Справа № 569/10145/25
02 червня 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою військової частини НОМЕР_1 , та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ______________________,
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,
12 травня 2025 року, о 14 год. 45 хв., тимчасово виконуючому обов'язки командира 2 роти охорони військової частини НОМЕР_1 лейтенанту ОСОБА_2 стало відомо, що сержант ОСОБА_1 перебував на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. У результаті проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння надано висновок щодо результатів огляду, яким встановлено стан алкогольного сп'яніння.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. В протоколі ОСОБА_1 зазначив, що вину у вчиненому визнає повністю і в подальшому вчиняти подібне не збирається.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон АліментаріаСандерс С.А.проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст.268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, не є обов'язковою.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до частини 3 статті 172-20 КУпАП передбачена відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час вик онання обов'язків військової служби.
Отже, виконання військовослужбовцями Збройних Сил України обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, вчинені в умовах особливого періоду є підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи, які у відповідності до ст. 251 КУпАП, є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії А5141 № 12 від 13 травня 2025 року, яким встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, рапортом т.в.о. командира 2 роти охорони ВЧ НОМЕР_1 , висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 12.05.2025, яким підтверджено перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , копією паспорта і картки платника податків ОСОБА_1 , службовою характеристикою ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст.33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчиненого правопорушення, зважаючи на його суспільну небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 3 ст.172-20 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 (однієї) тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В.