02 червня 2025 року м. Ужгород№ 260/5711/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області до Хустського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Правопорядок", треті особи: Хустське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про припинення діяльності шляхом примусового розпуску, -
У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України виготовлено вступну та резолютивну частину Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 06 червня 2025 року.
Виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Хустського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Правопорядок", треті особи: Хустське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яким просить суд припинити діяльність Хустського Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок», шляхом примусового розпуску, а саме, ліквідувати (припинити) юридичну особу Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.07.2024 року від Хустського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області до виконавчого комітету Хустської міської ради надійшов лист №8596/106/28/2024, в якому повідомляється, що відповідач участі в охороні громадського порядку не приймає, ніякої допомоги працівникам Хустського РУП ГУНП не надає, ГФ «Правопорядок» останні роки існує формально і жодної передбаченої законом та Статутом діяльності не здійснює, тобто не виконує свої завдання відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», що у свою чергу є підставою для припинення Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок» шляхом примусового розпуску.
Представник позивача зазначає, що ГФ «Правопорядок» жодного разу не затверджувало графіки по охороні громадського порядку та не звітувало перед Хустською міською радою, відтак дане формування жодним чином не взаємодіє з виконавчим органом Хустської міської ради, а також її посадовими особами, в зв'язку із чим, міськрада не має змоги координувати діяльність вказаного громадського формування.
Представник відповідача вважає, що відповідач не виконує своїх статутних обов'язків та інших, визначених Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» завдань, жодним чином не співпрацює з органами Національної поліції, Державної прикордонної служби, органами місцевого самоврядування, тому, в силу положень ст.8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», це Громадське формування підлягає припиненню шляхом примусового розпуску (ліквідації).
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач вимоги позивача не визнає повністю та зокрема зазначає, що предметом заявленого спору позивач заявляє припинення діяльності громадського формування шляхом його примусового розпуску у зв'язку із порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності відповідно до статті 8 Закону №1835-ІІІ.
Позивачем в обґрунтування позовних вимог посилається на нездійснення громадським формуванням заходів, передбачених статтями 9, 11 Закону № 1835-ІІІ, відсутність співпраці з органами Національної поліції, неприйняття участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на забезпечення публічної безпеки, боротьбу з окремими видами правопорушень та інших заходах.
Представник відповідача зазначає, що як стаття 8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», так і стаття 28 Закону України «Про громадські об'єднання» встановлюють право звернення до суду із позовом про заборону діяльності громадського об'єднання уповноваженого органу з питань реєстрації.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що реєструючим органом стосовно громадських об'єднань є територіальні органи Міністерства юстиції України в областях.
З огляду на викладене, можна дійти висновку, що Виконавчий комітет Хустської міської ради не є тим уповноваженим реєструючим органом, який станом на дату звернення із позовом реєструє діяльність відповідача, у зв'язку із цим у заявника відсутнє право подання позову про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у порядку статті 8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону».
Щодо доводів скаржника про нездійснення громадським формуванням заходів, передбачених статтями 9, 11 Закону №1835-ІІІ, відсутність співпраці з органами Національної поліції, неприйняття участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на забезпечення публічної безпеки, боротьбу з окремими видами правопорушень та інших заходах, відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів організації та спрямування діяльності позивача: листів з пропозицією спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів або з пропозицією участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень тощо, а також докази відмов відповідача від вказаних заходів.
Долучені листи Хустського районного управління поліцій Головного управління національної поліції в Закарпатській області містять лише інформацію про загальні, організаційні питання (оновлення списків членів, затвердження графіків чергувань, участі у навчаннях).
Як зазначає позивач в позовній заяві: « ..Однак ГФ «Правопорядок» жодного разу не затверджувало графіки по охороні громадського порядку та не звітувало перед Хустською міською радою. Отже дане формування жодним чином не, а також її посадовими особами, в зв'язку із чим, міська рада не має змоги координувати діяльність вказаного громадського формування...».
В спростуванні твердження, щодо не взаємодії в виконавчим органом Хустської міської ради представник зазначає, що не зобов'язаний звітувати перед останньою, оскільки орган місцевого самоврядування не є виконавчим органом відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також, таке твердження позивача суперечить п.6. розділу І Статуту. Крім того, стаття 16 Закону №1835-ІІІ не передбачає прямого обов'язку громадського формування в організації звітування, а навпаки Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції спільно з органами Національної поліції та підрозділами Державної прикордонної служби України здійснюють координацію та контроль за діяльністю громадських формувань, заслуховують повідомлення і звіти керівників зазначених формувань.
