Справа № 457/855/25
провадження №1-кп/457/80/25
04 червня 2025 року м. Трускавець
Трускавецький міський суд Львівської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Трускавці кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5 ,-
У провадженні Трускавецького міського суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, а також заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про продовження відсторонення від посади. Зокрема, вказав, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 345, ч. 3 ст. 368 КК України, санкція статті яких передбачає покарання у виді позбавлення волі більше 5 років, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінальних правопорушень, є підстави вважати що ризики, передбачені п.п. 1,2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які слугували підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу та його продовження є актуальними та не відпали. Крім цього, будучи наділеним повноваженнями директора КП «Дрогобичтеплоенерго» ОСОБА_3 може використовувати своє службове становище, впливати на хід судового розгляду у кримінальному провадженні, так як матиме доступ до інформації та матеріалів, які знаходиться у вказаному підрозділі, використовуватиме зв'язки, пов'язані з посадовим становищем з метою незаконного впливу на інших працівників, створення інших умов та обставин з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні щодо призначення справи до судового розгляду не заперечував. Заперечив щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави на запобіжний захід - домашній арешт з підстав наведених у письмовому клопотанні. Крім цього подав письмове заперечення на продовження відсторонення ОСОБА_3 від посади, оскільки вважає таке необгрунтоване та прокурором не доведено що існує потреба в подальшому його застосуванні.
Обвинувачений ОСОБА_3 проти призначення справи до судового розгляду не заперечував. Щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив, оскільки має сталі соціальні зв'язки, одружений та має дітей, ризики що зазначені прокурором у клопотанні - відпали. Підтримав позицію свого захисника - адвоката ОСОБА_5 .
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до наступних висновків.
Справа підсудна Трускавецькому міському суду Львівської області. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
Суд приходить до переконання, що є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Як відомо із змісту ст. 331 КПК України, під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення або захисту суд має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Що стосується продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 року застосовано до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 03.03.2025 року апеляційну скаргу захисника було залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м.Львова від 19 лютого 2025 року без змін.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2025 року продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , на 60 діб, тобто до 08 червня 2025 року включно, без визначення розміру застави..
До вказаної дати неможливо завершити судовий розгляд даного кримінального провадження.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_3 , строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину.
Суд не вправі на даному етапі судового розгляду оцінювати докази, які прокурором не долучалися до матеріалів кримінального провадження так і не вправі оцінювати покази свідків, які не допитані в судовому засіданні без оцінки доказів в сукупності. На даному етапі суд тільки встановлює наявність чи відсутність ризиків передбачених ст..177 КПК України для вирішення підставності продовження чи не продовження обвинуваченому запобіжного заходу і не вправі досліджувати докази по справі.
Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд вважає належним чином вмотивованим, викладені в клопотанні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах провадження доказами та обставинами кримінального провадження, оскільки санкція інкримінованого ОСОБА_3 злочину передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а відтак з метою уникнення покарання останній може переховуватися від слідства та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію, враховучи те, що вказаний ризик також підтверджується фактом ухилення ОСОБА_3 від органів досудового розслідування, в результаті чого останній оголошувався у розшук, що дає підстави вважати про існування ризику переховування від суду. Окрім того, обвинувачений ОСОБА_3 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, оскільки органом досудового розслідування не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема грошові кошти, а також незаконно впливати на свідків, експертів та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, а тому застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою кореспондується з характером суспільного інтересу, визначеними у кримінальному процесуальному законі конкретними підставами і метою запобіжного заходу. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Із урахуванням даних про особу указаного обвинуваченого, тяжкості злочинів, які йому інкримінуються, переховування від органу досудового розслідування, перебування у розшуку, заподіяння тілесних ушкоджень працівнику поліції під час втечі з місця злочину та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження такого запобіжного заходу, передбачених ст. ст.176-178,183,193-194,196 КПК України, оскільки вище указане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вище зазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для продовження запобіжного заходу щодо указаного обвинуваченого у вигляді тримання під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Виходячи з того, що право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним, та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого ОСОБА_3 , а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.
При продовженні запобіжного заходу, суд, враховуючи підстави, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, згідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки він обвинувачується, зокрема, у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.
Інші підстави для відмови у задоволенні клопотання прокурора, зазначені захисником у судовому засіданні не спростовують наведених доводів у клопотанні про продовження запобіжного заходу.
Також не заслуговують на увагу твердження захисника обвинуваченого про застосування більш м'якого запобіжного заходу виді домашнього арешту, оскільки наведені в судовому засіданні захисником підстави не можуть підтвердити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 .
Аргумент захисту щодо необхідності пом'якшення запобіжного заходу у зв'язку з тим, що прокурором долучені усі письмові докази та досудове розслідування у кримінальному проваджденні завершено, суд відхиляє, оскільки судовий розгляд кримінального провадження перебуває на стадії судового розгляду, судом не були допитані свідки, тому ризики, про які вказує прокурор, не нівелює те, що прокурором подані письмові документи до суду.
На підставі вищевикладеного суд приходить до переконання, що в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Що стосується продовження відсторонення від посади відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує наступне.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2025 року продовжено строк відсторонення ОСОБА_3 , від посади директора Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» Дрогобицької міської ради» на два місяці, тобто до 10 червня 2025 року включно.
Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що відсторонення від посади є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.
Відповідно до ст. 12 КК України, ОСОБА_3 обвинувачується у кримінальному правопорушенні, яке віднесено до категорії тяжких, оскільки санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
Прокурор у клопотанні про продовження строку відсторонення від посади довів, що обставини, які стали підставою для відсторонення ОСОБА_3 , від посади, продовжують існувати та сторона обвинувачення не має можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких його було здійснено.
Тому суд убачає обґрунтованим подальше застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , як відсторонення від посади, строком на два місяці, оскільки прокурором у клопотанні доведено, що ризики застосування цього заходу забезпечення виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого.
Суд відхиляє аргументи сторони захисту що зазначені у запереченні щодо продовження відсторонення від посади у зв'язку з відсутності підстав для продовження строку відсторонення ОСОБА_3 від посади, оскільки відповідно до положень ч. 5 ст. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності. тому у суду є всі підстави для задоволення даного клопотання та продовження строку відсторонення обвинуваченого від посади.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314-316, 331 КПК України, суд,-
Призначити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.3 ст.368 КК України до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Трускавецького міського суду Львівської області на 14 год. 30 хв. 31 липня 2025 року.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_4 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та про продовження відсторонення від посади - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, починаючи з 17 год. 30 хв. 04 червня 2025 року до 17 год. 30 хв. 02 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Продовжити строк відсторонення ОСОБА_3 , від посади директора Комунального підприємства «Дрогобичтеплоенерго» на строк два місяці, тобто до 02 серпня 2025 року включно.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_5 про заміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - відмовити.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити у Львівський слідчий ізолятор для виконання.
Ухвала в частині продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду впродовж п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала в частині продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 відсторонення від посади може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного протягом п'яти діб з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою протягом п'яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала в частині призначення справи до судового розгляду оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1