Справа № 367/2273/25
Провадження № 2-др/369/109/25
06.06.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
за участі секретаря судового засідання Борщ Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаною заявою звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , в якій просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 100000,00 грн.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилалася на те, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.05.2025 судом було прийнято відмову ОСОБА_3 від позову, провадження у справі закрито. Через необґрунтовані дії позивача відповідач ОСОБА_1 понесла судові витрати, а саме витрати, пов'язанні з наданням їй правничої допомоги адвокатом Баховським М.М. в розмірі 100000 грн, які мають бути відшкодовані позивачем.
Позивач ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , надав заяву про зменшення суми судових витрат відповідача до 1000 грн, посилаючись на те, що розмір заявлених відповідачем витрат є неспівмірними з наданими послугами та складністю справи.
В судове засідання позивач, відповідачі, представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Відповідно до ч.ч. 4, 5, 9 ст. 268 ЦПК України ухвали суду проголошуються негайно після їх постановлення за правилами проголошення рішень суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 , ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Верховний суд, зокрема, у постанові від 14.11.2024 у справі № 161/629/23 зазначив, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основними рішеннями, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або не вирішені всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 6 ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Судом встановлено, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.05.2025 судом було прийнято відмову ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , від позову; провадження у справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку було закрито.
Так, судом було встановлено, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, та зважаючи на те, що позивач просить повернути йому сплачений судовий збір в повному обсязі, а отже не вважає, що ним подано завідомо безпідставний позов у спорі, в якому предмет спору не існував на час звернення до суду, суд розцінив заяву позивача про закриття провадження у справі як відмову від позову та прийняв її, в зв'язку з чим провадження у справі закрив. Також суд встановив, що оскільки позивач не подав заяву про відшкодування судових витрат відповідачем, суд не присудив стягнення понесених ним у справі витрат, зокрема іншої частини судового збору, з відповідача на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Оскільки під час закриття провадження у справі судом було встановлено, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, що не може бути визнане зловживанням, а також оскільки судом не встановлено вчинення позивачем неправильних дії, через які виник спір, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача судових витрат відповідача ані повністю, ані частково, незважаючи на результат вирішення спору.
А отже, суд не досліджує питання співмірності витрат відповідача зі складністю справи та обсягом наданих послуг з правничої допомоги.
Посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що вона є добросовісним набувачем, а отже позов до неї був завідомо необґрунтованим, суд відхиляє, оскільки під час вирішення питання про закриття провадження на стадії підготовчого засідання судом не досліджувалися докази, які б у їх сукупності з урахуванням вірогідності та взаємозв'язку обставини, свідчили про наявність підстав для висновку про добросовісність останнього набувача, зокрема про об'єктивну неможливість бути обізнаним про можливу незаконність вибуття майна з володіння боржника; про недобросовісну поведінку боржника та його контрагента при укладенні договорів купівлі-продажу, що мають ознаки фраудаторності.
Керуючись ст.ст. 141, 142, 255, 260, 261, 268, 270, 353 ЦПК України,
У задоволені вимог заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , про відшкодування судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , в інтересах якого діє ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування та договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складання повного судового рішення 06.06.2025.
Суддя Мартиненко В.С.