06 червня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3179/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглядаючи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 рік із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 рік із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної Гвардії України щодо не проведення нарахування грошового забезпечення з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 29.01.2020 по 31.12.2020, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року (2102 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2021 по 31.12.2021, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (2270 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від ЗО серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2022 по 31.12.2022, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року (2481 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення), інших виплат, які розраховуються з урахуванням посадового окладу, з 01.01.2023 по 31.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року (2684 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінету Міністрів Україні "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату різниці з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог щодо правовідносин з 19.07.2022 року залишено без руху.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суддя встановила процесуальний строк на подання заяв по суті справи.
Так, здійснюючи підготовку до розгляду справи по суту, суд установив, що крім цієї справи у провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебували та перебувають аналогічні справи за позовами осіб, які проходять військову службу або звільнених з військової служби про зобов'язання проведення перерахунку та стягнення грошового забезпечення, зокрема, з урахуванням даних про розмір посадового окладу та окладу за спеціальним званням, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідні тарифні коефіцієнти, для здійснення обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військове звання з 01.01.2020 року, з 01.01.2021 року та з 01.01.2023 року.
Це адміністративні справи 340/5437/24, 340/5542/24, 340/5585/24, 340/6302/24, 340/7074/24, 340/6462/24, 340/1396/25, 340/1645/25, 340/1915/25, 340/2886/25, 340/3180/25, 340/3339/25, 340/3379/25, 340/3417/25, 340/3646/25, 340/6642/24,340/4572/24, 340/2943/25, 340/3340/25, 340/3457/25, 340/2338/25, 340/3150/25, 340/2755/25, 340/3229/25, 340/6642/24, 340/4572/24, 340/2943/25, 340/3340/25, 340/2217/25, 340/6679/24, 340/1630/25, 340/8256/24, 340/1089/25, 340/616/25, 340/1708/25, 340/2423/25, 340/2424/25, 340/2425/25, 340/2426/25, 340/2427/25, 340/2428/25, 340/2429/25, 340/2431/25, 340/2430/25, 340/2433/25, 340/2434/25, 340/3181/25, 340/3185/25, 340/2975/25, 340/1076/25, 340/1376/25,.
Спір у цих справах виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та позивачами у них заявлені аналогічні позовні вимоги до одного й того ж відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Наразі, кількість таких справ по Україні дуже велика.
З 29 січня 2020 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникли підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Проте, позивач вважає, що має право на проведення обрахунку грошового забезпечення, визначаючи розмір посадового окладу станом на 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 року у зв'язку із підвищенням розміру прожиткового мінімуму працездатних осіб, без обмеження 2102 грн чи 1756 грн. При цьому, позивач зазначає на необхідність застосування розміру прожиткового мінімуму на одну особу, визначеного на відповідний бюджетний рік, а не як спеціальної бази для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2020 рік'' установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року - 1779 гривень, з 1 липня - 1859 гривень, з 1 грудня - 1921 гривня;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні, з 1 липня - 2197 гривень, з 1 грудня - 2270 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2021 рік'' установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2189 гривень, з 1 липня - 2294 гривні, з 1 грудня - 2393 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень;
працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні.
Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2022 рік'' установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 2393 гривні, з 1 липня - 2508 гривень, з 1 грудня - 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 2100 гривень, з 1 липня - 2201 гривня, з 1 грудня - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2618 гривень, з 1 липня - 2744 гривні, з 1 грудня - 2833 гривні;
працездатних осіб: з 1 січня - 2481 гривня, з 1 липня - 2600 гривень, з 1 грудня - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів: з 1 січня - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури: з 1 січня - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 1934 гривні, з 1 липня - 2027 гривень, з 1 грудня - 2093 гривні.
Статтею 7 Закону України ''Про Державний бюджет України на 2023 рік'' установлено 2023 році прожитковий мінімум на одну особу Установити з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 гривні;
дітей віком від 6 до 18 років - 2833 гривні;
працездатних осіб - 2684 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суді, - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів - 2102 гривні;
працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень;
осіб, які втратили працездатність, - 2093 гривні.
Отже, наведена норма встановлює прожитковий мінімум працездатних осіб в розрізі його застосування. Тобто, база обрахунку може використовуватись в розрізі соціально групи, як то для визначення посадових осіб працівникам державних органів.
Органи державної влади чи державні органи - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.. Механізм сучасної держави є складним та розгалуженим, тому можна виділити такі типові державні органи: глава держави; органи законодавчої влади - парламент; органи виконавчої влади (уряд, міністерства, відомства, органи державного управління на місцях); органи судової влади - уся судова система країни та силові органи - поліція, органи державної безпеки, прокуратура, збройні сили та ін.
Відповідач є підпорядкованим органом Збройних Сил України, який є центральним органом виконавчої влади. Тобто, відповідач є державним органом, а військовослужбовці (працівники цього органу) отримують заробітну плату (грошове забезпечення), обрахунок якої здійснюється на підставі спеціального законодавства.
Військовослужбовці отримують грошове забезпечення, яке відноситься до форми оплати праці. Нарахування і форма оплати праці позивача регулюється спеціальним законом, таким є Закон України ''Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей'' та Постановою КМУ №704.
Отже, наразі спірним є визначення бази обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим званням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові по справі №240/9028/24 від 24 квітня 2025 року висловила позицію щодо обрахунку базового розміру посадового окладу судді, з урахуванням статті 7 Закону України ''Про Державний бюджет України'' на відповідний рік.
З метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Принагідно суддя зауважує, про відсутність правових висновків Верховного Суду щодо початку обрахунку строків звернення до суду з вимогами про перерахунок щомісячного грошового забезпечення осіб, які продовжують проходити військову службу і, на яких поширюється частина 1 статті 233 КЗпП України з 19 липня 2022 року, та відповідно, які не задіяні у виконанні бойових завдань з оборони України.
Майже в усіх перелічених справах поставало питання щодо обрахунку строків звернення до суду, осіб, які продовжуються проходити службу.
Отже, розгляд цієї справи як зразкової зможе вирішити дві правові проблеми, як то застосування бази обрахунку посадового окладу та обрахунку строку звернення до суду.
Відповідно до статті 290 КАС України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
У поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, в тому числі посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
Пунктом 7 частини 1 статті 29 КАС України передбачено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо справа підлягає розгляду як зразкова у порядку, визначеному статтею 290 цього Кодексу.
Керуючись статтями 2, 29, 241, 243, 248, 256, 290 КАС України, суд -
Звернутись до Верховного Суду з поданням про розгляд адміністративної справи №340/3179/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною, а також зобов'язання вчинити певні дії як зразкової.
Адміністративну справу №340/3179/25 разом з поданням передати до Верховного Суду для вирішення питання про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції у порядку, визначеному статтею 290 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК