Справа № 287/825/25
провадження 3/287/2310/25
04 червня 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Русин Микола Григорович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 06.04.1993, не працюючої, жительки АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 111108 від 27.03.2025 вбачається, що 27.03.2025 о 15 год. 20 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 образливо чіплялась до громадян та виражалась словами брутальної лайки в бік ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася вчасно та належним чином, що стверджується матеріалами справи. Причини неявки суду невідомі, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.
Постановою від 21.05.2025 відносно ОСОБА_1 було застосовано привід, виконання якого було доручено відділенню поліції № 2 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, проте привід виконано не було.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
У відповідності до ст. 268 КУпАП, якою визначено справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.
Судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з'явився.
Враховуючи дані обставини, суд вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, також, враховуючи, що існує загроза спливу строків притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи необхідно також встановити,чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами тощо.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з диспозицією ст. 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний єдиним належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
При цьому, працівником поліції, який складав зазначений протокол, жодних письмових пояснень свідків зазначеної події до протоколу про адміністративне правопорушення не додано.
Також, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що свідки відсутні .
Наявний в матеріалах справи рапорт працівника поліції від 27.03.2025 не може слугувати беззаперечним доказом вчинення дрібного хуліганства.
При цьому матеріали справи не містять інших будь-яких фактичних даних, які б надавали можливість суду зробити висновок про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а тому слід зробити висновок про те, що в них відсутні належні та достатні докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Наявність в матеріалах справи лише протоколу про адміністративне правопорушення не надає можливість суду зробити висновок про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчинені правопорушення, яке йому інкримінується органами поліції.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вини скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, суду надано не було.
Згідно норм КУпАП суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч. 1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245).
Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не підтверджується матеріалами справи, тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 173, п.1 ч.1 ст.247, ст.283 КУпАП,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області.
Суддя: М. Г. Русин