Представник відповідача вважає, що позивач не є реєструючим органом, який реєструє діяльність відповідача, а тому у нього відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у відповідності до вимог 2 статті 8 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», посилання позивача на порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства є безпідставними, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_2 до суду було подано пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких визнає обставини, що члени громадського формування «Правопорядок» до заходів, які передбачені Законом України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» в період з грудня 2020 року на ділянці відповідальності НОМЕР_2 прикордонного загону не залучались. Ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї документами, враховуючи, що Громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядку» з грудня 2020 року не виконує передбачену статутом формування та ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» діяльність (завдання) ІНФОРМАЦІЯ_2 вимоги позивача визнає та вважає, що позовна заява є підставною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Представником Хустське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області до суду було подано пояснення по суті позовних вимог, відповідно до яких зазначив, що 10.09.2024 року від керівника штабу Хустського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок» за вихідним №01/24 від 09.09.2024 року, до Хустського РУП ГУНП в, Закарпатській області надійшов лист про надання інформації з журналу чергувань Хустського районного управління поліції стосовно членів громадського формування, я яких вбачається, що графіки чергувань надані відповідачем, до відзиву на позовну заяву про припинення діяльності громадського формування, носять суто формальний характер.
Хустським РУП ГУНП в Закарпатській області, з метою координації та контролю за діяльністю громадського формування неодноразово скеровувались листи, щодо заслуховування звітів керівника, про пророблену роботу громадського формування, щодо відсутності в графіках чергувань, окремих членів громадських формувань, щодо необхідності приведення у відповідність до вимог законодавства України, посвідчень членів громадського формування.
Представник Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області зазначає, що громадським формуванням з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок», загалом, та членами даного громадського формування зокрема, порушуються (не виконуються) вимоги статей 9, 10, 11, 12 та 13 розділу III Закону (основні завдання, права та обов'язки громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та їх членів) та розділів II, III та VII статуту формування, керівник ГФ «Правопорядок» не забезпечив приведення у відповідність до вимог статті 5 Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону» положення (статуту) громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок», відповідно до якої положення (статут) формування узгоджується з керівництвом відповідного територіального органу Національної поліції, підрозділу Державної прикордонної служби України, а також виконавчого органу ради, на території якої діє це громадське формування, та проходження навчання членами, відповідного громадського формування.
Згідно зі ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Хустське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок» зареєстровано юридичною особою на підставі рішення виконавчого комітету Хустської міської ради №236 від 25.05.2011 року з (код ЄДРПОУ - 37605089) за адресою: м. Хуст, вул.900-річчя Хуста, буд.27, що підтверджується записом в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №13251200000000743.
Згідно положенням Статуту Громадського формування, Основним завданням зазначеного громадського формування є надання допомоги органам Національної поліції та підрозділам Державної прикордонної служби у забезпеченні громадського порядку, профілактиці правопорушень, виявленні та затриманні правопорушників, сприяння в охороні державного кордону, тощо.
Статут Хустське громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок» погоджено 04 грудня 2020 року - Головою виконавчого комітету Хустської міської ради, Начальником Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області, Начальником відділу прикордонної служби Яблунівка.
30 липня 2024 року від Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області до виконавчого комітету Хустської міської ради надійшов лист №8596/106/28/2024, яким повідомлено, що ГФ «Правопорядок» участі в охороні громадського порядку не приймає, ніякої допомоги працівникам Хустського РУП ГУНП не надає, останні роки існує формально і жодної передбаченої законом та Статутом діяльності не здійснює, тобто не виконує свої завдання відповідно до Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», що у свою чергу є підставою для припинення Громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок» шляхом примусового розпуску.
На підставі викладеного позивач звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд припинити діяльність відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" від 22.06.2000 року №1835-III (далі - Закон №1835-III), правовою основою діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є Конституція України, цей Закон, інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, рішення місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку і державного кордону, боротьби із злочинністю і адміністративними правопорушеннями, а також положення (статути) цих формувань.
Громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону створюються і діють у взаємодії з правоохоронними органами, Державною прикордонною службою України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, додержуючись принципів гуманізму, законності, гласності, добровільності, додержання прав та свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, рівноправності членів цих формувань (ч.1 ст.3 Закону № 1835-III).
Координацію діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону здійснюють відповідно місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування (ч.2 ст.3 Закону № 1835-III).
Повсякденна (оперативна) діяльність таких формувань організовується, спрямовується і контролюється відповідними органами Національної поліції, підрозділами Державної прикордонної служби України (ч.3 ст.3 Закону №1835-III).
