28 квітня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Калетинець Т.В.
справа № 569/25313/24,
учасники справи:
позивач - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ"
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні порядку спрощеного провадження справу за позовом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,
Позивач, через систему «Електронний суд», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 81428,80 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 17.09.2023 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 3985968 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 8000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 350 днів: з 17.09.2023 року по 01.09.2024 року. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 8000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення".
Так, укладаючи Кредитний договір, сторони, передбачили нарахування процентів на наступних умовах: Згідно з п.3.1. Договору, Проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт". Пунктом 1.4.1. Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2 % в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Пунктом 1.4.2. передбачено знижену процентну ставку, яка становить 1,3 % в день та застосовується на наступних умовах. За даними поденного Розрахунку заборгованості за Договором № 3985968 від 17.09.2023 року у період з 17.09.2023 року по 24.05.2024 року включно Первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 39680,00 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед Кредитором, 24.05.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 24/05/2024, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило Відповідача. Отже, до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» відповідно до укладеного Договору факторингу № 24/05/2024 від 24.05.2024 року перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором у розмірі. Заборгованість за Кредитним договором Відповідача склала: сума кредиту 8000 грн, сума процентів за користування кредитом - 39680 грн, всього 47680 грн.
Крім того, 17.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 7076565 про надання споживчого кредиту у розмірі 6000 грн строком 360 днів з терміном повернення такого 11.09.2024. ТОВ «Авентус Україна» зобов'язання за Кредитним договором виконані, зокрема надано кредит у розмірі 6000 грн. Відповідачем зобов'язання за Кредитним договором не виконані.
27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» повідомляло відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену при укладання Кредитного договору.
Станом на час звернення до суду, заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 24148,80грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 10984,8 грн - проценти та 7164 грн. нараховані проценти за 60 днів.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року було прийнято до розгляду вищезазначену позовну заяву та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
14.03.2025, через систему «Електронний суд», представник відповідача надала відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів оплати по договорах факторингу, що вказує на їх нікчемність і не надає права позивачу на звернення до суду до відповідача. Крім того, вказують на неможливість нарахування відсотків під час дії воєнного стану. Просили відмовити в задоволенні позову.
17.03.2025, через систему «Електронний суд», представником позивача подано відповідь на відзив з судовою практикою по релевантних правовідносинах просять позов задовольнити у повному обсязі, в обгрунтування якого в цілому посилається на те, що факт укладення Кредитних договорів та наявності права грошової вимоги до Відповідача беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, що17.09.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір № 3985968 про надання споживчого кредиту (кредитний договір), на умовах строковості, зворотності, платності.
Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 8000 грн. (п. 1.2. кредитного договору). Строк кредиту 360 днів. Дата повернення кредиту (01.09.2024) вказується в графіку платежів, що є додатком № 1 до договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 договору (п. 1.4 ).
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 8000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору стандартна процентна ставка становить 2,0 % в день та застосовується відповідно до умов договору.
Відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено договір факторингу № 24/05/2024 (договір факторингу), згідно умов якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача, зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення.
Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено найменування на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 8000 грн. - тіло кредиту, 39680 - нараховані проценти.
Крім того, 17.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 7076565 про надання споживчого кредиту у розмірі 6000 грн строком 360 днів з терміном повернення такого 11.09.2024.
ТОВ «Авентус Україна» зобов'язання за Кредитним договором виконані, зокрема надано кредит у розмірі 6000 грн.
Відповідачем зобов'язання за Кредитним договором не виконані.
27 травня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, за умовами якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» набуло права грошової вимоги за Кредитним договором.
Про відступлення права грошової вимоги за Кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» повідомляло відповідача шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену при укладання Кредитного договору.
Станом на час звернення до суду, заборгованість відповідача за Кредитним договором складає 16984,8 грн, з яких: 6000 грн - тіло кредиту, 10984,8 грн - проценти.
Рішенням №251124/1 від 25.11.2024 року ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» змінено найменування на ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ».
Надані позивачем розрахунки заборгованості відповідачем не оспорюється.
Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.
На підставі вказаних норм, враховуючи, що відповідач не виконував свої зобов'язання за кредитними договорами, суд приходить до висновку, що право позивача порушене і підлягає захисту.
Заперечення представника відповідача, що позивач на підставі укладених договорів факторингу не набув права вимоги до відповідача, суд не приймає до уваги. З досліджених матеріалів справи, зокрема платіжних інструкцій вбачається, що позивачем здійснено оплату по договорах факторингу. Відповідач не оскаржував дані договори і вони не є нікчемними в силу вимог закону.
Щодо заперечень по нарахуванню процентів за користування кредитом у зв'язку із дією воєнного стану.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Однак, нарахування процентів не є штрафними санкціями, тому дані положення не можуть застосовуватися до їх нарахування, а тому позивачем правомірно нараховані відсотки, які підлягають до стягнення з відповідача.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн..
При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн..
Статтею 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що 10.12.2024 ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» уклало з адвокатом Городніщевою Є.О. договір про надання правової допомоги №10/12-2024. Відповідно до Акту про надання правової допомоги від 10.12.2024 вартість послуг адвоката складає 15 000 грн. 00 коп..
Заява про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, який підлягає розподілу, відповідачем не подана.
Положеннями ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
Суд дослідивши докази надані позивачем на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з положень статей137,141 ЦПК України, статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
Таким чином, суд зобов'язаний з урахуванням обставин і складності справи надати оцінку поданим заявником доказам на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, визначити необхідний фактичний обсяг правової допомоги, співмірність витрат на правничу допомогу, за результатами чого, надати обґрунтований висновок про наявність/відсутність підстав для відшкодування таких витрат і їх розмір, а не формально (без надання оцінки доказам та аргументам) вказати про відсутність підстав для компенсації таких витрат на користь позивача за рахунок відповідача.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Під час вирішення питання про стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу, суд звертає увагу на те, що провадження по цивільній справі відкрито в порядку спрощеного провадження, в свою чергу в Акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг); рахунку на оплату №10/122024 зазначено, що представник інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовом клієнта про стягненя заборгованості за кредитними договорами, в тому числі у судових засіданнях, кількість годин - 2, вартість 1640 грн. Представник позивача адвокат Городніщева Є.О. жодного разу не приймала безпосередню участь в судовому засіданні.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 п. 135 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
Суд, вирішуючи питання щодо витрат понесених учасником справи на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що додані до клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат документи, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному в позові розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягунти з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" заборгованість у розмірі 81428 гривень 80 копійок.
Стягунти з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" судовий збір 2422 гривень 40 копійок та витрати на провову допомогу у розмірі 2000 гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Сторони по справі:
Позивач - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822
відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Суддя -