Справа № 570/6271/24
Номер провадження 2/570/468/2025
06 червня 2025 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судового засідання Іллюк С.Р.
представника позивача адвоката Денисюк-Серединська Л.Є.
представників відповідачів - адвокатів Зражевської Я.О., Сидорчук К.В.
представника третьої особи Морозової К.Б.
прокурора Рівненської окружної прокуратури Власової І.А.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс "Електронік-Рівне", Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідачів Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю -
У грудні 2024 р. в Рівненський районний суд Рівненської області звернулася із позовом ОСОБА_1 до відповідачів КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне», Рівненської міської ради, в якому просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме очисні споруди у складі: будівля очисних споруд загальною площею 92,2 кв.м., резервуари в кількості - 4, мулові майданчики в кількості - 2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 17.12.2024 р. відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників.
23.01.2025 р. до суду від представника відповідача Рівненської міської ради Сидорчук К.В. надійшло клопотання вх. 1074 про зупинення провадження у справі до набрання рішенням законної сили в цивільній справі №2-1016/2007 за позовом ОСОБА_1 до КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» про визнання права власності.
В обґрунтування вказаного клопотання представник відповідача, керуючись п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, вказує, що водночас із поданням позову до Рівненського районного суду по справі №570/6271/24, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою по справі №2-1016/2007 зі змісту якої позивач просить скасувати повністю постанову Рівненського апеляційного суду по справі №2-1016/2007, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яким було визнано за позивачкою право власності на нерухоме майно - будівлю очисних споруд загальною площею 92,2 м.кв., яка знаходиться в АДРЕСА_1 .
Касаційним цивільним судом 30.12.2024 р. відкрито провадження по справі №2-1016/2007 щодо визнання права власності на нерухоме майно, а саме будівлю очисних споруд, загальною площею 92,2 м.кв., яка знаходиться в АДРЕСА_1 , яка також є предметом спору у справі Рівненського районного суду №570/6271/24 про визнання права власності за набувальною давністю.
Ухвалою суду від 28.01.2025 р. клопотання представника відповідача Рівненської міської ради вх. 169 від 06.01.2025 р. ОСОБА_2 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул. Соборна, 30, ЄДРПОУ 25675242) - задоволено та залучено до розгляду цивільної справи №570/6271/24 у якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради (33028, м.Рівне, вул. Соборна, 30, ЄДРПОУ 25675242).
Ухвалою суду від 13.03.2025 р. допущено до участі у справі №570/6271/24 Рівненську окружну прокуратуру.
28.03.2025 р. до суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради А. Мазура надійшло клопотання вх. 5229 про зупинення провадження у справі №570/6271/24 до закінчення розгляду Касаційним цивільним судом справи №2-1016/2007 щодо визнання права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування вказаного клопотання представник третьої особи, керуючись п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, вказує, що Управління освіти вважає, що питання, яке вирішується у справі №570/6271/24, безпосередньо залежить від вирішення іншої справи, що перебуває на розгляді у ВС №2-1016/2007 та може вплинути на правильність вирішення цієї справи. Подальший розгляд справи без врахування рішення Верховного Суду може призвести до неправильного застосування норм права або суперечливих рішень. Також наводить положення п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України. Вважають, що розгляд справи №570/6271/24 до закінчення розгляду Касаційним цивільним судом судового рішення у правовідносинах щодо визнання права власності на спірне майно, об'єктивно унеможливлює її розгляд.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача Рівненської міської ради Сидорчук К.В. та представник третьої особи Морозова К.Б. підтримали заявлені клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача адвокат Денисюк-Серединська Л.Є. , представник відповідача КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» адвокат Зражевська Я.О. та прокурор Рівненської окружної прокуратури Власова І.А. у підготовчому судовому засіданні не заперечили проти задоволення вказаних клопотань, вказуючи про доцільність зупинення провадження у справі.
Вислухавши представників учасників справи, дослідивши матеріали справи у межах заявлених клопотань, суд дійшов наступного висновку.
Як слідує з позовних вимог ОСОБА_1 , остання просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, а саме очисні споруди у складі: будівля очисних споруд загальною площею 92,2 кв.м., резервуари в кількості - 4, мулові майданчики в кількості - 2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Предметом позовних вимог є нерухомість, яка є також предметом позовних вимог у цивільній справі №2-1016 за позовом ОСОБА_1 до КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» про визнання права власності.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 цього Кодексу- до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Вирішуючи вказані клопотання про зупинення провадження у справі, суд виходить з того, що в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Тлумачення п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України свідчить, що обов'язкове зупинення провадження у справі можливе за наявності у сукупності таких умов: 1) об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, тобто неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі; 2) пов'язаність справ - пов'язаною зі справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у конкретній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19).
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду необхідно у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто, між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.
Тому, зупиняючи провадження у справі, суд виходить з того, що підстава зупинення провадження, передбачена п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цій справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростованими рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 4 ст. 82ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиційні факти це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб'єктивними і об'єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Преюдиційні обставини є обов'язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені неправильно.
Так, межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Аналогічні правові висновки висловленні у постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року у справі за №6-1367цс15 та 01 лютого 2017 року у справі за № 6-1957цс16.
Верховний Суд України у справі № 6-1957цс16 (постанова від 01 лютого 2017 року) вказував, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п. 6 ч. 1ст. 251ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.
Таким чином, оскільки вирішення позовних вимог у цивільній справі №2-1016/2007 за позовом ОСОБА_1 до КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» про визнання права власності, у якій можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, та умов, від яких залежатиме можливість розгляду даної справи про визнання за ОСОБА_1 права власності за набувальною давністю на спірну нерухомість, яка є предметом розгляду обох вказаних цивільних справ, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання відповідача та третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, про зупинення провадження у даній справі.
Суд зауважує, що у даному випадку процесуальною підставою зупинення провадження у вказаній справі є п. 6 ч. 1 ст. 251ЦПК України - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи як це передбачено п.5 ч.1 ст.253 ЦПК України. Тому клопотання представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 вх.5229 від 28.03.2025 р. в частині процесуальної підстави зупинення провадження у справі - п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України не підлягає до задоволення.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Слід зауважити, що станом на 06.06.2025 р. відповідно до ухвали Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.05.2025 р. у справі № 2-1016/2007 (провадження № 61-17204св24) справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року призначено до розгляду в складі колегії з п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Керуючись п.6 ч.1 ст.251, п.5 ч.1 ст.253,353 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача Рівненської міської ради Сидорчук К.В. вх. 1074 від 23.01.2025 р. про зупинення про зупинення провадження у справі задовольнити.
Клопотання представника третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 вх.5229 від 28.03.2025 р. про зупинення провадження задовольнити частково.
Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до відповідачів КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне», Рівненської міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління освіти виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - зупинити до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №2-1016/2007 за позовом ОСОБА_1 до КП «Дитячий санаторно-оздоровчий комплекс «Електронік-Рівне» про визнання права власності.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має правона поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя Гнатущенко Ю.В.