Справа № 367/4104/25
Провадження №3/367/1459/2025
Іменем України
28 травня 2025 року місто Ірпінь
Суддя Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відподальності ОСОБА_1 , потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від Бучанського районного управління поліції ВП №2 Головного управління НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП,
у квітні 2025 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшли справи з протоколами (серія ЕПР 1 № 294365 від 08.04.2025, серія ЕПР 1 № 294402 від 08.04.2025) стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-4 та статтею 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 294365 від 08.04.2025, 08.04.2025 близько 13:59 в місті Ірпінь, по провулку Гнатюка, 8А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Шкода, номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не переконалася, що це буде безпечно, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода, який рухався позаду автомобіля. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 10.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) (пункт 10.9 Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб). Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 124 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР 1 № 294402 від 08.04.2025, 08.04.2025 близько 13:59 в місті Ірпінь по провулку Гнатюка, 8А, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Шкода, номерний знак НОМЕР_1 , будучи причетним до ДТП, в порушення Правил дорожнього руху залишив місце ДТП. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.10 А Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами) (підпункт "а" пункту 2.10. У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди). Відповідальність за вказане правопорушення передбачено статтею 122-4 КУпАП.
У судовому засіданні 24.04.2025 ОСОБА_1 повідомив суду, що 08.04.2025 він дійсно рухався заднім ходом, виїжджаючи із парковочного місця по провулку Гнатюка а місті Ірпені, одразу після початку руху відчув удар по корпусу автомобіля. Вийшов з автомобіля і побачив ОСОБА_2 , який на перший погляд здався йому таким, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, почав агресивно себе поводити. Після досить емоційної розмови з ОСОБА_2 , оскільки він вважав, що факту ДТП не було, він поїхав у справах, так як у автомобілі перебувала його малолітня онука. Через деякий час працівники поліції, яких викликав ОСОБА_2 , і запросили його для складення протоколу. Вважає, що факту дорожьо-транспорної пригоди не було, оскільки він не зачіпляв ОСОБА_2 своїм автомобілем, навпаки останній рухався по паркомісцю коли він, ОСОБА_1 , почав рух ОСОБА_2 , щоб ухилися вдарив автомобіль рукою. Це також він бачив на відео, яке працівники поліції отримали з муніципальних камер відеоспостереження. Також зауважив, що він не наносив будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , так на підвищених тонах розмовляли, не нормативну лексику вживали взаємно один на одного, однак він удари ОСОБА_2 не наносив.
Додатково, на підтвердження своєї невинуватості, ОСОБА_1 клопотав перед судом про витребовування запису із камер спостереження з місця події.
У судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що під час руху вздовж дороги відчув удар автомобіля, котрий виїжджав із парковочного місця, разом з тим, повідомив суду, що вдарив рукою по задній частині автомобіля, після чого із транспортного засобу вийшов водій і наніс йому удар в потилиця, від чого останній впав на землю. Щодо того, що ОСОБА_1 його вдарив він говорив працівникам поліції, чому вони не зреагували він не знає.
Розгляд справи відкладено до 06.05.2025 з метою витребування відеозапису події, яка відбулася 08.04.2025 за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2
22.04.2025 Ірпінським міським судом Київської області витребувано у Головного управління Національної поліції Київської області відеозаписи з камер відеофіксаціїї дорожньої обстановки місця де трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідь надійшла до суду 24.04.2025.
Судове засідання 06.05.2025 не відбулося, у зв'язку із зайнятістю судді у кримінальному провадженні.
Відповідно до статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином справи стосовно ОСОБА_1 з протоколами (серія ЕПР 1 № 294365 від 08.04.2025, серія ЕПР 1 № 294402 від 08.05.2025) слід об'єднати в одне провадження та розглядати в одному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали вказаної справи суддею враховується таке.
За змістом частини другої статті 7 КУпАП провадження в справі про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
За змістом вказаної норми водій транспортного засобу зобов'язаний не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху під час руху заднім ходом.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні,
Дослідивши в судовому засіданні відеозапис, який надійшов на запит суду, встановлено, що водій ОСОБА_1 здійснював рух заднім ходом, в той час, як позаду рухався пішохід - ОСОБА_2 , зокрема, з відеозапису убачається, що транспортний засіб ОСОБА_1 розпочинає рух заднім ходом, в той час, як ОСОБА_2 ударяє рукою по корпусу багажного відділення автомобіля і відхиляється від корпусу транспортного засобу. Факту зіткнення на відео не зафіксовано, спостерігається певна дистанція між автомобілем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тому суддя робить висновок, щодо відсутності факту дорожньо-транспортної пригоди.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердили, що на відео саме вони.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в частини другої пункту 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійснення правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод також зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).
Відповідно до положень статті 9 Конституції України та статті 17 Закону України «Про міжнародні договори» міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.200, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Згідно вимог пункту другого статті 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування пункту другого статті 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
В справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення стаття 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Разом з тим, у своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.07.2011 Європейський суд з прав людини вказує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до пункту першого статті 247 КУпАП відсутність події і складу адміністративного правопорушення є обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Дослідивши надані докази, заслухавши пояснення учасників, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей «поза розумним сумнівом», що ОСОБА_1 08.04.2025 вчинено правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. Також після дослідження відеозапису події ОСОБА_3 особисто зазначив, що оскільки на відео не зафіксовано зіткненя, то значить її і не було. Таким чином, судом визнається доведеною відсутність факту порушення ОСОБА_1 , водієм транспортного засобу, правил дорожнього дорожнього руху, внаслідок чого відбулося пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто доводеною є відсутність події дорожньо-транспортної пригоди.
Оскільки судом встановлено відсутність події складу адміністративного правопорушеня, передбаченого статтею 124 КУпАП, то і подія правопорушення, передбаченого статтю 122-4 КУпАП виключається.
З огляду на викладене, провадження у справі за статтями 124 та 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 122-4, 124,156, 221, 247, 283-285, 294 КУпАП, суддя
справи про адміністративні правопорушення № 367/4104/25 (провадження №3/367/1459/2025) та №367/4105/25 (провадження № 3/367/1460/2025) об'єднати в одне провадження, присвоївши єдиний унікальний номер № 367/4104/25 (провадження №3/367/1459/2025).
Провадження в справах про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтями 124 та 122-4 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Білогруд