Справа №534/770/25
Провадження №2-о/534/25/25
15 травня 2025 року місто Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області в складі головуючого судді Куц Т.О., з участю: секретаря судового засідання Дегтяр Є.І., заявника - ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , заінтересована особа Горішньоплавнівська міська рада Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій прохає встановити факт невикористання ОСОБА_1 , житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 31.03.2006 по 02.03.2007 та з 16.10.2009 по 26.03.2010 та її дочкою ОСОБА_2 за період з 30.10.2006 по 02.03.2007.
Заявлені вимоги вмотивовані заявником тим, що рішенням органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 07.02.2025 їй було відмовлено у передачі в приватну власність кімнати в гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 31.03.2006 по 02.03.2007 та з 16.10.2009 по 26.03.2010 та її дочкою ОСОБА_2 за період з 30.10.2006 по 02.03.2007. Вважаючи підстави відмови у приватизації необґрунтованими, звернулася до суду за захистом свого порушеного права шляхом пред'явлення відповідного позову.
Ухвалою суду від 14.04.2025 заява прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримала повністю, посилаючись на обставини зазначені в заяві.
В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 вимоги заявниці ОСОБА_1 підтримала.
Представник заінтересованої особи Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Дослідивши приєднані до справи матеріали, судом встановлено наступне.
Відповідно до листа органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 07.02.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у передачі в приватну власність кімнати в гуртожитку за адресою по АДРЕСА_1 у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 31.03.2006 по 02.03.2007 та з 16.10.2009 по 26.03.2010 та ОСОБА_2 за період з 30.10.2006 по 02.03.2007.
Згідно копії ордеру на жилу площу в гуртожитку № 7 серії Г виданого ВАТ «Полтавський ГЗК» від 23.09.2014, ОСОБА_1 , яка працює на ВАТ «Полтавський ГЗК» надано право на зайняття із сім'єю з 3 осіб житлової площі у гуртожитку кімнати АДРЕСА_2 склад сім'ї ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки № 20-11/3520 від 15.08.2023 наданої сектором з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб житлового відділу департаменту економічного розвитку та ресурсів виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, ОСОБА_1 з 28.09.1977 по 31.03.2006 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , з 02.03.2007 по 16.10.2009 була зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 , з 26.03.2010 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з копії договору найму житлового приміщення від 27.09.2023, укладеного між Виконавчим комітетом Горішньоплавнівської міської ради та ОСОБА_1 , остання прийняла для відособленого користування окреме житлове приміщення для проживання її та членів її сім'ї в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до довідки АТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_1 значиться в списках на приватизацію за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 30.01.2025 приватизаційний депозитний рахунок не відкривався. ОСОБА_2 значиться в списках на приватизацію за адресою АДРЕСА_1 , станом на 30.01.2025 приватизаційний депозитний рахунок не відкривався.
Відповідно до довідки органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 04.03.2025 ОСОБА_1 за період реєстрації місця проживання у АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 не брала участі у приватизації житлового фонду на території Горішньоплавнівської міської територіальної громади.
Відповідно до довідки органу приватизації Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області від 04.03.2025 ОСОБА_2 за період реєстрації місця проживання у АДРЕСА_1 , не брала участі у приватизації житлового фонду на території Горішньоплавнівської міської територіальної громади.
Згідно довідки ПрАТ «Полтавський ГЗК» від 12.02.2025 ОСОБА_1 працює на ПрАТ «Полтавський ГЗК» з 01.11.2001 по теперішній час.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єктів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відомості щодо нерухомого майна у вказаних реєстрах відсутні.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, встановлення факту, що має юридичне значення залежить від мети, яка повинна мати правовий сенс і як наслідок, створювати для заявника будь-які правові наслідки.
Згідно із п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно ст.ст.30, 41 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.
Відповідно до вимог ст.345 ЦK України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому Законом.
Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, визначені у ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду».
Підготовка та оформлення документів про передачу регулюється Положенням «Про порядок передачі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України» від 16.12.2009 №396.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Статтею 4 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.
Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна (606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону «Про приватизацію» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
За ч. 2 ст. 8 Закону «Про приватизацію» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку.
На підставі ч. 3 ст. 8 Закону «Про приватизацію» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
При цьому за ч. 4 ст. 8 Закону «Про приватизацію» підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації.
Згідно із ч. 5 ст. 8 Закону «Про приватизацію» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до ст. 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Відповідно до ч. 10, 11 ст. 8 Закону «Про приватизацію» органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом. А спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.
В п. 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2010 від 10.06.2010 зазначено, що право громадянина України на приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз у повному обсязі, якщо він повністю використав житловий чек та у його власність передано загальну площу житла, що не перевищує встановлену санітарну норму і відповідно, номінальну вартість житлового чека, незалежно від того, відповідає ця площа одній квартирі (будинку) чи кільком. Таким чином тільки повне використання житлових чеків є фактом реалізації один раз права на безоплатну приватизацію житла, передбаченого ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про приватизацію».
На підставі п. 1 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.12.2009 № 396 (далі - Положення), вбачається, що таке Положення визначає порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Відповідно до змісту п. 18 Положення громадянином до органу приватизації подаються, зокрема: заява на приватизацію квартири; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку; довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву; технічний паспорт на квартиру; копія ордера на жиле приміщення; документ, що підтверджує невикористання ним житлових чеків для приватизації.
При цьому за п. 20 Положення документом, що підтверджує невикористання громадянином житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки, видані органом приватизації за попередніми місцями проживання після 1992 року, щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду (крім території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території).
Відповідно до п. 23 Положення орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян, наслідком чого є видача органом приватизації свідоцтва про право власності та його реєстрація у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
На підставі наведених норм та встановлених судом обставин справи суд дійшов висновку що спір між сторонами виник через відсутність підтвердження позивачем невикористання ним житлових чеків для приватизації державного житлового фонду за період з 01.01.1992 по 14.11.1997.
Відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 року № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, єдиним розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію, а тому довідка Ощадбанку сама по собі є достатнім документом на підтвердження невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
За змістом положень статті 5 Закону № 2482-XII та пункту 19 Положення факт проживання особи у житловому приміщенні підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання, а відтак реалізація права на приватизацію без реєстрації місця проживання є неможливою.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до частин першої та другої статті 124 Конституції України делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
З урахуванням конституційного положення про те, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124 Конституції України), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян.
Право на судовий захист передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право. А за змістом частини другої статті 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежено навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Частина четверта статті 10 ЦПК України і ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладає на суд обов'язок при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зобов'язання, взяті на себе Договірною державою за статтею 1 Конвенції, включають два аспекти, а саме: з одного боку - негативне зобов'язання утримуватися від втручання у здійснення гарантованих прав і свобод, а з іншого боку - позитивні зобов'язання вживати належних заходів для забезпечення дотримання таких прав і свобод на своїй території.
Таким чином, суд, на підставі аналізу вищевказаних положень закону, дійшов висновку про те, що право на судовий захист заявника, яке передбачає конкретні гарантії ефективного поновлення у правах, підлягає реалізації, а порушені права - захисту у судовому порядку у обраний нею спосіб.
За встановлених обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, оскільки відсутність підтверджуючих документів невикористання житлових чеків, створює заявнику перешкоду у здійсненні передбаченого Законом права на приватизацію.
На підставі викладеного та керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 - задовольнити .
Встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за періоди з 31.03.2006 по 02.03.2007 та з 1610.2009 по 26.03.2010.
Встановити факт невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за період з 30.10.2006 по 02.03.2007.
Рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо така заява подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Т.О. Куц