про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
м. Вінниця
05 червня 2025 р. Справа № 120/6810/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження служби,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , у якому просить суд:
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою від 23.05.2025 позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, а саме запропоновано позивачу в якості викладу обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, навести законодавчо визначені підстави, які надають чи передбачають можливість звернення позивача з даним позовом до суду, а також привести у відповідність наведені в позовній заяві обґрунтування заявлених позовних вимог із доказами, які надаються на їх підтвердження. Крім того, зазначено, що в межах даного адміністративного позову позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення з військовослужбовця коштів. Втім не надано доказів на підтвердження того, що відповідач обізнаний з результатами проведеного відносно нього службового розслідування та доказів відмови у добровільному відшкодування завданих державі збитків (в тому числі доказів отримання пропозиції добровільно відшкодувати завдану шкоду).
Суддя звернув увагу позивача на те, що відсутність відповідних доказів (інформації) унеможливлює встановлення дати, з якої необхідно здійснювати відлік строку звернення до суду з даним позовом, що також перешкоджає вирішити питання щодо відкриття провадження у справі.
На виконання вимог ухвали суду від 23.05.2025 від відповідача засобами поштового зв'язку 02.06.2025 отримано позовну заяву в оновленій редакції.
Зміст оновленої редакції позовної заяви також містить суперечливі відомості в частині повідомлення відповідача про результати службового розслідування, позаяк з одного боку позивач не заперечує того, що відповідач ще до закінчення службового розслідування був переведений до іншої військової частини, в підтвердження чого до позовної заяви долучає наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №358 від 15.12.2023, а з іншого боку стверджує наступне: "Необхідність звернення до суду із даним позовом обумовлена тим, що на сьогодні Відповідач самовільно залишив службу у військовій частині НОМЕР_1 ...". Також позивач вказує на відсутність можливості ознайомити відповідача із наказом про результати службового розслідування через те, що військовослужбовець самовільно залишив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Так, в додатках як до первинної позовної заяви та і позовної заяви в оновленій редакції міститься Витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2023 №358, зі змісту якого слідує, що згідно наказу командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.11.2023 №625-РС ОСОБА_1 призначено командиром стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 , в зв'язку з чим його виключено із списків військової частини НОМЕР_1 , оскільки такий вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 .
Відповідна обставина не заперечується представником відповідача в позовній заяві.
В силу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття суд, встановлений законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й до дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Спором адміністративної юрисдикції у розумінні пунктів 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, можливість звернення суб'єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції повинна бути пов'язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що право на таке звернення прямо передбачене законом.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначені в Законі України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон).
Згідно з частиною другою статті 11 Закону якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її переведення до іншого місця служби чи зарахування в розпорядження, командир (начальник) надсилає у п'ятиденний строк із дня закінчення розслідування, аудиту (перевірки), інвентаризації чи надходження рішення суду відповідні матеріали до нового місця служби чи місця перебування в розпорядженні особи для вирішення питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
За такого правового врегулювання позивач, як суб'єкт владних повноважень, не може звертатися до суду з таким позовом, оскільки законом не надано військовій частині повноважень на звернення до суду для вирішення цього публічно-правового спору.
Єдиний шлях, визначений законом, враховуючи, що відповідач переведений до нового місця служби, це направлення матеріалів до нового місця служби.
В свою чергу, частиною третьою статті 11 Закону, визначено, що командир (начальник) за новим місцем служби чи місцем перебування в розпорядженні особи видає у п'ятнадцятиденний строк із дня надходження матеріалів щодо завданої шкоди наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності. У такому разі відшкодування шкоди здійснюється в порядку, визначеному статтею 10 цього Закону.
Суд звертає увагу, що за викладених обставин у позовній заяві, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, з останнього місця служби за позовом військової частини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що військова частина НОМЕР_2 , з якої позивач переведений до нового місця служби, не наділена правом на звернення до суду з даними позовними вимогами.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2024 у справі № 620/4305/23.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 248, 256 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої військовослужбовцем під час проходження служби.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна