Справа № 569/24523/24
05 червня 2025 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Балацької О.Р.,
за участі секретаря судових засідань Бугайчук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 569/24523 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, в частині щодо заяви ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Харечка С. П.,
ухвалив:
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2024 року справа передана для розгляду судді Левчуку О.В.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2025 року зазначену позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 січня 2025 року позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 була прийнята до розгляду, було відкрито спрощене позовне провадженнята призначено судове засідання на 11 березня 2025 року на 14 год. 00 хв.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 11 березня 2025 року відповідачу встановлено додатковий п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов та зустрічний позов.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 квітня 2025 року задоволено заяву відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Левчука О.В.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2025 року справа передана для розгляду судді Тимощуку О.Я.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання на 19 травня 2025 року на 11 год. 00 хв.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19травня .2025 року задоволено клопотання відповідачки ОСОБА_2 про відвід судді Рівненського міського суду Рівненської області Тимощука О.Я.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 травня 2025 року справа передана для розгляду судді Харечко С.П.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 21 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 3 червня 2025 року 14 год. 15 хв.
В судовому засіданні 3 червня 2025 року відповідач ОСОБА_2 , яка діє також як представник відповідача Невеличук Д.М., заявила відвід судді Харечко С.П., в провадженні якого перебуває зазначена справа.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 червня 2025 року заявлений відвід визнано необґрунтованим. Вирішення питання про відвід головуючого судді Харечко С.П.. від розгляду цивільної справи № 569/24523 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання передано для вирішення судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 червня 2025 року заява про відвід судді Харечко С.П. передана на розгляд судді Балацькій О.Р.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст. 40 ЦПК України розгляд цієї заяви проводиться без повідомлення учасників справи.
Дослідивши письмові матеріали справи та норми матеріального і процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що заява про відвід судді Філюк Т.М. не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Так, суд встановив, що 3 червня 2025 року в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах відповідача ОСОБА_1 заявила усне клопотання про відвід головуючому судді Харечко С.П. Заява про відвід мотивована аргументами, які викладені в заяві про відвід всьому складу суду, яка була подана нею 7 березня 2025 року та міститься в матеріалах справи.
Зокрема 07 березня 2025 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про відвід всьому складу Рівненського міського суду Рівненської області, у якій вона зазначає, що кошти, які держава виділяла на забезпечення діяльності Рівненського міського суду Рівненської області щодо оплати за отримані судом комунальні послуги та на оплату поштових знаків були використані не у відповідності до бюджетного призначення. Такий висновок нею було зроблено у зв'язку з тим, що інформаційний запит відповідачки від 13 березня 2024 року про надання інформації щодо помісячної суми коштів, яка була сплачена з державного бюджету Рівненським міським судом Рівненської області ТзОВ «Рівнетеплоенерго» за надані ним суду комунальні послуги з теплопостачання, залишився без задоволення, а інформацію про відсутність коштів на поштові знаки надавав суд попередньо.
Зі змісту заяви про відвід вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 вважає, що Рівненський міський суд Рівненської області не є незалежним, оскільки залежить від надавачів комунальних послуг, яким за комунальні послуги не сплачує. Також на думку відповідачки, оскільки Рівненський міський суд Рівненської області не є незалежним, то судді цього суду також не є незалежними, тому не можуть бути справедливими, неупередженими та чесними, не можуть надати ефективний юридичний захист людям та захистити їх від нечесності ТзОВ «Рівнетеплоенерго».
Відповідно до частини першої статті 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч.1 ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово діє як суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В свою чергу, положеннями ЦПК України передбачено процесуальне право осіб, які беруть участь у справі, заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Так, відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Суд звертає увагу учасників справи та вказує, що однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є інститут відводу судді, головною метою якого є відсторонення від участі у справі суддів, щодо неупередженості яких є обґрунтовані сумніви.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ст. ст. 36, 37 ЦПК України. Згідно зі ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч.ч. 2, 3 ст. 36 ЦПК України).
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пунктах 77-78 Рішення Європейського суду з прав людини «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» від 28 червня 2014 року для того, щоб володіти якостями незалежності та гарантувати справедливе судочинство орган (суд) не повинен залежати від виконавчої влади при здійсненні своїх функцій, а також сторін справи. Щодо визначення безсторонності суддів в усталеній прецедентній практиці Європейського суду з прав людини передбачено об'єктивний та суб'єктивний критерії. Суб'єктивний критерій неупередженості (безсторонності) полягає у врахуванні особистих переконань судді, поведінки окремого судді у конкретній справі, неприпустимість особистої прихильності чи упередження. Об'єктивний критерій визначається тим чи забезпечував суд як такий або його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності з точки зору безстороннього спостерігача. Цей критерій передбачає виключення будь-яких обгрунтованих сумнівів небезсторонності у конкретній справі, наявність фактів, що породжують сумніви у відсутності безсторонності, що можуть бути перевірені, недопущення зовнішніх ознак небезсторонності.
У Рішенні ЄСПЛ у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Отже, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.
Частиною 2 ст. 126 Конституції України визначено гарантії незалежності і недоторканності суддів, згідно з якими, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється, що означає заборону будь-яких дій стосовно суддів незалежно від форми їх прояву з боку державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, установ, організацій, громадян та їх об'єднань, юридичних осіб з метою перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків чи схилити їх до винесення неправосудного рішення. Заборона впливу на суддів у будь-який спосіб поширюється на весь час обіймання ними посади судді.
Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку, що відвід судді Харечко С.П. не вмотивований, підстави викладені у заяві не підтверджені, жодних підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України не існує. Доводи заявника про залежність суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях і власних міркуваннях, а тому у задоволенні заяви відповідача про відвід судді слід відмовити.
За приписами ч. 11 ст. 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суд,
постановив:
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні її заяви про відвід головуючому судді Харечку С.П. у цивільній справі № 569/24523/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнетеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання необґрунтованим.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА