Справа №568/540/25
Провадження №2/568/273/25
02 червня 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Троцюк В.О.
секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник ТОВ «Споживчий центр» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 26 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №26.03.2024-100001604 .
Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі - 15000 грн, строком на 140 днів, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1% за 1 один день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту дорівнює 2250,00 гривень і розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значення. Неустойка в розмірі 150 гривень нараховується за кожен день невиконання неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату позовної заяви має заборгованість у розмірі 35524,68 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 14988,04 грн, заборгованість по процентах - 16786,64 грн, неустойки - 3750,00 грн.
З урахуванням викладеного, ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
У строк, установлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач відзив на позовну заяву не надав, своєї позиції щодо позову суду не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в прохальній частині позовної заяви просив розглянути справу в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. До суду 02.06.2025 року надійшла заява, відповідно до якої відповідач просить розгляд справи провести у її відсутності, позовні вимоги визнає.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
04 квітня 2025 року ухвалою судді Радивилівського районного суду Рівненської області позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Будь-які інші процесуальні дії у справі не проводилися.
Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.
26 березня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 , шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта), заявки від 26 березня 2024 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, додатку до кредитного договору, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е745», укладено кредитний договір №26.03.2024-100001604 від 26 березня 2024 року. (а.с.11-18)
Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (п.3.1 Пропозиції). Кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах визначених у заявці (п. 3.3 Пропозиції). Сума кредиту - 15000 грн. Строк на який надається кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 12.08.2024 року (п.п. 2, 3, 4 Заявки).
У заявці зазначені реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику: 4149-49хх-хххх-3950.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку (п п. 5, 7 Заявки).
У п.13 Заявки визначено неустойку: 150,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, а у п. 8 Заявки - розмір комісії - 15% від суми кредиту, що становить 2250,00 грн.
Розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку) (п.14 Заявки).
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 15000,00 грн підтверджено квитанцією сервісу LiqPay, платіж 2442046232 від 26.03.2024 року на платіжну карту НОМЕР_1 , призначення платежу: видача за договором кредиту №26.03.2024-100001604. (а.с.19)
Згідно із наданою ТОВ «Споживчий центр» довідкою - розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором №26.03.2024-100001604 від 26 березня 2024 року, заборгованість ОСОБА_1 , складається із основного боргу - 14988,04 грн, процентів за період з 26 березня 2024 року по 12 серпня 2024 року - 16786,64 грн, неустойки 3750,00 грн, а всього 35524,68 грн. (а.с.9)
Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону (ч.ч. 4, 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Як зазначено у ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Суд, встановивши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.
Судом встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 26 березня 2024 року був укладений кредитний договір №13.06.2024-100001305 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) «Е745», надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .
Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу кредитні кошти, а остання зобов'язувалася повернути такі, сплатити проценти за користування кредитом та неустойку в обумовлених сторонами розмірах.
У підписаному відповідачем кредитному договорі визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, розмір комісії та неустойки, строк повернення коштів, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами ст.204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів ст. 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином.
Судом встановлено, що відповідач не оспорює сам факт отримання кредиту у зазначеній сумі, доказів, що кошти за договором кредиту у сумі 15000,00 грн не надходили на банківський рахунок відповідача чи доказів повернення суми кредиту повністю чи частково, не надала.
Зазначені реквізити банківської карти № НОМЕР_1 , у квитанції LiqPay співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача, вказаними нею у договорі №26.03.2024-100001604 від 26 березня 2024 року.
З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором в обумовлені договором строки та має заборгованість по тілу кредиту в розмірі 14988,04 грн, по процентах в розмірі 16786,64 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення заборгованості за неустойкою, то суд вважає, що ця вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача також неустойку з сумі 3750,00 грн, посилаючись на п.9.1. кредитного договору та п.13 Заявки кредитного договору, відповідно до якого сторони узгодили розмір неустойки 150,00 грн за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Надаючи оцінку таким доводам, суд зазначає, що ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного станув Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який діє на даний час.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Суд зауважує, що тлумачення змісту кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено саме відповідальність за прострочення виконання грошового зобов'язання, що настає у разі невиконання зобов'язань за договором.
У даній справі неустойку в сумі 3750,00 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача є мірою відповідальності за невиконання боргових зобов'язань позичальником в розумінні ст. 549 ЦК України, а тому відповідач звільняється від їх сплати на період воєнного стану.
За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки слід відмовити за безпідставністю.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжного доручення позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн.,
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, то з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 2166,70 грн. (31774,68 х 2422,40 / 35524,68).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №26.03.2024-100001604 від 26 березня 2024 року в розмірі 31774 (тридцять одна тисяча сімсот сімдесят чотири) гривні 68 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 14988 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) гривень 04 копійки; заборгованості за відсотками в розмірі 16786 (шістнадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень 64 копійки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2166 (дві тисячі сто шістдесят шість) гривень 70 копійок судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ,.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя В.О. Троцюк