вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,
тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124
Справа № 281/104/25
Провадження по справі 2/281/127/25
05 червня 2025 року селище Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участі секретаря судового засідання Михальченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі судових засідань в селищі Лугини цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно,-
03.03.2025 року до Лугинського районного суду Житомирської області надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_2 подана в інтересах ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно. В подальшому позивач уточнив позовні вимоги.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина за заповітом, яким спадкодавець заповіла все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі на все те, що їй буде належати на момент смерті і на що вона за законом матиме право своєму онукові ОСОБА_1 .
На день смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок належав їй на праві особистої власності. Також за життя померлій було передано у приватну власність земельні ділянки.
11.06.2024 року ОСОБА_1 було подано до Другої Коростенської нотаріальної контори заяву щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Однак, листом № 365/01-16 від 11.06.2024 року завідувачем державної нотаріальної контори Кобилинською О.С. було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом оскільки відсутні правовстановлюючі документи та рекомендовано звернутися до суду для вирішення даного питання.
04.03.2025 року винесено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк на усунення недоліків.
06.05.2025 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судове засідання надіслала заяву в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задоволити.
Відповідач участь свого представника не забезпечив, однак надіслав заяву про розгляд справи без участі його представника, не заперечує проти позову, рішення просить прийняти на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області.
ОСОБА_3 заповіла все своє майно, яке буде належати їй на день смерті своєму онукові ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого секретарем Жеревецької сільської ради Каменчук Г.Ф. 28.10.2010 року, зареєстрованому в реєстрі за № 23.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.12.1982 року, копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27.05.1960 року, ОСОБА_3 дійсно є бабусею позивача ОСОБА_1 .
Після смерті ОСОБА_3 Коростенською районною державною нотаріальною конторою, в порядку заміщення Лугинської державної нотаріальної контори, було заведено спадкову справу № 36/2015. 29.06.2017 року на підставі заяви позивача.
ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак нотаріусом було надано роз'яснення № 365/01-16 від 11.06.2024 щодо неможливості видачі йому свідоцтва про право на спадщину на зазначене вище майно, оскільки відсутній правовстановлюючий документ .
Відповідно до витягу з рішення Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 21 скликання 16 сесії від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради», витягу з рішення № 85 Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 5 скликання 27 сесії від 23.10.2009 року «Про уточнення рішень 16 сесії 21 скликання від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради», ОСОБА_3 передано у приватну власність земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та ОЖБ і господарських будівель та площею 0,15 га для ведення ОСГ та площею 0,20 га для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ст. 55 Конституції України та ст. 16 ЦК України, кожен має право на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх невизнаних прав. У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема якщо це право не визнається іншою особою.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику в справах про спадкування" відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 01.01.2004.
Відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Частиною 5 ст. 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця (ч. 2 ст. 1220 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Пунктом 1 ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом визнання права. Відповідно до ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Якщо спадкоємець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Згідно статті 126 Земельного Кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійснені державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів державної влади, ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 4, 81, 211, 247, 263-265, 268, 272-273, 354 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1222, 1268 ЦК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення виготовлення технічної документації та здійснення державної реєстрації права власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельні ділянки:
площею 0.25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , згідно рішення Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 21 скликання 16 сесії від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» за яким, згідно витягу з рішення № 85 Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 5 скликання 27 сесії від 23.10.2009 року «Про уточнення рішень 16 сесії 21 скликання від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» щодо розмежування та уточнення площ земельних ділянок;
площею 0.1500 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , згідно рішення Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 21 скликання 16 сесії від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» за яким, згідно витягу з рішення № 85 Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 5 скликання 27 сесії від 23.10.2009 року «Про уточнення рішень 16 сесії 21 скликання від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» щодо розмежування та уточнення площ земельних ділянок;
площею 0.2000 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою с. Жеревці, Коростенського району Житомирської області, згідно рішення Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 21 скликання 16 сесії від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» за яким, згідно витягу з рішення № 85 Жеревецької сільської ради Лугинського району Житомирської області 5 скликання 27 сесії від 23.10.2009 року «Про уточнення рішень 16 сесії 21 скликання від 06.11.1993 року «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам сільської ради» щодо розмежування та уточнення площ земельних ділянок.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Галина Свинченко