м. Вінниця
06 червня 2025 р. Справа № 120/8862/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Комара Павла Анатолійовича, розглянувши письмово заяву про роз'яснення судового рішення у справі за позовом: Могилів-Подільської окружної прокуратури до: Мурованокуриловецької селищної ради
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Могилів-Подільської окружної прокуратури до Мурованокуриловецької селищної ради.
Рішенням від 23.12.2024 позовну заяву задоволено.
Вінницький окружний адміністративний суд 08.05.2024 видав виконавчий лист.
Представниця Мурованокуриловецької селищної ради подала заяву про роз'яснення судового рішення, у якій просила роз'яснити рішення суду щодо протиправної бездіяльності Мурованокуриловецької селищної ради щодо ненабуття права власності на внутрішньогосподарські та міжгосподарські осушні мережі, балансоутримувачами яких були Вищеольчедаївська. Жванська, Котюжанівська та Обухівська сільські ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні його неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Підставою для роз'яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
В контексті цього, суд вважає доцільним застосування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21 березня 2019 року у справі № 807/1689/14, у якій Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Суд зазначає, що незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду з точки раціональних критеріїв.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону встановлено, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.
Суд звертає увагу, що заявником в обґрунтування заяви про роз'яснення рішення в даній справі не наведено суду належних обставин, які б об'єктивно свідчили про неясність чи невизначеність судового рішення, та не зазначено, які припускаються варіанти тлумачення рішення і як це впливає на його виконання.
З мотивувальної та резолютивної частин рішення суду встановлено, що її текст труднощів для розуміння не викликає, суть його ясна та не двозначна, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Вказане рішення суду містить чіткий та обґрунтований висновок по суті заявлених вимог та не передбачає його двоякого тлумачення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду є вмотивованим, зрозумілим, містить чіткий порядок його виконання та не містить положень щодо яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння.
Натомість, із поданої заяви, суд встановив, що підставою для звернення не є недолік судового рішення в форматі його незрозумілості, а визначення механізму виконання рішення суду, що на думку суду, повинно вирішуватись в порядку, визначеному законодавством при виконанні судових рішень.
В контексті цього суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку чи способу виконання судового рішення.
Відтак, порушені заявником питання стосуються порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений статтею 254 КАС України.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 254 КАС України для роз'яснення рішення Вінницького окружного адміністративного суду, а відтак в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 248, 254, 256, 294 КАС України, -
Відмовити у задоволенні заяви про роз'яснення рішення суду.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович