Єдиний унікальний номер: 379/992/25
Провадження № 2-о/379/47/25
про залишення заяви без руху
06 червня 2025 рокум.Тараща
Суддя Таращанського районного суду Київської області Шабрацький Г.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанська міська рада в особі Виконавчого комітету Таращанської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна,
До Таращанського районного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 заінтересована особа: Таращанська міська рада в особі Виконавчого комітету Таращанської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2025 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області Г.О. Шабрацькому.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що зазначену заяву слід залишити без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Отже, заяви у справах окремого провадження повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями175,177 ЦПК України, так і спеціальним нормам процесуального законодавства, що врегульовують порядок вирішення судом порушеного питання, зокрема, у справах за заявами про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, встановленихстаттями 295-299 ЦПК України.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Згідно з ч. 1ст. 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, та представника органу опіки та піклування.
Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров'я (ч. 2ст. 299 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 27.02.2008 у справі «Штукатуров проти Росії» (заява № 44009/5) зазначив, що вирішуючи справу про визнання особи недієздатною виключно на підставі письмових доказів, не побачивши і не почувши особу, суд порушив її право на справедливий судовий розгляд, передбачений ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року у справі № 2-рп/2016 зазначив, що недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод; хоча за станом здоров'я недієздатні особи не спроможні особисто реалізовувати окремі конституційні права і свободи, у тому числі право на свободу та особисту недоторканність, вони не можуть бути повністю позбавлені цих прав і свобод, тому держава зобов'язана створити ефективні законодавчі механізми та гарантії для їх максимальної реалізації.
Верховний Суд у справі № 195/1605/16, постанова від 07.10.2020, зазначив, що особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд такої справи, їй має бути роз'яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях. Навіть у разі наявності реальних, доведених застережень щодо небезпеки безпосередньої участі цієї особи у розгляді справи для інших осіб або для неї самої суд повинен, принаймні, мати візуальний контакт із цією особою, а краще - опитати її (за необхідності - дистанційно, у режимі відеоконференції).
Розгляд справи за заявою про визнання особи недієздатною за відсутності особи щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною є грубим порушенням вимог процесуального закону, зокрема статті 299 ЦПК України, подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №756/6838/17 (провадження №61-10584св20).
Таким чином, особа, щодо якої розглядається справа окремого провадження про визнання її недієздатною, має право на участь у слуханні справи та на справедливий розгляд своєї справи. Зокрема, така особа повинна бути повідомлена про розгляд справи, їй має бути роз'яснено її права, вона повинна мати можливість за бажанням скористатися безоплатною правовою допомогою і брати участь у судових засіданнях.
Всупереч викладеному, заявником у заяві про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна не залучено до розгляду справи особу, щодо якої розглядається питання про визнання її недієздатною.
Питання щодо встановлення опіки і піклування регулюються Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 за №387/3680 (далі - Правила опіки і піклування) й Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866.
Згідно з п. 3.2 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах, засуджені за скоєння тяжкого злочину.
Проте, заявником разом із заявою не надано суду довідки про стан здоров'я майбутнього опікуна та інформації, що такий не знаходиться на обліку в лікаря нарколога чи психіатра, довідки про відсутність судимості.
Також, суд звертає увагу на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, який був затверджений Верховною Радою України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Правовий режим воєнного стану неодноразово продовжувався та триває в Україні на цей час.
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 69/2022, який був затверджений Верховною Радою України, оголошено загальну мобілізацію в Україні. Правовий режим загальної мобілізації продовжувався та триває в Україні донині.
Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які є опікунами особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною.
Слід також звернути увагу, що визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення опіки та призначення опікуном заявника ОСОБА_1 може бути пов'язане з ухиленням ним від виконання військового обов'язку, стосуватись проходження військової служби, реалізації ним права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Вищевказані обставини дають підстави вважати, що заінтересованою особою у цій справі ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому заявник може перебувати на обліку. В разі ухвалення судом рішення про призначення заявника опікуном над недієздатною особою, вищевказаний центр комплектування втратить повноваження щодо проведення мобілізації заявника, оскільки заявник набуде статусу особи, яка не підлягає призову на військову службу.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_1 має бути залучений до участі у цій справі в якості заінтересованої особи.
Враховуючи викладене, заявнику необхідно вжити заходів щодо усунення вищезазначених недоліків: визначитися з колом суб'єктів учасників процесу, з наданням копії заяви та доданих матеріалів для них; акт обстеження умов проживання особи, що потребує опіки, довідки про стан здоров'я майбутнього опікуна, довідки про відсутність судимості.
Відповідно дост. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.185,294,296,299,300,353 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Таращанська міська рада в особі Виконавчого комітету Таращанської міської ради про визнання фізичної особи недієздатною встановлення опіки та призначення опікуна- залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяГ. О. Шабрацький