м. Вінниця
06 червня 2025 р. Справа № 120/14819/24
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
05.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 023830027982 від 10.07.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 згідно п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити і виплачувати пенсію ОСОБА_1 згідно з п. б ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 02.07.2024 року, із урахуванням до пільгового стажу наступних періодів роботи: 13.09.1984 по 27.02.1988 (3 роки 5 місяців 15 днів) навчання у Вінницькому будівельному технікумі; з 01.08.1988 по 30.07.1990 (1 рік 11 місяців 29 днів) - служба в рядах радянської армії; з 18.09.1990 по 27.08.2000 (9 років 11 місяців 29 днів) - робота на посаді майстра будівельної дільниці ВЧ № НОМЕР_1 ; з 30.07.2008 по 14.02.2014 (5 років 6 місяців 16 днів) робота на посаді виконроба ТОВ «Компанія КМТ-Будінвест».
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 18.07.2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 023830027982 від 10.07.2024 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку 60 років.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду від 11.11.2024 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 263 КАС України, а також встановлено відповідачам строк на подання відзиву на позовну заяву.
26.11.2024 року представник позивача подав клопотання про заміну первісного відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області належним відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
Ухвалою суду від 03.12.2024 року клопотання представника позивача про заміну неналежної сторони задоволено. Замінено неналежного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на належного відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
03.12.2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що з доданих документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що до страхового стажу не можливо зарахувати період з 18.09.1990 року, зазначений у трудовій книжці НОМЕР_2 оформленій 20.07.1987 року, оскільки позивачем при наданні сканкопії трудової книжки не долучено сканкопія 8 - 9 сторінки трудової книжки. Таким чином, в даній трудовій книжці відсутній запис про звільнення.
Інших уточнюючих чи підтверджуючих документів щодо даного періоду позивачем не надано. З огляду на викладене, страховий стаж позивача склав 35 років 3 місяці 22 дні.
Також вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком, у зв'язку з тим, що позивач не досяг пенсійного віку, визначеного ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Окрім того, вказує, що позивач звертався до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а не про призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи наведене, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.
26.12.2024 року представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подала відзив на позовну заяву, в якому вказує, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №023830027982 від 10.07.2024 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Вік позивача на момент звернення до пенсійного органу - 55 років 02 місяців. Страховий стаж позивача - 35 років 03 місяців 22 днів.
Відповідач посилається на те, що згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Вказує, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви, до стажу позивача не зараховано: період роботи з 18.09.1990 року, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення та не долучена скан-копія 8-9 сторінки трудової книжки.
На думку пенсійного органу, відсутні підстави для призначення пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного пенсійного віку 60 років.
За наведених обставин, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступне.
02.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
За принципом екстериторіальності заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області.
За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 023830027982 від 10.07.2024 року про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю у позивача пенсійного віку, що становить 60 років.
У рішенні вказано, що вік позивача - 55 років 02 місяців; страховий стаж - 35 років 03 місяців 22 днів.
Окрім того, у рішенні зазначено, що до страхового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи: період роботи з 18.09.1990 року, оскільки в трудовій книжці відсутній запис про звільнення та не долучена скан-копія 8-9 сторінки трудової книжки.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).
Закон № 1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону, а з 01 квітня 1992 року - в повному обсязі.
01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:
довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Це ж передбачено і п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.
Відповідно до вказаного Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.20 цього ж Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Таким чином, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, і лише у разі відсутності в ній відповідних записів та наявності неточностей про періоди роботи, особа, що звертається за призначенням пенсії, на підтвердження стажу роботи, повинна надати інші документи.
Так, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 023830027982 від 10.07.2024 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з відсутністю у позивача пенсійного віку, що становить 60 років.
Суд погоджується з позицією відповідача , що недосягнення вікового цензу позивачем позбавляє його права на пенсію за вказаною статтею, оскільки позивач на момент звернення із заявою не досяг 60 років.
Разом з тим, судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні пенсійний орган не врахував зміст заяви позивача та додані до неї документи, які містять інформацію про роботу у шкідливих або небезпечних умовах, а також об'єктивно дають змогу оцінити намір позивача на призначення пенсії за віком чи пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, враховуючи, що пенсійним органом не досліджено зміст поданих до заяви документів, суд дійшов висновку про протиправність та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 023830027982 від 10.07.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком, оскільки відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Щодо вимог зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідачем в ході розгляду заяви позивача про призначення пенсії не виконані всі умови для прийняття відповідного рішення, а саме належно не досліджена та достовірно не встановлена наявність щодо позивача необхідних умов для призначення пільгової пенсії та не надано оцінки пільговому стажу позивача.
В той же час здійснення розрахунку пільгового стажу входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Також суд зауважує, що обрання такого способу захисту порушеного права позивача узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06.03.2018 у справі № 754/14898/15-а, від 17.07.2018 у справі № 514/166/16-а, в яких, зокрема, зазначено, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для зобов'язання пенсійного органу призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.
Оскільки в спірних правовідносинах права позивача порушені протиправним рішенням відповідача, яке судом скасовано, і відповідачем в даному випадку не було належно обраховано пільговий страховий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії за віком, а суд не може перебирати на себе функції суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта, суд вважає за необхідне, на підставі частини 2 статті 9 КАС України, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі заявлених позовних вимог, та належним способом відновлення порушеного права зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву позивача від 02.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для часткового задоволення даного адміністративного позову.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).
Оскільки спір виник у зв'язку із прийняттям відповідачем 1 спірного рішення, тому сплачений при зверненні до суду судовий збір, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 023830027982 від 10.07.2024 року про відмову в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.07.2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46000, код ЄДРПОУ 14035769)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403).
Суддя Дончик Віталій Володимирович