Згідно із ст.6 Закону № 1835-III громадське формування з охорони громадського порядку і державного кордону набуває статусу юридичної особи з дати його державної реєстрації в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Відповідно до ст.8 Закону №1835-III:
- діяльність громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону може бути припинена шляхом примусового розпуску або саморозпуску відповідно до закону;
- у разі порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності за заявою реєструючого органу його діяльність може бути заборонена за рішенням суду у встановленому законом порядку.
Статтею 9 Закону № 1835-III визначено, що основними завданнями громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону є:
1) у сфері охорони громадського порядку: надання допомоги органам Національної поліції у забезпеченні громадського порядку і громадської безпеки, запобіганні адміністративним і кримінальним правопорушенням; інформування органів Національної поліції про вчинені або ті, що готуються, кримінальні правопорушення, місця концентрації злочинних угруповань; сприяння органам Національної поліції у виявленні і розкритті кримінальних правопорушень, розшуку осіб, які їх вчинили, захисті інтересів держави, підприємств, установ, організацій, громадян від кримінально протиправних посягань; участь у забезпеченні безпеки дорожнього руху та боротьбі з дитячою бездоглядністю і правопорушеннями неповнолітніх;
2) у сфері охорони державного кордону: надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні та затриманні осіб, які порушили або намагаються порушити державний кордон чи провадять іншу протиправну діяльність на кордоні; сприяння військовослужбовцям Державної прикордонної служби України в охороні державного кордону, виключної (морської) економічної зони України, а також здійснення контролю за дотриманням режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, проведення разом з ними пропуску громадян до місць відпочинку і роботи; надання допомоги підрозділам Державної прикордонної служби України у виявленні умов та причин, які можуть призвести до злочинної діяльності на кордоні, і вжиття заходів до їх усунення; участь у спостереженні за місцями роботи і відпочинку поблизу кордону та за прикордонними інженерними спорудами; участь у заходах Державної прикордонної служби України з профілактики порушень або спроб порушення державного кордону і режиму в пунктах пропуску через державний кордон, незаконного переміщення через державний кордон вантажів, предметів, матеріалів та іншого майна;
3) у разі виникнення надзвичайних ситуацій: надання невідкладної допомоги особам, які потерпіли від нещасних випадків чи правопорушень; участь у рятуванні людей і майна, підтриманні громадського порядку у разі стихійного лиха та інших надзвичайних обставин.
Відповідно до ст.11 Закону № 1835-III громадські формування з охорони громадського порядку і державного кордону проводять свою діяльність під контролем органів Національної поліції, підрозділів Державної прикордонної служби України шляхом:
1) спільного з поліцейськими, прикордонниками патрулювання і виставлення постів на вулицях, майданах, залізничних вокзалах, в аеропортах, морських і річкових портах, у місцях компактного проживання громадян, розташування підприємств, установ, організацій, навчальних закладів, а також у місцях можливої появи порушників кордону в межах району, що контролюється Державною прикордонною службою України, прикордонної смуги; участі в забезпеченні охорони громадського порядку під час проведення масових заходів, погоджених у випадках, передбачених законом, з виконавчими органами місцевого самоврядування;
2) проведення разом з прикордонниками огляду на маршрутах можливого руху порушників державного кордону, місць їх укриття, транспортних засобів, суміжної з державним кордоном місцевості з метою встановлення причин та умов перебування невідомих осіб;
3) участі у заходах правоохоронних органів, спрямованих на боротьбу з окремими видами правопорушень.
Члени громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону, згідно із статтею 13 Закону № 1835-III, зобов'язані:
1) брати активну участь в охороні громадського порядку і державного кордону, припиненні адміністративних і кримінальних правопорушень та запобіганні їм;
2) під час виконання обов'язків з охорони громадського порядку і державного кордону мати особисте посвідчення члена громадського формування та нарукавну пов'язку;
3) доставляти до органів Національної поліції, в підрозділи Державної прикордонної служби України, штаб громадського формування з охорони громадського порядку або громадський пункт охорони порядку, приміщення виконавчого органу селищної, сільської ради осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, з метою його припинення, якщо вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи порушника, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості скласти його на місті вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим;
4) надавати у межах наданих їм прав допомогу народним депутатам України, представникам органів державної влади та органів місцевого самоврядування у їх законній діяльності, якщо в цьому їм чиниться протидія або загрожує небезпека з боку правопорушників.
Обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань встановлені статтею 4 Закону України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 року №4572-VI (далі - Закон №4572-VI), зокрема, згідно із ч.1 вказаної норми утворення і діяльність громадських об'єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну, забороняються.
Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч.3 ст.4 Закону №4572-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.25 Закону № 4572-VI припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.
Припинення діяльності громадського об'єднання відбувається в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (ч.2 ст.25 Закону № 4572-VI).
Згідно із ч.1 ст.28 Закону № 4572-VI громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації в разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, ст.4 цього Закону. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Справа про заборону громадського об'єднання розглядається у порядку, встановленому КАС України (ч.2 ст.28 Закону №4572-VI).
У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи громадського об'єднання за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету (ч.3 ст.28 Закону №4572-VI).
Інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених у ч.1 цієї статті, не допускаються (ч.5 ст.28 Закону №4572-VI).
Згідно із ч.1 ст.5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 року №755-IV (далі - Закон № 755-IV) систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.1 Закону № 755-IV суб'єкт державної реєстрації:
- Міністерство юстиції України - у разі державної реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об'єднань, всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців; відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок, символіки громадських формувань, відомостей про дату початку обліку/дату припинення обліку часток товариства з обмеженою відповідальністю або товариства з додатковою відповідальністю в обліковій системі часток, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - облікова система часток) та пов'язаних із цим змін згідно з вимогами цього Закону;
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації - у разі державної реєстрації юридичних осіб - релігійних організацій;
- територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - у разі державної реєстрації первинних, місцевих, обласних, регіональних та республіканських професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об'єднань, постійно діючих третейських судів, громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання;
- виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців (крім випадків, передбачених статтею 25-1 цього Закону).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги" від 11.02.2016 року № 99 Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозиціями Міністерства юстиції щодо покладення виконання функцій з державної реєстрації громадських об'єднань, їх відокремлених підрозділів, громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об'єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об'єднань, з підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання на відповідні головні територіальні управління юстиції.
Предметом спору у цій справі є питання наявності правових відстав для припинення діяльності Хустського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Правопорядок»
Судом встановлено, що позивач заявив до суду вимогу про припинення діяльності громадського формування шляхом його примусового розпуску у зв'язку із порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності відповідно до статті 8 Закону № 1835-III.
Підставою для звернення до суду із цим позовом позивач визначив нездійснення громадським формуванням заходів щодо забезпечення охорони громадського порядку і громадської безпеки, запобігання адміністративним правопорушенням і злочинам, співпраці з органами Національної поліції.
Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що ст.8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а також статтею 28 Закону України "Про громадські об'єднання" встановлено право на звернення уповноваженого органу з питань реєстрації до суду із позовом про заборону діяльності громадського об'єднання.
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", зокрема п.14 ч.1 ст.1, визначено, що реєструючим органом стосовно громадських об'єднань є територіальні органи Міністерства юстиції України в областях.
Отже, суд акцентує увагу, що за правилами чинного на час звернення позивача з цим позовом законодавства реєструючим органом стосовно громадських об'єднань є територіальні органи Міністерства юстиції України, а не виконавчі комітети міських рад.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Виконавчий комітет Хустської міської ради Закарпатської області не є тим уповноваженим реєструючим органом, який станом на дату звернення до суду із цим позовом наділений повноваженнями реєструвати діяльність відповідача, у зв'язку із цим у заявника відсутнє право подання позову про примусовий розпуск громадського формування з охорони громадського порядку у порядку ст.8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону".
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові №160/10251/20 від 16 лютого 2023 року.
Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірних правовідносинах позивачем не надано доказів існування підстав, передбачених ст.8 Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", а саме: порушення громадським формуванням вимог чинного законодавства щодо його діяльності.
Згідно із ч.1 ст.28 Закону №4572-VI громадське об'єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об'єднанням вимог статей 36, 37 Конституції України, ст.4 цього Закону, а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Інші підстави для заборони діяльності громадського об'єднання, крім зазначених у частині першій цієї статті статі 28 Закону №4572-VI, не допускаються (ч.5 ст.28 Закону №4572-VI).
Інші обмеження права на свободу об'єднання, у тому числі на утворення і діяльність громадських об'єднань, можуть бути встановлені виключно законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей (ч.3 ст.4 Закону №4572-VI).
Доказів на підтвердження існування передбачених законом підстав для примусового зупинення діяльності відповідача матеріали справи не містять.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Хустської міської ради Закарпатської області до Хустського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону "Правопорядок", треті особи: Хустське районне управління поліції ГУНП в Закарпатській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про припинення діяльності шляхом примусового розпуску - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк