Справа № 457/754/25
провадження №3/457/338/25
27 травня 2025 року м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Марчук В.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 306683 від 20.04.2025 року, ОСОБА_1 20.04.2025 в 21 год. 40 хв. в м. Трускавець, по вул. Бориславській, 9А рухався на електросамокаті та керував ним з ознаками алкогольного сп'яніння , а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засідання вини не визнав. Просив закрити провадження в даній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст.252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
В силу ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення, визначеного приписами ст. 9 КУпАП.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Підставами притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Чинне законодавство розмежовує поняття механічний транспортний засіб та транспортний засіб.
Різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна.
Так, відповідно до п. 1.10. ПДР :
- транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей або вантажів, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів;
- механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється, в тому числі, на транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.
Таким чином, термін механічний транспортний засіб конкретизує перелік транспортних засобів, на які поширюються деякі вимоги Правил дорожнього руху України.
Згідно із п. 2.13. ПДР до транспортних засобів категорії А1 відносяться мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Отже, наведені приписи нормативно-правових актів свідчать про те, що транспортний засіб, зокрема електросамокат, вважається механічним за умови, що потужність його електродвигуна становить від 3 до 4 кВт, а також всі транспортні засоби з двигуном внутрішнього згорання.
Подібний правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 01 березня 2018 року (справа № 278/3362/15-кпровадження № 51-877км18).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, суб'єктом якого виступають водії транспортних засобів та судноводії.
В той же час вказана норма закону є бланкетною, так як відсилає до підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі і осіб, які керують транспортними засобами.
Так, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він порушив п. 2.5. ПДР, який міститься у розділі 2 Обов'язки і права водіїв механічних транспортних засобів, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 керував електросамокатом. Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що даний електросамокат за своїми технічними показниками належить до категорії механічного транспортного засобу, обладнаного електродвигуном потужністю понад 3 кВт, суду не надано.
Отже, в наданих матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні відомості, які б вказували на те, що ОСОБА_1 керував електросамокатом, який відповідно до Правил дорожнього руху є механічним транспортним засобом.
Крім того, термін водій, в розумінні Правил дорожнього руху України - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Даних, що електросамокат, яким керував ОСОБА_1 відноситься до тих транспортних засобів, які необхідно реєструвати у встановленому законом порядку не надано, так само як і не надано відомостей щодо наявності у водійському посвідченні ОСОБА_1 будь-яких відповідних категорій.
Статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративно відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до вимог глави 19 КУпАП протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов'язковою.
КУпАП не передбачає можливість складання протоколу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол підписується особою, яка його склала і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписаний також і цими особами.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право надати пояснення та викласти свої зауваження щодо змісту протоколу, або викласти мотиви свого відмовлення від підписання, які додаються до протоколу.
Пунктом 2.5. ч. 2 Порядку оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення Затверджених наказом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 16.02.2016 р. №3/02-15, зазначено, що особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, має бути ознайомлена з її правами і обов'язками, передбаченимистаттею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що зазначається у протоколі.
Однак всупереч усіх вищезазначених норм, у протоколі про адміністративне правопорушення надісланому до суду, відсутній підпис правопорушника, про те, що він з ним ознайомлений та не має відомостей про роз'яснення його прав і обов'язків. Крім цього відсутні докази про отримання правопорушником копії протоколу.
В рапорті поліцейського від 17.04.2025 року, зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з протоколом про адміністративне правопорушення, однак з доданого до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапису встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складався після того, як ОСОБА_1 пішов з місця зупинки транспортного засобу, а отже протокол не був складений в присутності ОСОБА_1 що і заперечується самим ОСОБА_1 .
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 19 Закону України Про міжнародні договори України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції України є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Оцінивши усі наявні у справі докази з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 130, 247, 266, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Марчук