Ухвала від 06.06.2025 по справі 547/512/25

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/512/25

Провадження №2-а/547/19/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 року селище Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області, головуюча суддя Самойленко Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), згідно якої на останнього накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначив, 02.04.2025 з власної ініціативи з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для отримання направлення на ВЛК, яку останній 03.04.2025 пройшов в Семенівській ЦРЛ. Під час отримання направлення позивач дізнався, що перебуває в розшуку. Цього ж дня офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 відносно нього було складено протокол № 02/04/2025/3/02 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Копію протоколу позивач не отримав. В протоколі зазначено, що йому повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться 14.00 о 03.04.2025 в кабінеті № 10, про що позивач поставив підпис. На прохання надати копію повістки, яку він ніби то отримав - отримав відмову. Прибувши, у вказаний час до ІНФОРМАЦІЯ_2 , від чергового дізнався, що ніякого розгляду справи у відділі не буде, справа буде розглядатися начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кременчуці і після винесення постанови його повідомлять коли її отримати у відділі, тобто його свідомо ввели в оману щодо місця розгляду справи, чим порушили процесуальні права, визначені КУпАП. 28.04.2025 черговий ІНФОРМАЦІЯ_2 повідомив позивача, що за результатами розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 № 02/04/2025/3/02 від 03.04.025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн за те, що він не з'явився за повісткою № 2924756, і йому необхідно з'явитися до відділу щоб отримати цю постанову. В цей же день 28.04.2025 працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 вручив вказану постанову позивачу, про що власноручно поставив на ній свій підпис.

Позивач вказав, що правопорушення не вчиняв, у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки, тобто оскаржувана постанова була винесена суб'єктом владних повноважень зі значними процесуальними порушеннями. Зазначив, що зміст оскаржуваної постанови підтверджує, що розгляд даної справи проводився за його відсутності в м. Кременчуці, про що його не було повідомлено ні при складанні протоколу, ні будь-яким іншим законним способом. Тобто керівником було також порушено порядок розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності, оскільки позивач був позбавлений права надати пояснення, знайомитися з матеріалами справи, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права. Також не перевірено факт вручення йому повістки, що свідчить про формальний підхід до повноти та об'єктивності встановлення всіх обставин справи про адміністративне правопорушення. Розгляд справи відбувся за відсутності позивача, так як його не було своєчасно сповіщено про розгляд справи (в протоколі вказано час, дата розгляду, але не вказано місце розгляду, тобто не повідомлено позивача, що розгляд справи відбудеться в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не за місцем складання протоколу), що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП взагалі виключало можливість розгляду справи. Також в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказана норма є бланкетною, тому в постанові повинно бути зазначено норму нормативно-правового акта, яку порушила особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається із оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення № 02/04/2025/3/02, позивачу інкриміноване порушення Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», тобто вказано Закон України, а яку саме норму порушено не вказано. Також з постанови вбачається, що посадовою особою ОСОБА_2 інкриміновано неявку за повісткою № 2924756 28.03.2025 на 09.00, але не з'ясовано, яким способом був здійснений виклик, для яких цілей і куди необхідно було з'явитися, чи є підтвердження отримання ним цієї повістки - ці та інші питання в постанові не вказано і не з'ясовано при розгляді справи.

Тому вважає вищевказану постанову по справі про адміністративне правопорушення такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона винесена з порушенням вимог чинного законодавства та є необґрунтованою.

Ухвалою суду від 09.05.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов та відповідні докази.

Ухвалою суду від 21.05.2025 позовну заяву після відкриття провадження у справі залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 03.06.2025 заяву позивача ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду було задоволено та поновлено пропущений строк звернення до суду з позовними вимогами у цій справі.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази, приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ "Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яким статтю 210 КУпАП доповнено частиною 3 щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.

Згідно постанови № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , підполковником ОСОБА_2 , було розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП та установлено, що 02.04.2025 о 14 год 30 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув ОСОБА_1 , в ході перевірки документів якого було встановлено, що військовозобов'язаний не з'явився 28.03.2025 на 09.00, повістка № 2924756, чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу", чим вчинив адміністративне правопорушення під час дії воєнного стану, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000,00 грн. В постанові міститься підпис ОСОБА_4 про отримання ним вказаної постанови 28.04.2025, що підтверджено підписом ОСОБА_3 (а.с. 9).

Частиною 6 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01.01.2024 №3 передбачено, що до протоколу долучаються докази, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Докази, які долучаються до постанови, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.

Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.

Частина 3 ст. 210 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

За змістом оскаржуваної постанови позивач не з'явився по повістці, чим порушив Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Відповідно ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.

З аналізу наведених норм вбачається необхідність військовозобов'язаних з'являтися за викликом - повісткою, в якій має бути вказаний час та годину виклику до органів ТЦК.

Однак доказів направлення ОСОБА_1 повістки №2924754 про його виклик на 28.03.2025 на 09.00 за належною адресою та її отримання ним до постанови не долучено.

Не надано таких доказів відповідачем і суду.

Зі змісту постанови № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливо встановити чи належним чином був повідомлений ОСОБА_1 про час, дату і місце виклику до ІНФОРМАЦІЯ_2 , коли йому була вручена повістка та докази її направлення останньому. Вказані обставини є елементами складу адміністративного правопорушення, що підлягають обов'язковому з'ясуванню посадовими особами при розгляді справи.

Стаття 280 КупАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Крім того, згідно із ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

За правилами ст.268 КупАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена і таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття.

У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Разом з цим, відповідачем не доведено виконання обов'язку щодо сповіщення позивача про розгляд адміністративної справи про притягнення його до відповідальності за порушення вимог КУпАП.

Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16- а.

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП щодо ОСОБА_1 була розглянута у його відсутність, без належного його повідомлення про час та місце розгляду справи, що унеможливило участь позивача у розгляді даної справи та порушило його право на захист.

Згідно з вимогою п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були

За приписами ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 "Малофєєва проти росії" та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 "Карелін проти росії", Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача, що постанова № 02/04/2025/3/02 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 03.04.2025, є необґрунтованою, винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки не містить зазначення обставин, що вказували б на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпА та, без дотримання процедури розгляду, зокрема, без належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час та місце розгляду справи.

Відповідачем доводи позивача не спростовані.

За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваної постанови, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви про оскарження постанови про адміністративне правопорушення стягується у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 605,60 гривень, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 605.60 грн судового збору.

Керуючись статтями 7, 210, 247, 268, 283, 288, 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 77, 205, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову № 02/04/2025/3/02 від 03.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 605,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_5 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне рішення складене 06.06.2025.

Суддя Л.М.Самойленко

Попередній документ
127928108
Наступний документ
127928110
Інформація про рішення:
№ рішення: 127928109
№ справи: 547/512/25
Дата рішення: 06.06.2025
Дата публікації: 09.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Семенівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (06.06.2025)
Дата надходження: 05.05.2025
Учасники справи:
головуючий суддя:
САМОЙЛЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
САМОЙЛЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА