24 квітня 2025 рокуСправа №160/5708/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/5708/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
19.02.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №912100154141 від 29.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 22 листопада 2024 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника взявши до розрахунку довідку приватного підприємства «Монтажник» №4 від 28.01.2004 року про заробітну плату годувальника ОСОБА_2 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 та фактично була на його утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача помер. 22.11.2024 року позивач звернулася із заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та рішенням №912100154141 від 29.11.2024 відмовлено в проведені перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що до заяви долучено довідку №4 від 28.01.2004 про заробітну плату годувальника за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, яка не відповідає паспортним даним годувальника. При умовному розрахунку розмір пенсії зменшується і становитиме 3 240,00 грн, що є недоцільним для проведення перерахунку. Таку відмову відповідача вважає протиправною, яка порушує її права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/5708/25. Розглядати справу ухвалено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 року отримало 25.02.2025 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, проте пояснень на позовну заяву не надало.
Заперечуючи проти позовних вимог, 19.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на позовну заяву, в якому воно просило у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що 13.12.2023 позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Зазначає, що згідно з пунктом 2.11. розділу ІІ Порядку № 22-1, документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Вказує, що до заяви від 24.11.2024 позивач долучила довідку про заробітну плату годувальника від 28.01.2004 № 4 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, проте зазначена довідка не відповідає паспортним даним годувальника. Відтак, при здійсненні умовного розрахунку пенсійної виплати, розмір пенсії зменшується і становить 3240,00 грн. що є недоцільним для проведення перерахунку.
19.03.2025 року відповідачем до суду було надано копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 25.10.2024 року (виданого повторно) вбачається, що 24.10.1970 року між позивачем та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб.
Позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відміткою про місце реєстрації у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданому 14.03.1997 Жовтневим РВ Криворізького УМВС України в Дніпропетровській області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14.10.2024 року, чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно листа відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Покровському районі Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради №01-47/4-2547 від 19.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 23.07.1982 по теперішній час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 07.07.1987 по 14.10.2024.
22.11.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Заяву позивача про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області та прийнято рішення від 29.11.2024 року №912100154141, яким відмовлено ОСОБА_1 у проведені перерахунку пенсії.
У рішенні зазначено, що для здійснення перерахунку до заяви долучено довідку про заробітну плату годувальника від 28.01.2004 № 4 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, яка не відповідає паспортним даним годувальника. При умовному розрахунку розмір пенсії зменшується і становить 3240,00 грн. що є недоцільним для проведення перерахунку.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській про відмову у переведенні з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника).
На підставі частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим законом визначаються, зокрема, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Частиною 2 статті 36 даного Закону передбачено, що непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Відповідно до частини 3 статті 36 зазначеного Закону, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Зміст вищезазначених норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є вичерпним.
Норми не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім'ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї.
Згідно зі статтею 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1.
Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 встановлено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Порядку до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, а також: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків померлому годувальнику або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника; експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім'ї, яким право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.
Тобто, право на призначення пенсії по втраті годувальника особа, якій призначається пенсія, набуває лише за умови надання довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності) або документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.
Пунктом 2.10. Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Відповідно до пункту 2.11 Порядку, за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймається документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
Судом встановлено, що позивач перебувала в зареєстрованому шлюбі із померлим чоловіком, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 25.10.2024 року (виданого повторно).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 14.10.2024 року, чоловік позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, разом із заявою про перехід на пенсію по втраті годувальника, позивачем було надано відповідачу, зокрема довідку про заробітну плату годувальника від 28.01.2004 № 4 та лист відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб у Покровському районі Департаменту адміністративних послуг виконкому Криворізької міської ради №01-47/4-2547 від 19.11.2024 року відповідно до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Отже позивач, звертаючись до відповідача з заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника, надала документи, що засвідчують факт проживання разом з годувальником за однією адресою та перебування на утриманні померлого годувальника.
При цьому відповідач оскаржуваним рішенням відмовив у перерахунку пенсії у зв?язку з тим, що для здійснення перерахунку до заяви позивачем долучено довідку про заробітну плату годувальника від 28.01.2004 № 4 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, яка не відповідає паспортним даним годувальника. При умовному розрахунку розмір пенсії зменшується і становить 3240,00 грн. що є недоцільним для проведення перерахунку.
При цьому, за правилами пункту 4 Прикінцевих Положень Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Оцінюючи на предмет належності, достатності та достовірності надані позивачем докази, на обґрунтування вимоги про врахування при проведенні перерахунку довідки приватного підприємства «Монтажник» №4 від 28.01.2004 року про заробітну плату годувальника ОСОБА_2 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993, судом зроблено висновок, що вона видана на підставі платіжних відомостей, що свідчить про її відповідність вимогам Порядку № 22-1.
Виявлені відповідачем розбіжності щодо написання імені позивача (Генадій замість належного ОСОБА_3 ), на переконання суду є формальними та не спростовують дійсність наданих позивачем документів.
Враховуючи правове регулювання спірних правовідносин та усталеної судової практики, суд вказує, що особа не може нести відповідальність за правильність заповнення та ведення облікових документів.
Крім того, суд зауважує, що згідно із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 25.04.2019 в справі № 593/283/17 та від 30.09.2019 в справі № 638/18467/15-а, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.
На працівника не слід покладати ризик негативних наслідків (позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку) за формальну неправильність оформлення досліджуваного документу, якщо недоліки допущені із вини адміністрації підприємства (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17).
При цьому, відповідачем не було здійснено жодних заходів щодо перевірки даних наведених у довідці від 28.01.2004 року №4.
Оскільки довідку про заробітну плату не було враховано відповідачем зроблено висновок про недоцільність переведення позивача на пенсію по втраті годувальника.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість відмови відповідача у переведенні на пенсію по втраті годувальника на підставі наданих позивачем документів, а саме на підставі довідки приватного підприємства «Монтажник» №4 від 28.01.2004 року про заробітну плату годувальника ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у призначенні пенсії, відповідач не врахував всі фактичні обставини справи та вдався до «надмірного формалізму» через занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог. Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 912100154141 від 29.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо обраного способу захисту порушеного права.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Разом з цим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.
При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов'язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями. Зокрема, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.
Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 22.11.2024 року про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду.
Натомість, оскільки прийняття рішення про призначення/перерахунок пенсії є дискреційним повноваженням та обов'язком органів Пенсійного фонду, та ураховуючи ту обставину, що відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача без належного обґрунтування та розрахунків, не розглядав наявність/відсутність інших підстав для перерахунку пенсії позивачу, суд позбавлений можливості встановити чи виконав відповідач всі приписи законодавства для його прийняття.
За таких обставин вимога позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести з 22 листопада 2024 року ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника взявши до розрахунку довідку приватного підприємства «Монтажник» №4 від 28.01.2004 року про заробітну плату годувальника ОСОБА_2 за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 є втручанням у дискреційні повноваження пенсійного органу та не підлягає задоволенню.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено обґрунтованість пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 968,96 грн., що документально підтверджується квитанцією від 19.02.2025 року.
Отже, судовий збір у розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Враховуючи перебування головуючого судді Озерянської С.І. у відпустці, рішення ухвалено у перший робочий після відпустки день.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №912100154141 від 29.11.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.11.2024 року про перехід на інший вид пенсії у зв'язку з втратою годувальника, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська