05 червня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1837/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, ,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач), звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 907640830805 від 07.02.2025 про відмову в переведенні з пенсії по віку, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII; зобов'язання перевести з 05.02.2025 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ “Про державну службу» (далі - №889-VІІІ) та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, виданих Волинською обласною державною адміністрацією від 31.01.2025 №11.30/10 та №11.30/11.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, перебуваючи на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як отримувач пенсії за віком за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, 05.02.2025 звернулася до територіального управління ПФУ за місцем проживання із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, який набув чинності 1 травня 2016 року.
Зазначає, що згідно пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за принципом екстериторіальності його документи для зміни пенсії були направлені на розгляд до ГУ ПФУ в Донецькій області. Рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області № 907640830805 від 07.02.2025 їй відмовлено з тих підстав, що проведення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України “Про державну службу», не передбачено.
Позивач не погоджується із цим рішенням та вказала, що спірні правовідносини не стосуються перерахунку одного і того ж виду пенсії, адже у своїй заяві вона просила перевести її на інший вид пенсій за віком у межах іншого закону. Вважає, що оскільки на момент звернення із заявою про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VІІІ не перебувала на державній службі, досягла необхідного віку та у неї наявний стаж (зокрема, понад 20 років на посадах державної служби до 01 травня 2016 року), то вона має право на призначення пенсії в розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу, тобто на підставі наданих довідок від 31.01.2025.
Вважаючи відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправною, звернулася до суду з вказаним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнали та у їх задоволенні просивли відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказали, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.02.2025 було встановлено, що позивач вже отримувала пенсію за віком згідно із Законом України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ “Про державну службу» (далі - Закон №3723-ХІІ) з 01.10.2017 по 14.05.2020 та з 15.05.2020 вона була переведена на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. Вважає, що оскільки позивач скористалася правом на призначення пенсії державного службовця, то їй не може бути проведений перерахунок пенсії на підставі поданих довідок та призначення пенсії згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, так як ці положення стосуються осіб, які реалізують право на призначення пенсії державного службовця з 01 травня 2016 року вперше.
Відповідач вважає, що рішення № 907640830805 від 07.02.2025 є законним й підстави для скасування цього рішення відсутні.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
01.10.2017 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.
З 15.05.2020 ОСОБА_1 переведена на пенсію за віком згідно із Законом №1058-ІV.
05.02.2025 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області, де вона перебуває на обліку як пенсіонер, із заявою, у якій просила перевести її на інший вид пенсії - за доцільності, надавши документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням, зокрема, довідки Волинської обласної державної адміністрації від 31.01.2025 №11.30/10 про складові заробітної плати за грудень 2023 року (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та №11.30/11 про інші складові заробітної плати (за січень 2024 року) для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, та яка на момент виходу на пенсію не займала посаду державного службовця.
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Донецькій області з прийняттям рішення № 907640830805 від 07.02.2025, яким ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з тих підстав, що заявниця з з 01.10.2017 по 14.05.2020 отримувала пенсію за віком, призначену згідно із Законом №3723-ХІІ, а проведення перерахунку пенсій державним службовцям діючим законодавством не передбачене.
Рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 907640830805 від 07.02.2025 є предметом оскарження у цьому спорі.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон №1058-IV).
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 цього Закону, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01 травня 2016 року визначалися Законом №3723-XI.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон №889-VIII, пунктом 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано такими, що втратили чинність: Закон України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так згідно з пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України “Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стаж державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як - 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №822/524/18).
Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №591/6970/16-а.
Пунктом 2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 (зі змінами згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 року №823 “Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», що є чинною з 20 липня 2024 року; далі - Порядок №622), також установлено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу»: мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з пунктом 3-1 Порядку №622 державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.
За приписами пункту 5 Порядку №622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. №889-VIII “Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. №3723-XII “Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.
Не є спірною та обставина, що позивач має понад 20 років стажу державної служби. Більше того, у період з 01.10.2017 по 14.05.2020 вона отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу» (в розмірі 60 відсотків заробітку державного службовця). Тобто, така пенсія була призначена після набрання чинності Законом №889-VIII.
