06.06.2025 Справа №607/8483/25 Провадження №2-а/607/406/2025
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Воробель Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Ходань С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
встановив:
22.04.2025 шляхом поштового відправлення позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить: скасувати постанову №530 від 13.04.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрити; повернути з держаного бюджету безпідставно сплачений штраф у розмірі 17 000 грн, згідно квитанції 0190610001 від 14.04.2025; судові витрати покласти на відповідача; справу слухати у його відсутності у спрощеному порядку розгляду.
25.04.2025 вказана позовна заява зареєстрована через канцелярію суду.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що: постановою по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, №530 від 13.04.2025 постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф в сумі 17 000,00 гривень. Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, процедурні порушення при формуванні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема при складанні протоколу, а також при вирішенні справи про адміністративне правопорушення.
Звертає увагу, що у постанові №530 від 13.04.2025 зазначено, що повістка №2382206 містила повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 21.02.2025. Поштове відправленні було надіслано через Укрпошту. Водночас позивач зазначає, що повістку не отримував, а звернувся в ТЦК, оскільки дізнався, що перебуває в розшуку.
У постанові №530 від 13.04.2025 не встановлено всі обов'язкові реквізити, що свідчить про недотримання вимог ІНФОРМАЦІЯ_3 при оформленні матеріалів про адміністративні правопорушення.
На позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, однак відомостей, коли саме складався протокол про адміністративне правопорушення, у нього немає, оскільки він у його присутності не складався. Також його не було повідомлено, що 13.04.2025 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього. Наявна у матеріалах справи копія оскаржуваної постанови та її зміст не дають можливість стверджувати, що розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП проводився за відсутності особи, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи.
Зауважує, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факт порушення позивачем правил військового обліку. Звертає увагу, що він згідно витягу із системи «Резерв+» перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , персональні дані оновив вчасно, окрім зазначеного, користується правом на відстрочку, оскільки згідно посвідчення № НОМЕР_1 є особою з інвалідністю III групи.
Про наявність рекомендованого листа та повістки позивачу не було відомо, оскільки працівники пошти його не повідомляли про наявність листа від ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-якої повістки про виклик не отримав. Про наявність повістки він дізнався лише 10.04.2025, перебування в розшуку та зняття з розшуку. Тому позивач не міг прибути 21.02.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також не міг повідомити про причини неприбуття, оскільки фактично не знав про наявність повістки. Враховуючи зазначене, спірним питанням є здійснення відповідачем належного виклику позивача до РТЦК.
28.04.2025 ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.05.2025 розгляд справи було відкладено на 02.06.2025 о 16:00, у зв'язку з неявкою у судове засідання учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
06.05.2025 через канцелярію суду представником відповідача - т.в.о. помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 подано відзив за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , зі змісту якого вбачається, що відповідач вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення необґрунтованими та безпідставними, а позовну заяву такою, яка задоволенню не підлягає, з огляду на таке. Згідно постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №530 від 13.04.2025 громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено мінімальний штраф в розмірі 17000 грн за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП з урахуванням справи та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до ст. 252 КУпАП.
У даний час на ІНФОРМАЦІЯ_4 покладено першочергові завдання по забезпеченню виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Зазначає, що у позовній заяві позивачем основний акцент зроблено на те, що він жодної повістки не отримував і про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не знав, тому не вбачає у своїх діях адміністративного правопорушення. Також позивач підтвердив, що користується правом на відстрочку, справа розглядалася без його участі, тому були порушені всі його права. Однак наведене позивачем не відповідає дійсності. При складанні протоколу він був присутнім, всі його права йому роз'яснені, про дату та час слухання справи знав, що підтверджується особистим підписом у протоколі.
Крім того, позивач 14.04.2025 добровільно оплатив штраф, що опосередковано підтверджує визнання ним своєї вини.
Сторона відповідача вважає, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 13.04.2025 №530 є правомірною, прийнятою згідно норм чинного законодавства.
На підставі наведеного, представник відповідача просить: прийняти відзив ІНФОРМАЦІЯ_1 та врахувати його при розгляді справи; в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю; проводити судовий розгляд без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
До відзиву представником відповідача долучено: копію протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, від 10.04.2025 №513, копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0190620001 від 14.04.2025, копію повістки №2382206 за підписом керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , видану на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з копією рекомендованого поштового відправлення АТ «Укрпошта», яке повернулося без вручення із відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, однак у позовній заяві просив слухати справу у його відсутності.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з'явився, однак у відзиві на позовну заяву просив проводити судовий розгляд без його участі.
Згідно з ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд доходить такого висновку:
порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно з ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210-1 КУпАП доповнено частиною 3, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Диспозиція статті носить бланкетний характер, тобто охоронюваних законом правил поведінки вона не встановлює, а спрямовує до інших актів законодавства, котрі визначають відповідні правила, на порушення яких існує заборона.
Отже, у кожному конкретному випадку повинно бути встановлено, яке саме законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію порушено особою, яка притягається до адміністративної відповідальності в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, який триває і дотепер.
Отже, на дату події, яка інкримінується позивачу, діяв особливий період.
З 19.05.2024 в Законі України «Про військовий обов'язок і військову службу» діють положення ч. 10 ст. 1, якими визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (п. 1); прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів (п. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (п. 5).
Відповідно до п. 1 ч. 1, абз. 6, 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Загальні правила військового обліку визначені статтею 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», згідно з якою військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, додатком 2 до якого затверджені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Підпунктом 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Порядок перевірки військово-облікових документів та вручення військовозобов'язаним повісток в особливий період регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок).
Згідно з п. 21 Порядку, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Абзацом 1 пункту 34 Порядку встановлено, що повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Відповідно до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З аналізу наведених норм вбачається, що повернення поштового відправлення із відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання є належним доказом вручення повістки.
Водночас Постановою Кабінету Міністрів України №1147 від 08.10.2024 «Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв'язку» внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв'язку.
Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 15.03.2009 (далі - Правила надання послуг поштового зв'язку), рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Судом встановлено, що стосовно ОСОБА_1 офіцером відділу військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_4 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, №513 від 10.04.2025 (далі - Протокол), у якому зазначено, що 10.04.2025 громадянин ОСОБА_1 приблизно о 12:00 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку із тим, що у додатку Резерв + при його оновленні було помічено повідомлення про порушення правил військового обліку.
Під час звіряння військово-облікових даних встановлено, що громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також його було повідомлено про те, що він перебуває в розшуку згідно бази даних розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області ІТС «Інформаційний портал Національної поліції України» за скоєння ним правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП через те, що у вказані терміни не прибув по повістці №2382206, з датою прибуття на 21.02.2025 о 09:00, згенерованій в системі АІТС «Оберіг» та надісланої через Укрпошту. А також ОСОБА_1 поважної причини в ТЦК та СП, де перебуває на обліку, вчасно не повідомив. Зважаючи на це, звернення щодо нього було передано до відповідного відділення поліції та його дані внесено у базу розшуку Тернопільського РУ поліції ГУ НП в Тернопільській області.
У зв'язку із вищевказаним, ОСОБА_1 здійснив адміністративне правопорушення в особливий період (особливий період в Україні діє з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17 березня 2014 року №30-3/2014 «Про часткову мобілізацію (набрав чинності з дня опублікування в газеті «Голос України» від 18 квітня 2014 року №49), який затверджений Законом України від 17.03.2014 №1126-VII та буде закінченим прийняттям Президентом України відповідного рішення, щодо переведення всіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу), чим здійснив порушення вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами).
Своїми діями громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Також у Протоколі містяться пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: «Пояснюю в тому, що я на даний час проживав в Підгаєцькому районі без реєстрації і там в Підгаєцький ТЦК ходив відмічатися, чому вони не поставили там мене на облік, не знаю».
Твердження позивача про те, що відомостей, коли саме складався протокол про адміністративне правопорушення, у нього немає, оскільки він у його присутності не складався, а також його не було повідомлено, що 13.04.2025 відбудеться розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього, суд оцінює критично, адже як вбачається зі змісту Протоколу, під час його складення ОСОБА_1 були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 14:00 13.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить його особистий підпис. У цьому ж Протоколі позивачем надані письмові пояснення та під його особистий підпис 10.04.2025 отримано копію Протоколу.
Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, №530 від 13.04.2025, винесеної заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 - начальником мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , майором ОСОБА_5 , громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 17000 гривень. Обставини, викладені в Протоколі, аналогічні обставинам, які установлені в оскаржуваній постанові.
Суд зауважує, що розгляд справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення здійснено заступником керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що є грубим порушенням вимог абз. 2 ст. 235 КУпАП. Доказів того, що ОСОБА_5 обіймає посаду керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки суду не надано.
Слід також зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, саме відповідач зобов'язаний довести правомірність складення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Однак представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначає, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 2 п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Натомість, як видно із Протоколу та оскаржуваної постанови, громадянин ОСОБА_1 здійснив порушення вимог п. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», підпункт 2 пункту 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30 грудня 2022 року зі змінами). Таким чином, доводи відповідача у відзиві є суперечливими та взаємовиключними щодо виявлених порушень законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Крім того, суд вважає помилковим висновок представника відповідача про те, що добровільна оплата штрафу позивачем опосередковано підтверджує визнання ним своєї вини, оскільки такий висновок суперечить ст. 77 КАС України щодо обов'язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення.
Така позиція суду узгоджується із позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 22.07.2019 (справа №757/2757/16-а).
Як вбачається із копії витягу електронного військово-облікового документа «Резерв+», військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку та йому надана відстрочка до 03.11.2025.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.03.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є особою з інвалідністю ІІІ групи, причина: загальне захворювання.
Суд не погоджується з висновками відповідача про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, з огляду на таке.
Згідно з ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, полягає у наявності умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Тобто ОСОБА_1 мав знати про його виклик за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 та свідомо не з'явитися. Водночас обов'язок довести вказану обставину, відповідно до ст. 77 КАС України, покладається на відповідача.
Судом встановлено, що повістка №2382206 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 21.02.2025 надіслана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за місцем його проживання та поштове відправлення повернулося без вручення із відміткою АТ «Укрпошта»: «адресат відсутній за вказаною адресою».
При цьому, всупереч абз. 6, 9 п. 29 Порядку, у повістці №2382206, яка оформлена на бланку, не зазначено дату її підписання, а також роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Суд також звертає увагу, що відповідачем не надано опису вкладення АТ «Укрпошта», як цього вимагає п. 34 Порядку, а тому суд позбавлений можливості пересвідчитись, що саме повістка №2382206 направлялася за адресою проживання позивача.
Також з долученої представником відповідача до відзиву копії конверту неможливо встановити номер поштового відправлення, за яким була направлена повістка позивачу, що не дозволяє суду перевірити рух відправлення цієї повістки позивачу.
Довідка про причини повернення/досилання поштового відправлення АТ «Укрпошта», у якій лише зазначено, що кореспонденція повернулася із відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою», не містить відбитка календарного штемпеля, що позбавляє суд можливості встановити день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, який, відповідно до положень п. 41 Порядку, є днем належного підтвердження оповіщення військовозобов'язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак вказану довідку не можна вважати допустимим доказом вручення поштового відправлення позивачу.
За встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено обставин отримання позивачем повістки, та, відповідно, не доведено факту повідомлення його в установлений законом спосіб про необхідність з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у зазначені в повістці місце та строк, і він, незважаючи на це, в приміщення ТЦК та СП не з'явився, що слугувало підставою для винесення спірної постанови.
Отже, умисел на вчинення адміністративного правопорушення стороною відповідача не доведений «поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом постанови від 08.07.2020 у справі 463/1352/16-а Верховний Суд звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа провадженням - закриттю.
Щодо зобов'язання відповідача повернути ОСОБА_1 сплачений штраф у розмірі 17000 гривень, суд керується таким.
Згідно з квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №0190620001 від 14.04.2025, ОСОБА_1 сплатив штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.
Згідно з ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Повернення коштів, сплачених позивачем на виконання штрафу, має здійснюватися на підставі наказу Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 «Про затвердження Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів».
Відповідно до вимог п. 3 згаданого Порядку, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій.
Згідно з положеннями п. 5 цього ж Порядку повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню.
Відповідач є контролюючим органом у розумінні положень п. 5 Порядку, оскільки саме на виконання його постанови було сплачено штраф позивачем.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що повернення коштів з бюджету здійснюється відповідним головним управлінням Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейством на підставі подання в електронній формі органу, що контролює справляння надходжень бюджету, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Таким чином, позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП слід задовольнити частково.
Згідно з вимогами ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір у розмірі 605,60 грн підлягає стягненню на його користь з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - задовольнити частково.
Постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, №530 від 13.04.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, - скасувати, а провадження у справі - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуюча суддяН. П. Воробель