Справа № 646/5329/25
Провадження № 1-кс/646/1448/2025
06 червня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора- ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221140000609 від 04.06.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Харківської обл., Золочівського р-ну, с. Ольшанське, громадянина України, неодруженого, із неповною середньою освітою, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
06.06.2025 до Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 з визначенням застави у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025, що становить 242240,00 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий послався на те, що ОСОБА_5 , у невстановлений час, але не пізніше 20:00 год 04.06.2025 місці та у невстановлений спосіб, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними», незаконно придбав у невстановленої особи згорток, перемотаний ізоляційною стрічкою чорного кольору з трьома таблетками білого кольору круглої форми, які містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон та почав його зберігати при собі з метою подальшого збуту.
В подальшому ОСОБА_5 , розуміючи, що раніше придбані ним пігулки білого кольору містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, діючи умисно, з мотивів реалізації особистих потреб, поклав вказаний згорток до задньої лівої кишені одягнених на ньому шортів, тим самим почав незаконно зберігати при собі, з метою збуту, пересуваючись територією м. Харкова.
04.06.2025 о 19:50 год ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля житлового будинку № 37 по вулиці Чугуївській в Основ'янському районі м. Харкова, був зупинений працівниками поліції відповідно до ст.ст. 31, 32 Закону України «Про національну поліцію» для перевірки документів особи, під час якої ОСОБА_5 на запитання поліцейського щодо наявності у нього заборонених предметів чи речовин, пояснив, що у нього є пігулки з наркотичним засобом - метадон, які він придбав (знайшов) та зберігав для подальшого збуту.
Того ж дня в період часу з 21 год.28 хв по 22 год 20 хв ОСОБА_5 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості біля житлового будинку № 37 по вулиці Чугуївській в Основ'янському районі м. Харкова був затриманий в порядку ст. 208 КПК України. В рамках процедури затримання у ОСОБА_5 в задній лівій кишені одягнених на ньому джинсових шортів, виявлено та вилучено великий зіп-пакет з 20-ма згортками перемотаними ізоляційною стрічкою різних кольорів. Всередині одного із згортків чорного кольору знаходилось 3 таблетки білого кольору невідомого походження, які згідно висновку судової експертизи матеріалів речовин і виробів за експертною спеціалізацією 8.6 «Дослідження наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» містять у своєму складі наркотичний засіб, обіг якої заборонено - метадон масою 1,5178 г.
Маса метадону в перерахунку на масу таблеток, становить 0,0748 г.
Таким чином ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту наркотичних засобів.
04.06.2025 в період часу з 21:28 год по 22:20 год ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України при фактичному затриманні 04.06.2025 о 20:20 год та 05.06.2025 о 16:30 год останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого в даному кримінальному провадженні та вчиняти інші злочини, виникла об'єктивна необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, посилаючись на мотиви такого.
Підозрюваний та його захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання, роботи.
У ході розгляду клопотання встановлено, що 04.06.2025 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12025221140000609 від 04.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник отримали о 16 год 30 хв 05.06.2025.
Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Крім того, при розгляді даного клопотання суд враховує той факт, що на даний час в Україні введено військовий стан та тривають активні бойові дії, що в свою чергу збільшує ризик втечі (переховування) підозрюваного настільки, що інший більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризику переховування.
У судовому засіданні прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, встановленим у судовому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи критерії обґрунтованості підозри викладені у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18) для того, щоб арешт за обґрунтованою підозрою був виправданий, не потрібно, щоб поліція отримала достатньо доказів для пред'явлення обвинувачення або для арешту, або під час перебування заявника під вартою.
Метою затримання є подальше розслідування кримінального провадження шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Виходячи з наданих доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що додані до матеріалів клопотання докази у їх сукупності, дають всі підстави стверджувати про вірогідну причетність підозрюваного до вчинення названого кримінального правопорушення.
Слідчий суддя зазначає, що на вказаному етапі досудового розслідування він не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність постійного місця проживання та те, що підозрюваний неодноразово судимий, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також продовжити вчиняти свою протиправну діяльність, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановленим у судовому засіданні.
Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 рахувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 20:20 год 04.06.2025.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При цьому необхідність застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у максимально можливому розмірі, передбаченому п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не знайшла свого належного обґрунтування та підтвердження під час судового розгляду клопотання.
Тому, з урахуванням зазначеного слідчий суддя вважає, що заставу слід визначити у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400,00 гривень, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 186, 193, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 1 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025221140000609 від 04.06.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 99, строком на 60 діб до 02.08.2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України.
Встановити заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на Депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області, протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки строком до 02.08.2025 включно:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з постійного місця перебування без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування; утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1