З 15.05.2020 ОСОБА_1 отримує пенсію за віком згідно із Законом №1058-IV та цей спір виник через бажання позивача перейти на пенсію державного службовця та здійснити перерахунок пенсії на підставі довідок, виданих Волинською обласною державною адміністрацією від 31.01.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.
Відповідач оскаржуваним рішенням у такому переведенні відмовив з тих підстав, що розмір пенсії внаслідок переведення буде меншим, ніж отримувана пенсійна виплата до переведення, а пенсія, призначена на підставі Закону №3723-ХІІ, перерахунку на підставі оновлених довідок не підлягає.
Отже, ключовим у цій справі є питання права особи, яка бажає перейти з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону №1058-IV, на отримання пенсії державного службовця за віком, якщо їй вже призначалась така пенсія раніше, з проведенням перерахунку відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на підставі нових довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця за посадою, з якої така особа вийшла на пенсію.
Суд зазначає, що як Закон №889-VІІІ, так і Закон №1058-IV дійсно не передбачають підстав (умов) для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати працюючих службовців. Не передбачає таких підстав і стаття 37 Закону №3723-ХІІ.
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком за нормами Закону України “Про державну службу», то відсутні підстави вважати, що в цьому випадку йдеться про призначення такого виду пенсії за вказаним Законом вперше.
Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі №300/936/23 за подібних обставин вказав, що враховуючи пряму дію закону в часі, до правовідносин щодо перерахунку пенсій застосовується законодавство, чинне на час, коли здійснюється перерахунок, а не те, яке діяло на час призначення пенсії. Оскільки законодавством не передбачено підстав та умов перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, тому у відповідача не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачки, на яку вона просила її перевести у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючих державних службовців, а відтак не було підстав і для переведення на пенсію відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ через зменшення розміру отримуваної пенсії.
Таким чином, за наявності права на отримання пенсії згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, проте за відсутності підстав для перерахунку такої пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям, вирішальним є саме розмір пенсії, на який матиме право позивач в разі її переведення на таку пенсію у порівнянні із отримуваним нею розміром пенсії за Законом №1058-IV.
При цьому Верховний Суд у постанові від 19 березня 2025 року у справі №300/936/23 вказав, що Рішенням Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами.
Конституційний Суд Україні звернув увагу на обов'язок Верховної Ради України внормувати перерахунок розмірів пенсій осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Таким чином, з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022, правове регулювання перерахунку пенсії у майбутньому зазнає змін. Однак до врегулювання Верховною Радою України питання перерахунку пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ, підстав для такого перерахунку немає.
Аналогічні правові висновки щодо застосування зазначених норм права були викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року у справі №520/6418/21.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 13 розділу ХV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058-ІV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України “Про державну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про статус народного депутата України», “Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України “Про державну службу», “Про службу в органах місцевого самоврядування», “Про статус народного депутата України", “Про наукову і науково-технічну діяльність», та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.
Позивач, якій раніше була призначена пенсія за віком державного службовця, має право на переведення на таку пенсію.
Провівши умовне переведення на пенсію за віком державного службовця за матеріалами пенсійної справи, відповідач звернув увагу на те, що в разі поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу" за матеріалами пенсійної справи- розмір пенсії зменшується.
Такої позиції дотримувався і Восьмий апеляційний адміністративний суд в постановах від 15.04.2025 у справі № 140/6934/24, від 05.05.2025 у справі № 140/4551/24, від 06.05.2025 у справі № 140/3696/24.
Таким чином, оскільки за результатами розгляду цієї справи суд дійшов висновку, що пенсія позивача не може бути перерахована згідно із Законом №3723-XII на підставі довідок Волинської обласної державної адміністрації від 31.01.2025, а у разі переведення на пенсію державного службовця за віком розмір пенсійної виплати буде меншим, ніж позивач отримує на цей час відповідно до Закону №1058-ІV, то відсутні правові та фактичні підстави визнавати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області № 907640830805 від 07.02.2025 протиправним, оскільки воно не порушує права позивача на вибір пенсії на вигідніших умовах, що є метою будь-якого перерахунку пенсії.
З урахуванням наведеного у задоволенні позову належить відмовити.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич