Справа № 588/983/25
Провадження № 1-кс/588/192/25
06 червня 2025 року м. Тростянець
Слідчий суддя Тростянецького районного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200540000139 від 03.06.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олексине Тростянецького району Сумської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 28.11.2023 Малиновським районним судом м. Одеси за ч. 4 ст. 407 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 20060 грн; 12.11.2024 Тростянецьким районним судом Сумської області за ч.1 ст. 382 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 8500 грн,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5 ,
підозрюваний ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_6 ,
Заступник начальника СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене із заступником керівника Охтирської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025200540000139 від 03.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
Клопотання слідчого мотивовано тим, що 23.06.2025 близько 18 години поблизу крайнього нежилого господарства по вулиці Сонячній в с. Печини Охтирського району Сумської області ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втрутився у сварку, що раптово виникла між раніше знайомими йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на боці останнього. В ході вказаної сварки у ОСОБА_4 та ОСОБА_8 виник умисел заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_7 , і між ними виникла мовчазна змова застосовувати відносно нього фізичне насильство, оскільки діяли вони спільно і узгоджено. Реалізуючи свій прямий умисел, ОСОБА_4 , діючи із ОСОБА_8 як співвиконавці, по черзі із останнім завдавав ОСОБА_7 руками та ногами чисельних ударів в різні ділянки тіла, в тому числі в область голови та грудної клітини, що тривало приблизно з 18 години до 21 години поблизу вказаного господарства в с. Печини. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_7 помер на місці події.
Виявивши у ОСОБА_7 відсутність ознак життя, ОСОБА_4 домовився із ОСОБА_8 приховати сліди злочину, для чого відтягнули труп ОСОБА_7 на деяку відстань і закопали в землю серед чагарників. Труп ОСОБА_7 виявлено працівниками поліції в ході огляду місця події лише 05.06.2025 з ознаками чисельних тілесних ушкоджень та ознаками гниття, який направлено для проведення судово-медичної експертизи.
Причина смерті ОСОБА_7 згідно лікарського свідоцтва про смерть №172 від 06.06.2025: «інші невідомі та неуточнені причини смерті».
ОСОБА_4 , завдаючи протягом тривалого часу удари ОСОБА_7 в область життєво важливих органів, в тому числі в область голови та грудної клітини, усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, направленого на порушення функцій та анатомічної цілісності життєво важливих органів іншої людини, передбачав його суспільно небезпечні наслідки у вигляді та настання тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання, тобто діяв з непрямим умислом.
06.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий мотивує тим, що останній підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Також слідчий зазначив, що підозрюваний є чоловіком віком 30 років, має задовільний стан здоров'я, неодружений, не проживає спільно з дітьми чи іншими утриманцями, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків за місцем проживання, не працює, постійного джерела доходу не має, раніше судимий, намагався приховати сліди злочину, закопавши труп.
На думку слідчого, ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ураховуючи викладене, слідчий вважає, що на даній стадії досудового розслідування більш м'який запобіжний захід, із урахуванням відомостей про особу ОСОБА_4 не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та не буде запобігати ризикам, визначеним у частині 1 статті 177 КПК України.
Прокурор, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечили проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просили застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Також захисник вказала, що прокурором не доведено наявність ризиків які є підставою для застосування запобіжного заходу. Крім того, захисник звернула увагу на те, що її підзахисний працює без оформлення трудових відносин, проживає із співмешканкою та має на утриманні малолітню дитину, є учасником бойових дій.
Заслухавши доводи прокурора на підтримку клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Згідно із частиною 1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Слідчим суддею установлено, що Відділенням поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025200540000139 від 03.06.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
Вказане кримінальне провадження розпочато 03.06.2025 за повідомленням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_3 , про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканець АДРЕСА_4 , зник безвісти. Вжитими заходами встановлено, що 23.05.2025 у вечірній час неподалік одного з господарств у с. Печини Охтирського району між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканцем АДРЕСА_5 , виникла сварка та бійка, в яку на боці останнього також втручався ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , в ході якої ОСОБА_7 було завдано чисельних ударів в різні ділянки тіла. З ранку наступного дня 24.05.2025 ОСОБА_8 виявив ОСОБА_7 без ознак життя (а.с. 5, 6).
06.06.2025 в даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні указаного вище кримінального правопорушення на цьому етапі досудового розслідування підтверджується такими матеріалами кримінального провадження: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 06.06.2025; протоколом огляду речей та документів від 05.06.2025; заявою ОСОБА_4 від 05.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 05.06.2025; протоколом огляду місця події від 05.06.2025; протоколом огляду трупа від 06.06.2025.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
За таких обставин, вважаю, що додані до клопотання докази дають підстави для розумної підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а тому подальше розслідування є виправданим.
При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 КПК України може бути підставою для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Оцінюючи наявність ризиків, визначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є особою віком 30 років, має задовільний стан здоров'я, неодружений, не працює, проживає не за адресою зареєстрованого місця проживання, у власності не має власного житла, раніше неодноразово судимий.
Також слідчий суддя враховує те, що на даний час досудове розслідування ще триває, не проведено всіх слідчих та процесуальних дій, зокрема не встановлені всі обставини кримінального правопорушення, тому наявний ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; може впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Разом з тим, небезпека того, що підозрюваний буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Враховуючи викладене, вважаю, що обставини, які характеризують підозрюваного, а також обставини інкримінованого ОСОБА_4 злочину, у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків того, що у подальшому він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, доходжу до висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 та 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не зможе запобігти названим ризикам.
Застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді тримання під вартою буде пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 177 КПК України, з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, виконання процесуальних рішень, вважаю, що є підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк у межах строків досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні на шістдесят днів, взявши під варту із зали суду.
Відповідно до частини 3 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України однією із підстав не визначення розміру застави є обвинувачення у вчиненні злочину із застосування фізичного насильства чи погрози його застування.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись статями 177, 182, 206, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції №1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУ НП в Сумській області ОСОБА_3 про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор», строком до 04 серпня 2025 року включно, взявши під варту із зали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу негайно вручити підозрюваному після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється із моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1