Номер провадження: 11-сс/813/1025/25
Справа № 523/4674/25 1-кс/523/1454/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
04.06.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2025, про арешт майна у к/п №2024152020002395 від 25.11.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України
установив:
Зазначеною ухвалою слідчого судді в межах к/п №2024152020002395 від 25.11.2024 було частково задоволено клопотання ст. слідчого в ОВС 2 СВ (із дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 та було накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, яке було вилучено 27.03.2025 в ході проведення обшуку, а саме на транспортний засіб марки BMW, модель 330і, чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , vin: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_7 .
Не погодившись із ухвалою слідчого судді представник ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що вона є необґрунтованою, у зв'язку з чим просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Водночас, суддями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були заявлені усні заяви про самовідвід з тих підстав, що зазначеним складом суду була розглянута апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на зазначену ухвалу слідчого судді та за результатами її розгляду оскаржувана ухвала була залишена без змін.
Заслухавши доповідь судді, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення Конвенції щодо права особи на справедливий суд знайшли відображення у ст.21 КПК України, згідно з якою кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
Забезпечення достатніх гарантій виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді досягається, у тому числі, шляхом вирішення відводів.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду».
Статтею 75 КПК України визначений виключний перелік обставин, що виключає участь судді в кримінальному провадженні.
Пунктом 4) ч. 1 вказаної норми права регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Так, у провадження головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебувала апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 , на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2025, про арешт майна у к/п №2024152020002395 від 25.11.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України, яка ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.04.2025 була залишена без задоволення.
Відповідно до п. 3.15 Засад використання автоматизованої системи документообігу Одеського апеляційного суду раніше визначеному в судовій справі судді - доповідачу передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження.
Відтак, апеляційна скарга представника ОСОБА_6 в інт. ОСОБА_7 протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду була розподілена у провадження колегії суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..
Таким чином, оскільки колегія суддів висловила свою правову позицію стосовно наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна та, відповідно законності і обґрунтованості ухвали слідчого судді, зазначена обставина вочевидь може викликати у стороннього спостерігача сумніви в об'єктивності та неупередженості колегії суддів під час повторного розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2025.
Європейський суд з прав людини у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» зазначає, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про існування обставин, які унеможливлюють подальшу участь суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в даному апеляційному провадженні, у зв'язку з чим заявлені суддями самовідводи підлягають задоволенню, а матеріали провадження підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого складу суду в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 170-173, 370, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Задовольнити усні заяви суддів Одеського апеляційного суду ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про самовідвід від розгляду апеляційної скарги представника ОСОБА_6 , в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 11.04.2025, про арешт майна у к/п №2024152020002395 від 25.11.2024 за ч. 3 ст. 368 КК України
Матеріали апеляційного провадження 11-сс/813/1025/25 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 35 КПК України для визначення іншого складу суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4