення таких повноважень.
Судом першої інстанції вмотивовано встановлено та підтверджується матеріалами справи, що неповнолітня ОСОБА_2 перебуває на обліку дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування в Службі у справах дітей Вінницької міської ради.
Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до Служби у справах дітей Вінницької міської ради з метою отримання статусу піклування над ОСОБА_2 та відмови у такому.
Щодо подання та висновків відповідних органів про призначення ОСОБА_1 піклувальником над онукою, суд першої інстанції вірно взяв до уваги порядок та умови покладення на особу таких повноважень.
Так, згідно пункту 3 Правил, пункту 38 Порядку визначений перелік вимог та обмежень до осіб, які призначаються опікунами (піклувальниками), зокрема щодо обстежень умов проживання, наявності постійного доходу, стану здоров'я цієї особи, членів її сім'ї та особи, яка потребує опіки (піклування) та інше.
В матеріалах справи відсутні докази проведення таких дій з боку відповідних органів.
З огляду на викладене, з урахуванням предмету заявлених позивних вимог - поновлення ОСОБА_1 обов'язків піклувальника над неповнолітньою, позивач ОСОБА_1 виступаючи від свого імені та від імені неповнолітньої обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, а відтак у задоволенні позовних вимог пред'явлених до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради дійсно слід відмовити саме з цих підстав.
Щодо позовних вимог пред'явлених до Департаменту праці та соціальної політик Одеської міської ради то суд першої інстанції правильно погодився з аргументами, зазначеними представником, що вони є неналежним відповідачем у даній справі.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Результат аналізу статті 51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Отже, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Залучення позивачами у даній справі Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради в якості відповідача до участі у даній справі фактично було обумовлено наявністю в провадженні Оратівського районного суду Вінницької області цивільної справи за позовом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення суми надміру виплачених бюджетних коштів у виді допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування. При цьому позивачі у вказаній справі звертались до суду з даним позовом, як із зустрічним, в прийнятті якого судом було відмолено ухвалою Оратівського районного суду Вінницької області від 04.10.2024р.
Між тим, наявність спору з приводу повернення надміру виплачених коштів жодним чином не впливає на правовідносини в частині поновлення обов'язків піклування, вирішення яких покладено на органи опіки та піклування.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог пред'явлених до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, як таких, що пред'явлені до неналежного відповідача.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.
Щодо доводів апеляційної скарги, то колегія суддів зазначає таке.
Дійсно, у провадженні судів перебувала цивільна справа №523/12673/22 за позовом ОСОБА_1 до Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (у подальшому відбулася зміна назви на Пересипську районну адміністрацію Одеської міської ради), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Орган опіки та піклування Суворовської (змінено назву на Пересипська) районної адміністрації Одеської міської ради, про захист порушених прав малолітніх дітей.
Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 14 липня 2022 року № 225р у частині звільнення ОСОБА_1 від обов'язків піклувальника над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та опікуна над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . Скасовано розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 14 липня 2022 року № 225р у частині припинення дії розпорядження Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 09 листопада 2020 року № 702р про призначення ОСОБА_1 опікуном над неповнолітньою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та опікуном над малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №523/12673/22, зокрема, касаційну скаргу Пересипської (Суворовської) районної адміністрації Одеської міської ради задоволено частково. Постанову Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року скасовано, рішення Суворовського районного суду міста Одеси від 30 січня 2023 року залишено в силі.
Такими чином, на момент звернення ОСОБА_1 з позовною заявою у даній справі (07.11.2024) вже набрала законної сили постанова Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №523/12673/22.
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги про те, що «зупинено виконання постанови Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року, у зв'язку з чим припинились обов'язки піклувальника та нарахування соціальних виплат, а отже дитина залишилась без батьківського піклування, без встановленої опіки над нею та соціального забезпечення» є неспроможними, так як на момент на подання позовної заяви постанова Одеського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року була скасована судом касаційної інстанції.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №523/12673/22 наголошено, що у разі якщо позивач знову виявляє бажання взяти онуків під опіку, він може на підставі пункту 79 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану), подати до служби у справах дітей за місцем їх проживання документи, визначені Порядком.
Враховуючи вищевикладене, з метою поновлення обов'язків піклувальника ОСОБА_1 повинен звернутися до служби у справах дітей, оскільки це є належним способом захисту прав ОСОБА_2 .
Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.
Повний текст судового рішення.
Згідно із ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 7 ст. 268 ЦПК України рішення суду (повне або скорочене) підписується всім складом суду у день його складення і додається до справи.
Суддя-учасник колегії Комлева О.С. з 02 по 04 червня 2025 року перебувала у відпустці, що підтверджується довідкою відділу кадрової роботи та управління персоналом.
Повний текст судового рішення складено 05 червня 2025 року.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 05 червня 2025 року.
Головуючий Р.Д. Громік
Судді: М.М. Драгомерецький
О.С. Комлева