м. Миколаїв
06 червня 2025 р.справа № 400/1967/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачіввідповідач 1: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, відповідач 2: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачівДержавна казначейська служба України, вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (далі - відповідач 1 або ТУ ДСА України в Миколаївській області), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2 або ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України (далі - третя особа або ДКС України), в якому просить суд:
1) визнати протиправними дiї ТУ ДСА України в Миколаївській області щодо нарахування та виплати позивачці суддівської винагороди за перiод з 1 сiчня 2025 р. до 28 лютого 2025 р., використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осiб, який застосовується для визначення базового розмiру посадового окладу суддi, в сумі 2 102 грн.;
2) зобов'язати ТУ ДСА України в Миколаївській області здійснити перерахунок виплаченої позивачці суддівської винагороди за перiод з 1 сiчня 2025 р. до 28 лютого 2025 р., із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн. та виплатити нараховану суму суддівської винагороди, з урахуванням вже проведених виплат та відрахуванням обов'язкових податків і зборів;
3) визнати протиправним дії ДСА України щодо не забезпечення ТУ ДСА України в Миколаївській області в повному обсязі в асигнуваннях на проведення видатків з виплати суддівської винагороди за перiод з 1 сiчня 2025 р. до 28 лютого 2025 р., обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2025 р. в розмірі 3 028 грн.;
4) зобов'язати ДСА України забезпечити виділення бюджетних асигнувань ТУ ДСА України в Миколаївській області для проведення видатків з виплати суддівської винагороди позивачці за перiод з 1 сiчня 2025 р. до 28 лютого 2025 р., обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в розмірі 3 028 грн.
На обґрунтування своїх вимог позивачка пояснила, що працює на посаді судді Арбузинського районного суду Миколаївської області. В січні і лютому 2025 р. ТУ ДСА України в Миколаївській області нараховувало та виплатило позивачці суддівську винагороду в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2025 р. в розмірі 2 102 грн. Позивачка вважає, що застосування ТУ ДСА України в Миколаївській області такої розрахункової величини суперечить Закону України "Про судоустрій і статус суддів", порушує гарантії незалежності судді, так як при нарахуванні суддівської винагороди слід застосувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня 2025 р. і який Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік" закріплено на рівні 3 028 грн. З приводу вимог до ДСА України, позивачка пояснила, що ДСА України не в повній мірі здійснило фінансування видатків ТУ ДСА України в Миколаївській області щодо виплати позивачці суддівської винагороди в належному розмірі, а тому ефективним способом судового захисту буде покладення на ДСА України обов'язку провести фінансування виплати позивачці суддівської винагороди.
Відповідач 1 подав відзив, в якому позов не визнав. Свою позицію аргументував тим, що для визначення розміру суддівської винагороди позивача з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн. не має підстав, так як Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" окремо для суддів визначена така розрахункова величина, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", який складає 2 102 грн. і саме виходячи з цього показника ТУ ДСА України в Миколаївській області повинно розраховувати суддівську винагороду позивачки. За наявності правової норми, яка окремо для суддів визначає розмір прожиткового мінімуму, відповідач 1 не вправі не виконувати її приписи.
Відповідач 2 відзив не подав, ухвали суду про відкриття провадження в даній справі та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті отримані ними в особистому кабінеті системи "Електронний суд".
Будь-яких клопотань з приводу розгляду справи від відповідача 2 не надходило.
Як передбачено ст. 159 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд не вбачає підстав вважати неподання відповідачем 2 відзиву в даній справі, як визнання ним позову.
Відповідно до ст. 162 ч. 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі наведеної норми, суд розглядає справу за відсутності відзиву відповідача 2.
Третя особа пояснень не подала, будь-яких заяв чи клопотань від неї до суду не надходило.
Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судове засідання представники учасників справи не з'явились, позивачка клопотала про розгляд справи без її участі.
Відповідно до си. 205 ч. 9 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі наведеної норми, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Вирішуючи справу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретному цифровому виразі, а лише закріплює порядок її розрахунку.
Так, суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що в 2025 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 р. для працездатних осіб складає 3 028 грн.
Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", який складає 2 102 грн., що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Запроваджена Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" така категорія як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" відсутня.
Стаття 135 ч. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, будь-які інші нормативні акти, в тому числі і закони про державний бюджет на відповідний рік, не можуть змінювати як сам порядок розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього порядку, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.
Суд наголошує, що статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України "Про судоустрій і статус суддів" запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід'ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.
Суд розцінює наявність в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, невід'ємним складовим елементом якого є така дефініція, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року", як одну з таких гарантій.
Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивачки слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено на рівні 3 028 грн.
Що стосується питання утримання з суддівської винагороди позивачки податків і обов'язкових платежів, то правовідносини у сфері оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть змінюватись судовим рішенням - утримання податків та обов'язкових платежів є обов'язком ТУ ДСА України в Миколаївській області в силу приписів цього кодексу, а не в силу рішення суду.
Вимоги про визнання протиправними дій ДСА України та зобов'язання цього відповідача здійснити фінансування ТУ ДСА України в Миколаївській області, не підлягають задоволенню, так як питання фінансування не входить до предмету доказування в даній справі, адже позивачка і відповідач 1 не подали доказів того, що виплата суддівської винагороди у меншому розмірі обумовлена саме недостатком коштів, тобто спір виник не у зв'язку з відсутністю фінансування, а з підстав застосування вірної величини прожиткового мінімуму. Крім того, такі вимоги стосуються не вирішення спору, а лежить у сфері виконання рішення суду.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалось, так як учасники справи не подали доказів їх понесення.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 26299835) Державної судової адміністрації України (вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ26255795), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Державна казначейська служба України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 37567646), задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, які полягають у нарахуванні та виплаті суддi Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 1 січня 2025 р. до 28 лютого 2025 р. включно, використовуючи розмір прожиткового мінімуму для працездатних осiб, який застосовується для визначення базового розмiру посадового окладу суддi, в сумі 2 102 грн.
3. Зобов'язати Територіальне управлiння Державної судової адмiнiстрації України в Миколаївській областi (вул. Олексія Вадатурського, 14, м. Миколаїв, 54005, ЄДРПОУ 26299835) здійснити нарахування та виплату суддi Арбузинського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суддівської винагороди за перiод з l сiчня 2025 р. до 28 лютого 2025 р. включно, із застосуванням базового розмiру посадового окладу суддi 30 прожиткових мінімумів для працездатних осiб, розмiр якого на 1 сiчня 2025 р. складає 3 028 грн.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз