Справа №491/450/25
Провадження № 2-н/491/39/25
про відмову у видачі судового наказу
06 червня 2025 року м.Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
27 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Ананьївського районного суду Одеської області із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до частини п'ятої статті 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно до частини третьої статті 184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Таким чином, право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів має той з батьків дитини, з яким дитина проживає.
З довідки Ананьївської міської ради № 3007 від 10 вересня 2021 року, наявної в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 (заявниця) зареєстрована по АДРЕСА_1 . Склад сімї: ОСОБА_2 (чоловік), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання спільних дітей, заявницею в обґрунтування вимог заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з дітьми та перебування дітей на її утриманні.
Відповідно до пунктів 4 та 5 частини другої статті 163 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються та перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Встановлено, що заявницею при зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей порушені вимоги пункту 4 частини третьої статті 163 ЦПК України, оскільки заявницею в обґрунтування вимог заяви не долучено будь-яких належних доказів, що підтверджують факт сумісного проживання з дітьми та перебування дітей на її утриманні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 165 ЦПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 163,165 ЦПК України, статтею 183 СК України, суддя
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ «Наказне провадження» ЦПК України, після усунення її недоліків, а також для звернення до суду в порядку позовного провадження (стаття 166 ЦПК України).
Ухвала суду згідно частини другої статті 261 ЦПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена згідно пункту 1 частини першої статті 354 та частини першої статті 354 ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Копію ухвали вручити/надіслати заявниці в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Суддя О.О. Желясков
Ухвала набула законної сили ___________________________.
Оригінал ухвали суду знаходиться в матеріалах судової справи 491/450/25 Ананьївського районного суду Одеської області.