про повернення позовної заяви
06 червня 2025 р. № 400/5181/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши позовну заяву
за адміністративним позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області (далі - відповідач) щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії за період з 01.07.2021 по 01.09.2024 згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 по 01.09.2024 щомісячну доплату в розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 позовну заяву позивача залишено без руху, надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду за період з 01.07.2021 по 01.09.2024 року з зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду.
02 червня 2025 року на виконання ухвали суду від 23.05.2025 позивачем надана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування причин пропуску звернення до суду вказує, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, може бути подано без обмеження будь-яким строком. Також позивач послався на свою необізнаність у сфері пенсійного законодавства, та на те, що запровадження воєнного стану в Україні є поважною причиною для поновлення процесуальних строків.
В зв'язку з цим суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Правовідносини, подібні тим, що мають місце в цій справі, були предметом розгляду суду касаційної інстанції. Так, у Постанові Верховного суду від 21.02.2024 по справі № 240/27663/23, вирішуючи питання щодо правомірність повернення позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій органу Пенсійного фонду України щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.09.2022 доплати до пенсії згідно постанови № 713, суд дійшов таких висновків: «З'ясування, за твердженням позивача, лише у квітні 2023 року причин невиплати з 01.09.2022 доплати до пенсії не може вважатися поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, позаяк, як вже було неодноразово наголошено вище, згадані виплати мають щомісячний характер і про їх припинення, зменшення чи нарахування у неправильному розмірі позивачу мало бути відомо не пізніше неотримання/отримання вперше такої виплати у межах спірного періоду…. За таких обставин подання позивачем у вересні 2023 року позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із оскарженням рішень, бездіяльності відповідача щодо безпідставного, на думку позивача, ненарахуваня та невиплати, починаючи з вересня 2021 року, суми доплати до пенсії, матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.»
Суд наголошує, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2021 у справі №160/6430/20.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, правовідносини щодо ненарахування та невиплати доплати до пенсії на підставі постанови №713, виникли у липні 2021 року, але до суду позивач звернувся лише 20.05.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку. Крім того, суд зауважує, що позивач вже звертався з позовом до суду про перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021, за період з 01.09.2024. Отже, позивач знав про порушення свої прав, проте, звертаючись до суду з позовом, розглянутим в межах справи № 400/8838/24, не визначив період з 01.07.2021 по 01.09.2024 як спірний.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. Необхідно зазначити, що законодавцем пов'язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.
У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Вказані позивачем причини пропуску звернення до суду з позовом суд визнає не поважними, тому позовна заява підлягає поверненню.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Одночасно суд роз'яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України). Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 243, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії а також додані до неї матеріали повернути.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Л. Дерев'янко