Справа №534/1462/25
Провадження №1-кс/534/225/25
06 червня 2025 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання дізнавача CB Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 за матеріалами кримінального провадження, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175520000083 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області звернувся дізнавач СД Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенант поліції ОСОБА_4 із клопотанням, погодженим прокурором Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_5 , в якому просить надати групі дізнавачів тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ) по банківському рахунку № НОМЕР_1 .
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження вмотивоване необхідністю встановлення важливих обставин справи, зокрема встановлення осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.
Виходячи зі змісту внесеного клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 01.04.2025 до чергової частини ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло звернення від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що 31.03.2025 невідома особа шляхом обману заволоділа його грошовими коштами в сумі 75 174 гривень 70 копійок, які останній перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 .
Під час досудового розслідування встановлено, що 31.03.2025 невстановлена особа, яка представилась працівником АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », під час телефонної розмови з використанням абонентського номера НОМЕР_2 повідомила про блокування банківського рахунку. У подальшому ця особа повідомила про необхідність здійснення перерахунку на банківський рахунок № НОМЕР_1 на загальну суму 75 174 гривень 70 копійок.
Відомості за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175520000083 від 02.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, представник ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судове засідання не прибув. Його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
Дізнавач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання провести у її відсутність та задовольнити його в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 132 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним із таких заходів.
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач чи прокурор не доведе: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення; потреби досудового розслідування виправдовують ступінь втручання у права і свободи особи; можливості виконання завдання, для якого подано клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі та документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ здійснюється на підставі ухвали слідчого судді.
Згідно з ч. 2 ст. 160 КПК України, клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів має містити: короткий виклад обставин кримінального правопорушення; правову кваліфікацію кримінального правопорушення; перелік речей і документів, до яких планується отримати доступ; підстави вважати, що ці речі і документи перебувають у володінні відповідної особи; значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання відомостей як доказів та неможливість іншими способами довести обставини, якщо документи містять охоронювану законом таємницю; обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо це питання порушується.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної особи; мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні; не містять охоронюваної законом таємниці.
Якщо документи містять охоронювану законом таємницю, відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України, додатково необхідно довести можливість використання відомостей як доказів та неможливість іншими способами довести обставини.
Клопотання обґрунтовано тим, що інформація про з'єднання за номером телефону НОМЕР_2 , що перебуває у розпорядженні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », містить таємницю телекомунікацій, яка охороняється відповідно до Закону України «Про телекомунікації», а у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні інформації у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».
Дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, суд приходить до таких висновків.
Клопотання частково відповідає вимогам ст. 160 КПК України, оскільки містить виклад обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію (ч. 1 ст. 190 КК України) та вказівку на документи, які мають значення для розслідування. Звернення потерпілого ОСОБА_6 підтверджує факт переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 , що свідчить про ймовірність вчинення шахрайства, а отже, існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, як того вимагає п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Проте суд констатує наявність таких суттєвих недоліків у клопотанні, які унеможливлюють його розгляд по суті.
У зверненні потерпілого вказано суму переказу 70 000 гривень, тоді як у клопотанні зазначено 75 174 гривні 70 копійок. Ця невідповідність є суттєвою, оскільки може вплинути на правильність кваліфікації кримінального правопорушення, визначення розміру завданої шкоди та обґрунтованість потреби в застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, як того вимагає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
У тексті клопотання згадується необхідність отримання інформації про телефонні з'єднання від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » за номером НОМЕР_2 , однак у прохальній частині клопотання йдеться лише про доступ до документів АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Це свідчить про невідповідність між обґрунтуванням і прохальною частиною, що суперечить вимогам п. 3 ч. 2 ст. 160 КПК України, які вимагають чіткого зазначення речей і документів, до яких планується отримати доступ. Така невідповідність унеможливлює оцінку обґрунтованості втручання у права і свободи осіб, як того вимагає п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.
Дізнавач не навів доказів неможливості отримання необхідних відомостей іншими способами, що є обов'язковою умовою для доступу до інформації, яка містить охоронювану законом таємницю, відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України. Без такого обґрунтування суд не може оцінити, чи виправдовує потреба досудового розслідування втручання у права осіб, у володінні яких перебувають документи, що містять банківську таємницю або таємницю телекомунікацій.
Клопотання не містить чіткого переліку документів, до яких планується отримати доступ (наприклад, виписки, відомості про власника рахунку, рух коштів), що не відповідає вимогам п. 3 ч. 2 ст. 160 КПК України. Це унеможливлює оцінку того, чи мають ці документи суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, як того вимагає п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України.
Клопотання не містить обґрунтування необхідності вилучення документів, якщо таке вилучення планується, що суперечить вимогам п. 7 ч. 2 ст. 160 КПК України та ч. 7 ст. 163 КПК України. Без такого обґрунтування суд не може оцінити, чи існує реальна загроза зміни або знищення документів, або чи є вилучення необхідним для досягнення мети доступу.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання містить суттєві недоліки, які унеможливлюють його розгляд по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст. 160 КПК України та не дозволяє суду оцінити відповідність клопотання умовам, передбаченим ч. 3 ст. 132 КПК України. Наявність зазначених недоліків свідчить про неможливість установлення, чи виправдовує потреба досудового розслідування втручання у права і свободи осіб, у володінні яких перебувають документи, та чи може бути виконане завдання, для якого подано клопотання.
Слідчий суддя роз'яснює, що залишення клопотання без задоволення не перешкоджає повторному зверненню з клопотанням після усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 159, 160, 163, 309 КПК України, ст. 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність», слідчий суддя
Клопотання дізнавача CB Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 за матеріалами кримінального провадження, внесеними до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025175520000083 від 02.04.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1