справа № 488/1796/25
провадження № 1-кп/488/245/25
29.05.2025 року
Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Комсомольський Новобузького району Миколаївської області, громадянки України, із середньою освітою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не судимої,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-
13.03.2025 року в період з 10:00 год. до 14:00 год., більш точний час в ході досудового слідства не встановлено, у ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, в приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті побутових неприязних відносин, виник злочинний умисел, направлений на вчинення вбивства свого рідного батька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення вбивства ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , тримаючи в руках сокиру, переслідуючи мету позбавлення життя, усвідомлюючи та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, тобто смерті ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, умисно нанесла не менше 10 ударів сокирою в область шиї останнього.
В результаті протиправних дій ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді численних сліпих, проникаючих (рубаних) пошкоджень шиї зліва з повним пересіченням головних, магістральних судин шиї (сонна артерія, яремна вена), повного перелому шийного відділу хребта між тілами 5 та 6 шийних хребців, пересічення спинного мозку, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою та ускладнилось шоковою реакцією організму (геморагічним, травматичним шоком), що спричинило смерть ОСОБА_7 .
В судовому засіданні ОСОБА_4 в інкримінованому правопорушенні свою вину визнала повністю і беззаперечно, підтвердивши усі обставини, викладені в обвинувальному акті, щиро розкаялась. Пояснила, що з батьком за вказаною адресою проживала з січня 2024 року, з того часу він майже весь час прикутий до ліжка. 13.03.2025 року знаходячись за місцем мешкання пішла у двір, взяла сокиру прийшла у будинок, перенесла батька з ліжка на підлогу та нанесла йому удари сокирою, скільки точно не пам?ятає, але можно як вказано в обвинувальному акті. Після того як нанесла удари подзвонила цивільному чоловіку ОСОБА_8 та повідомила, що вбила батька. після чого він викликав поліцію.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні просив призначити мінімальне покарання.
Свідки в судовому засіданні не допитувались у зв'язку з відмовою прокурора від їх допиту.
Вина ОСОБА_4 , окрім зізнання, доведена сукупністю доказів, зокрема:
- витягом з ЄРДР № 12025152050000188 від 13.03.2025 року;
- рапортом від 13.03.2025 року;
- протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13.03.2025 року;
- протоколом огляду місця події від 13.03.2025 року з фототаблицею;
- протоколом огляду трупа від 14.03.2025 року;
- випискою з журналу реєстрації трупів Миколаївського обласного бюро СМЕ від 14.03.2025 року;
- копією лікарського свідоцтва про смерть № 641 від 14.03.2025 року
- висновком експерта № 641 від 25.04.2025 року згідно якому смерть ОСОБА_7 настала внаслідок численних, сліпих, проникаючих (рубаних) пошкоджень шиї зліва з повним пересіченням головних, магістральних судин шиї (сонна артерія, яремна вена), повного перелому шийного відділу хребта між тілами 5 та 6 шийних хребців, з повним пересіченням спинного мозку, які супроводжувалися зовнішньою кровотечою та ускладнилось шоковою реакцією організму (геморагічним, травматичним).
Вищевказані тілесні пошкодження у ОСОБА_7 , утворились прижиттєво, на що вказують крововиливи в місцях їх утворення, і за ступенем тяжкості мають ознаки тяжких тілесних пошкоджень та перебувають у прямому причинно-слідчому зв'язку з настанням смерті потерпілого;
- постановою про визнання речовим доказом та здачу речового доказу до камери зберігання від 14.03.2025 року;
- постановою про визнання речовим доказом та здачу речового доказу до камери зберігання від 13.03.2025 року;
- копією ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.03.2025 року;
- копією ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.03.2025 року;
- копією ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.03.2025 року;
- постановою про визнання речовим доказом та здачу речового доказу до камери зберігання від 13.03.2025 року;
- протоколом огляду предмета від 17.03.2025 року;
- протоколом огляду предмета від 17.03.2025 року;
- протоколом огляду предмета від 17.03.2025 року;
- висновком експерта № СЕ-19/115-25/4535-Д від 20.03.2025 року;
- висновком експерта № 172 від 20.03.2025 року;
- висновком експерта № 171 від 20.03.2025 року;
- висновком експерта № 28 від 04.04.2025 року;
- висновком експерта № 181 від 26.03.2025 року;
- висновком експерта № 182 від 28.03.2025 року;
- висновком експерта № 179 від 31.03.2025 року;
- висновком експерта № 176 від 26.03.2025 року;
- висновком експерта № 174 від 27.03.2025 року;
- висновком експерта № 178 від 28.03.2025 року;
- висновком експерта № 180 від 04.04.2025 року;
- висновком експерта № 29 від 08.04.2025 року;
- висновком експерта № 175 від 04.04.2025 року;
- висновком експерта № 173 від 27.03.2025 року;
- висновком експерта № 177 від 27.03.2025 року;
- висновком експерта № 183 від 27.03.2025 року;
- висновком експерта № 30 від 28.03.2025 року;
- постановою про визнання речовим доказом та здачу речового доказу до камери зберігання від 11.04.2025 року;
- висновком судово-психіатричного експерта № 148 від 08.04.2025 року згідно якого ОСОБА_4 під час інкримінованого їй діяння могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
Вказані докази в сукупності повно відтворюють картину подій, зібрані відповідно до норм КПК, підтверджують вину обвинуваченої ОСОБА_4 в умисному вбивстві ОСОБА_7 «поза розумним сумнівом».
