Справа № 493/1004/25
Номер провадження 2-н/493/146/25
06 червня 2025 року м. Балта Одеської області
Суддя Балтського районного суду Одеської області Волошин І.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до Балтського районного суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природній газ.
Згідно Відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання наданої Відділом ЦНАП Балтської міської ради від 05 червня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже на момент звернення із заявою про видачу судового наказу боржник є малолітньою особою.
Вивчивши заяву та додані до неї матеріали суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на таке.
У відповідності із вимогами ч.1 ст.47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до ст.32 ЦК України, фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право:
1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість;
2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Малолітня особа не несе відповідальності за завдану нею шкоду.
Відповідно до ч.2 ст.33 ЦК України лише неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника.
Відповідно ч.1,2 ст. 59 ЦПК України права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Згідно ст.242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
Отже, заявником в заяві про видачу судового наказу не зазначено законного представника малолітнього боржника ОСОБА_1 . Крім того, в додатках до заяви відсутні будь-які дані щодо отримання боржником заробітку, стипендії тощо.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявнику необхідно відмовити у видачі судового наказу про стягнення із малолітнього боржника ОСОБА_1 заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суддя
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.