Справа № 491/148/25
Провадження № 3/491/101/25
іменем України
06 червня 2025 року Ананьївський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді - Желяскова О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Голубович А.М.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвоката Жмурко С.Л.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Сектору поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданого 05 листопада 2019 року ТСЦ 5641; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; мешканця: АДРЕСА_1 , відповідно до витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року не вчиняв будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,
01 березня 2025 року працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259399 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно вказаного протоколу 01 березня 2025 року об 11 годині 03 хвилини в м. Ананьїв, дорога Р-71, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'ягніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, результат якого становив: 1,81‰. З результатом ОСОБА_1 не погодився, до медичного закладу їхати не бажав. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 130 КУпАП.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких відбувається за обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, не входять до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
06 червня 2025 року ОСОБА_1 до суду на розгляд справи не прибув, як і в попередні судові засідання, які судом відкладались для його участі.
Водночас КУпАП передбачає, що у розгляді справи про адміністративне правопорушення можуть брати участь адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила, від її імені подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу, а також мають інші права, передбачені законами України.
ОСОБА_1 скористався своїм правом на юридичну допомогу адвоката та його інтереси представляє адвокат Жмурко Світлана Леонідівна.
В судовому засіданні захисник зазначила, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає.
Також захисник Жмурко С.Л., в судовому засіданні підтримала своє клопотання, подане нею 14 травня 2025 року через систему «Електронний суд», про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та просила клопотання задовольнити (а.с.27-33).
Захисник Щербяк Н.В. у судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщений. Що підтверджується довідкою про доставку електронного лиса (а.с.50). Будь-яких заяв, клопотань, зокрема, щодо поважності неявки у судове засідання до суду не надходило.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вирішуючи справу, суд доходить наступного висновку.
Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
За приписами статті 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов'язаний, зокрема: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Згідно з пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Пунктом 1.9 Правил передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 2.9«а» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже відповідно до вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає, зокрема, у випадку керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП закон пов'язує виключно з керуванням такою особою транспортним засобом, що має бути доведеним. Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до частини другої статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі - Інструкція № 1395).
Так, відповідно до пунктів 2 та 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до пунктів 3 та 4 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Відповідно до пункту 4 розділу Х Інструкції № 1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Дослідивши матеріали справи, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259399 від 01 березня 2025 року (а.с.7), з якого вбачається, що 01 березня 2025 року об 11 годині 03 хвилини в м.Ананьїв, дорога Р-71, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Mitsubishi, державний номерний знак НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'ягніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатору Драгер, результат якого становив: 1,81‰. З результатом ОСОБА_1 не погодився, до медичного закладу їхати не бажав. Від проставлення підписів у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, в його отриманні ОСОБА_1 відмовився. При цьому заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявлено та на відеозаписі не зафіксовано;
- роздруківкою з технічного приладу «Alcotest Drager 6820», з якої вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,81‰ (а.с.8), від підпису відмовився;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 , у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, млява мова, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння. Результат огляду на стан сп'яніння: позитивна - 1,81‰ (а.с.9). Від підпису з результатами огляду ОСОБА_1 відмовився;
- клопотанням ОСОБА_1 від 01 березня 2025 року, з якого вбачається, що транспортний засіб марки Mitsubishi L-200, державний номерний знак НОМЕР_3 , було передано тверезому водієві ОСОБА_2 (а.с.11).
- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського, що додано на компакт-диску DVD-R(а.с.13, 14) до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 259399 від 01 березня 2025 року, з якого вбачається, що працівники поліції зупинили транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм працівник поліції виявив та повідомив ОСОБА_1 що він має ознаки алкогольного сп'яніння, запропонував останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 погодився. Результат огляду становив 1,81‰, з результатами огляду не погодився.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 з результатами огляду не погодився працівником поліції було неодноразово запропоновано проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, на що ОСОБА_1 відмовився.
Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд вважає, що він надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому відеозапис є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Обставини, які зазначені в протоколі, узгоджуються із дослідженими судом відеозаписами, наданими працівниками поліції, на яких достатньо повно відображені події, які відбувалися 01 березня 2025 року за участю ОСОБА_1 . Відеозаписи свідчать про дотримання Інструкції № 1452/735 та вимог статті 266 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції № 1395 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
ОСОБА_1 таким правом не скористався, пояснень не надав. Заперечень, зауважень щодо порушень поліцейськими законодавства при складанні протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність внесених до протоколу даних не заявлено та на відеозаписі не зафіксовано.
Отже наведені докази в сукупності підтверджують, що в діях ОСОБА_1 , яким порушено вимоги пункту 2.9«а» Правил дорожнього руху, є склад адміністративного правопорушення.
Факт здійснення ОСОБА_1 керування транспортним засобом та наявності в нього ознак алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом 01 березня 2025 року, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який є одним із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення.
Оцінені судом вищевказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та в передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності, вони є належними, допустимими та достатніми, а сукупність цих доказів є достатньою для прийняття відповідного процесуального рішення.
При прийнятті рішення, відсутні будь-які підстави, які б давали можливість суду вважати, що досліджені докази є сумнівними та неправдивими, оскільки вони узгоджуються між собою та є такими, що повністю відповідають обставинам справи.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Порушень вимог КУпАП, які б могли потягнути за собою визнання доказів недопустимими, судом не встановлено.
Водночас суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п. 43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній згідно витягу з ІКС «ІПНП», доданого до протоколу,протягом року не вчиняв будь-якого з порушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.6).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 має посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що підтверджує його право на керування транспортними засобами категорії А, В, С, СЕ (а.с.12).
За наведених обставин, суд вважає до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, необхідно застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З приводу клопотання захисника щодо закриття провадження у справі суд зазначає, що в ході розгляду доводи клопотання та пояснення, надані в суді, не знайшли свого підтвердження та не спростовують висновок суду про наявність порушенняпункту 2.9«а» ПДР України і як наслідок - ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо посилання захисника на не законну причину зупинки ОСОБА_1 суд зазначає, що предметом розгляду суду у цій справі є оцінка дій працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія. Законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів.
Сторона захисту не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, і як саме це впливає на встановлений факт перебування водія у стані алкогольного сп'яніння.
Щодо посилання захисника на відсутність відображення на відеозапису результату тесту безпосередньо на технічному приладі «Alcotest Drager 6820» суд зазначає, що в матеріалах справи міститься відповідна роздруківка тесту з цього приладу, яка містить відповідні реквізити, які у сукупності доводять факт належності результату теста в 1,81‰ саме ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником,так і іншими особами.
Відповідно до статті 401 КУпАП, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2025 року у розмірі 3028 гривень.
З наведеного вбачається, що у 2025 році у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути стягнено судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. (3028 гривень х 0,2 = 605 гривень 60 коп.).
На підставі викладеного, керуючись статтями 401, 130, 221, 268, 280, 283, 284 КУпАП, частини п'ятнадцятої статті 615 КПК України, суд
Визнати громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданого 05 листопада 2019 року ТСЦ 5641; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; мешканця: АДРЕСА_1 , винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Реквізити для сплати штрафу: Розрахунковий рахунок: UA148999980313050106000015634; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції; Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.); Код банку (МФО): 899998; Отримувач: ГУК в Од.обл./м.Ананьїв/21081100; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37607526.
Роз'яснити, що відповідно до положень статтей 307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови, а у разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у строк, зазначений вище, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір призначеного штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; особу встановлено за посвідченням водія серії НОМЕР_1 , виданого 05 листопада 2019 року ТСЦ 5641; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; мешканця: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп..
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу*;101;_________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір стягнутий з ___________ (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №_/_/__(номер рішення про стягнення судового збору).
Згідно частини першої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та згідно частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Копію постанови вручити ОСОБА_1 в порядку, встановленому частинами першою, третьою статті 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У відповідності до частини п'ятнадцятої статті 615 КПК України суд обмежився оголошенням резолютивної частини.
Суддя О.О. Желясков
Постанова вступила в законну силу «___» _______ 20__ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців «___» _________ 20__ року.