Аналіз досліджених доказів, які суд вважає належними, допустимими і в сукупності достатніми для ухвалення вироку, дозволяє дійти висновку про те, що своїми діями ОСОБА_4 , за кваліфікуючими ознаками - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Обираючи міру покарання, суд враховує тяжкість та обставини скоєного правопорушення, особу обвинуваченої, раніше не судимої, за місцем проживання характеризується посередньо, позицію потерпілого, який просив мінімальне покарання, а також представлені в судовому засіданні медичні документи щодо стану здоров'я обвинуваченої.
Обставинами, які пом'якшують покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебувала у сімейних відносинах.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами станом на 6 листопада 2009 р.) при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно п. 3 цієї ж постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів.
З урахуванням викладеного, враховуючи підвищену суспільну небезпечність скоєного кримінального правопорушення, та те, що відповідно до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, право на життя є невід'ємним правом людини, ніхто не може бути свавільно його позбавлений та вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі.
Дане покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Накладений ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.03.2025 року арешт на майно слід скасувати.
В ході досудового розслідування обвинувачена була затримана 13.03.2025 року. 14.03.2025 року до неї був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому на підставі статті 72 КК України строк тримання обвинуваченої під вартою підлягає зарахуванню у строк відбування нею покарання у вигляді позбавлення волі.
Обраний запобіжний захід ОСОБА_4 у виді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили
Доля речового доказу підлягає вирішенню у відповідності до статті 100 КПК України.
Вартість експертизи слід стягнути з обвинуваченої.
Керуючись статтями 100, 369, 370, 373, 374 КПК України,-
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді 8 років позбавлення волі.
Запобіжний захід залишити до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_4 рахувати з дати приведення вироку до виконання.
Відповідно до частини 5 статті 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного покарання строк попереднього ув'язнення (досудового тримання під вартою) за період з дати фактичного затримання - 13.03.2025 року по день, що передує даті приведення вироку до виконання.
Скасувати арешт, накладений ухвалами Корабельного районного суду м. Миколаєва від 18.03.2025 року.
Речові докази - синтетичну кофту сірого кольору з блискавкою попереду та капюшоном з плямами речовини зовні схожої на кров (РБК), синтетичні штани сірого кольору, шкарпетки синтетичні чорного кольору, сокиру зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК), фрагмент штори зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК), фрагмент простирадла зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК), фрагмент ковдри зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК), фрагмент ковдри зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК) з-під трупу, змив речовини зовні схожої на кров (РБК) з поверхні шухляди столу, змив речовини зовні схожої на кров (РБК) з поверхні підлоги, фрагмент ковдри зі слідами речовини зовні схожої на кров (РБК), з- під трупу, 3 (три) сліда папілярних узорів в таблиці до протоколу огляду місця події, зрізи нігтьових пластин кінцівок правої та лівої руки померлого ОСОБА_7 в двох паперових конвертах опечатаних печаткою ВП №3 МРУП; змиви на фрагментах марлі з кистей (зовнішньої та внутрішньої поверхні) правої та лівої рук підозрюваної ОСОБА_4 в двох паперових конвертах опечатаних пломбою №NPP-0176496 та №NPP-0176495; зразки піднігтьового змісту (зіскоби) пальців правої та лівої рук підозрюваної ОСОБА_4 в двох паперових конвертах опечатаних пломбою №NPP-0176500 та №NPP-0176499; зразок крові підозрюваної ОСОБА_4 в паперовому конверті опечатаному печатками ВП №3 МРУП; дактилоскопічна карта підозрюваної ОСОБА_4 в паперовому конверті опечатаному печатками ВП №3 МРУП, футболку з довгим рукавом кольору «хакі», з плямами речовини зовні схожої на кров (РБК), бавовняну чоловічу кофту синього кольору, з плямами речовини зовні схожої на кров (РБК) в двох окремих паперових конвертах, які перебувають у камері зберігання речових доказів ВП № 3 МРУП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Речові докази - мобільний телефон марки “Redmi Note 2» із зарядним пристроєм, мобільний телефон марки “Samsung» із зарядним пристроєм, мобільний телефон марки “Nokia» із зарядним пристроєм, які перебувають у камері зберігання речових доказів ВП № 3 МРУП ГУНП в Миколаївській області - повернути власнику ОСОБА_8 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в сумі 2387,70 грн.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1