Справа № 279/150/24
Провадження № 1-кс/279/808/25 У Х В А Л А
іменем України
06 червня 2025 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024060490000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді в якому просить застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи тим, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування та суду, оголошений у міжнародний розшук.
В судовому засіданні прокурорклопотання підтримав, просив задовольнити.
Заслухавши учасників судового засідання, перевіривши надані матеріали клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно положень ст.176, 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Згідно положень ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на положення даної статті слідчий суддя під час вирішення питання щодо наявності підстав для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності має встановити наступні обставини:
- чи набув ОСОБА_5 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, в рамках якого розглядається клопотання про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке йому інкримінується;
- наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України;
- чи наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 оголошений у міжнародний розшук.
Як встановлено слідчим суддею та підтверджується матеріалами справи, у провадженні СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомрській області перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060490000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5 , якому 29.01.2024 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин є тяжким.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні слідчий посилається на те, що наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_5 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 статті 177 КПК, а саме:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадження;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскілький він підозрюється у вчиненні незаконної діяльності, тяжкому злочині, не має постійного джерела доходу;
Враховуючи наведене, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією підозрюваного, на думку слідчого та прокурора, не зможе запобігти зазначеним ризиками та забезпечити належне виконання ним покладених процесуальних обов'язків, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
Аналіз положень ч.6 ст. 193 КПК України дає підстави зробити висновок, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, суд за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов'язання).
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук.
Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором,та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.
Як встановлено доданої до клопотання постанови слідчого від 05.05.2025 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в міжнародний розшук.
Так, винесена слідчим або прокурором на підставі ст.281 КПК України постанова про оголошення розшуку підозрюваного у подальшому є підставою для здійснення оперативним підрозділом, якому доручено здійснювати розшук підозрюваного, усіх необхідних розшукових заходів, зокрема, таких видів розшуку: державного, міждержавного, міжнародного, тобто оголошення розшуку підозрюваного на підставі ст.281 КПК України не має будь-якого обмеження за територією в межах держави або за межами України.
Виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно особи прокурор зобов'язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Отже, положення чинного КПК України покладають на прокурора обов'язок надати докази на підтвердження оголошення підозрюваного, зокрема, у міжнародний розшук, та не зобов'язують прокурора доводити факт перебування такої особи в розшуку.
При цьому, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного, міждержавного, міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч.2 ст.281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено слідчим шляхом винесення постанови про оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_5 .
Фактично, дата винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного - є датою оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, а саме з цим фактом ч.6 ст.193 КПК України пов'язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного.
Подальше скерування зазначеної постанови до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України для організації міжнародного розшуку підозрюваного є організаційним етапом такого розшуку і є наслідком виникнення такого юридичного факту як оголошення особи у міжнародний розшук.
Вказану правову позицію підтверджує зміст ст.281 КПК України, яка визначає загальні правила оголошення у розшук і здійснення розшуку.
Так, за змістом вказаної статті, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова.
Таким чином, факт оголошення особи у розшук (міжнародний розшук як один з різновидів розшуку) підтверджується окремою постановою слідчого. Вказана умова в даному випадку була дотримана.
З урахуванням вищевстановлених обставин кримінального правопорушення та наданих доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_5 статусу підозрюваного у Кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, з урахуванням обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваного оголошено у міжнародний розшук, то слідчий суддя, виходячи з положень ч.6 ст.193 КПК України, дійшов до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 за його відсутності.
Відповідно до ч.4 ст.197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч.6 ст.193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз.7 ч.4 ст.183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.177, 178, 181-186, 193-197, 309, 372, 392, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024060490000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
В порядку ч.6 ст.193 КПК України обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, громадянина України, з середною освітою, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.
Роз'яснити, що згідно з положеннями ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно з положеннями ч.6 ст.193 КПК України, зобов'язати компетентних службових осіб органу досудового розслідування після затримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки його до місця кримінального провадження звернутися до слідчого судді, суду для розгляду питання за участю ОСОБА_5 про застосування обраного йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_6
Копія згідно з оригіналом