Справа № 395/2237/24
Провадження № 2/390/26/25
(заочне)
"03" червня 2025 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Молошенко Ж.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький, в заочному порядку, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про позбавлення її батьківських прав щодо їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 . В обґрунтування позову зазначив, що відповідач є матір'ю ОСОБА_3 , яка народилася у сторін під час спільного проживання сторін однією сім'єю. ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з позивачем та його матір'ю. З 2017 року матеріальне утримання та виховання дитини здійснює позивач. З 2021 року дитина навчається в м.Кропивниицькому, і останні 5-6 років дитина зі своє матір'ю ОСОБА_2 не спілкується. Відповідач не проявляє заінтересованості життям своєї дитини ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, педагогічної, трудової та будь-якої іншої участі у вихованні дитини не приймає. Невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків позивач вважає підставою для позбавлення відповідача її батьківських прав відносно їх спільної дитини.
Відповідач подала до суду письмову заяву про визнання позову, в якій зазначила, що дочка повністю знаходиться на утриманні батька та ним виховується. Відповідач проживає в іншому місті, має нову сім'ю, виховує іншу дитину. Спілкування з дитиною ОСОБА_3 вона майже не підтримує, воно зводиться до поодиноких привітань з приводу свят. Навчанням, матеріальним утриманням та розвитком дочки з 2017 року займається позивач. На підставі зазначеного, відповідач просить позов задовольнити та розглянути справу без її участі.
В судове засідання позивач не з'явився, від його представника - адвоката Болотських А.Ю. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Відповідач про дату, місце і час розгляду справи повідомлялася належним чином, правом подання відзиву не скористалася, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подала.
Представник третьої особи Голуб Т.В. в судове засідання не з'явилася, про дату, місце і час розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку згідно довідки про доставку електронного документу. В письмових поясненнях зазначила, що надання висновку не представляється можливим через досягнення дитиною повноліття.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Суд установив, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 25.04.2007 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16 зв).
Згідно із витягом з реєстру територіальної громади № 2024-013349643 від 05.11.2024 місце проживання ОСОБА_1 з 08.07.1992 року значиться за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується відміткою про реєстрацію в паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого на ім'я ОСОБА_1 , де назви топонімів зазначені до їх перейменування: АДРЕСА_1 (а.с.12 зв., 17-18).
Згідно із свідоцтвом про право власності від 17.12.2020, виданого Кропивницькою міською радою, квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.21).
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 241043073, № 241043155, № 241043222 від 20.01.2021 право спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (а.с.9, 10, 11).
З витягу з реєстру територіальної громади № 2024-013350035 від 05.11.2024 вбачається, що ОСОБА_5 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.12 зв.).
Згідно із актом про проживання та виховання дитини від 04.11.2024, складеного: ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , про те, що ОСОБА_3 проживає разом зі своїм батьком - ОСОБА_1 та бабусею - ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 . З 2017 вихованням дитини займається ОСОБА_1 та бабуся ОСОБА_5 . Батько дитини забезпечує дитину усім необхідним, одягом, приладдям для навчання, харчуванням. Мати дитини ОСОБА_4 протягом останніх трьох років вищезазначені свідки бачили, доньку остання не навідує (а.с.12).
З акта оцінки потреб сім'ї/особи № 1330, яку проведено з 25 по 29 листопада 2024 року, та складеного на його підставі висновку вбачається, що за результатами оцінювання сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 встановлено, що сім'я у складних життєвих обставинах не перебуває. За місцем проживання дитини підтримуються санітарно-гігієнічні норми, сім'ю утримує ОСОБА_1 . З матір'ю дитина не спілкується (а.с.5-8).
Відповідно до безстрокового посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого 29.06.2024, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.15).
Відповідно до довідки № 008137/1 від 06.07.2022 ОСОБА_3 з 08.08.2017 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.15 зв.).
Згідно із свідоцтвом про здобуття базової середньої освіти серії НОМЕР_4 та довідки № 01-31/176 від 04.11.2024 ОСОБА_3 навчалася Комунальному закладі «Гімназія «Ерудит» Кропивницької міської ради» з 7-го по 9-ий клас та закінчила навчальний заклад у 2022 році (а.с.18 зв., 19).
З довідки № 172 від 01.11.2024, вбачається, що ОСОБА_3 навчалася у фаховому коледжі при Центральноукраїнському інституті Міжрегіональної Академії управління персоналом за денною формою навчання на комерційній основі. Відрахована з навчального закладу на підставі наказу № 3184-н від 01.07.2024 (а.с.18 зв.).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 від 10.06.2016 ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_9 , після чого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_10 (а.с.56).
З витягу з реєстру територіальної громади № 2023/000863198 від 02.02.2023 вбачається, що ОСОБА_2 з 02.02.2023 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 (а.с.54).
В письмовому поясненні представник Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради зазначила, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Позбавлення батьківських прав - це позбавлення особи (батька, матері) прав на виховання дитини, захист її інтересів, що надане батькам до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 досягла повноліття, тому правові підстави для надання органом опіки та піклування висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відсутні.
Згідно ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.
Відповідно до ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.89 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Пунктом 16 зазначеної постанови роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, згідно ст.166 Сімейного кодексу України. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
Аналіз встановлених судом обставин справи, дає підстави дійти висновку, що стороною позивача не надано переконливих доказів щодо свідомого та навмисного ухилення відповідачки від виконання своїх батьківських обов'язків відносно своєї дочки ОСОБА_3 .
В якості підстави позбавлення відповідачки батьківських прав позивач зазначає той факт, що відповідачка не проявляє заінтересованості життям своєї дитини ОСОБА_3 , не піклується про її фізичний і духовний розвиток, педагогічної, трудової та будь-якої іншої участі у вихованні дитини не приймає.
Згідно із правовими позиціями Верховного Суду, висловленими в постановах від 17.01.2024 року у справі № 735/308/21, від 23.05.2023 № 358/371/21 ухилення від виконання обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Неактивна участь одного з батьків в житті дочки не може бути підставою для позбавлення батьківських прав.
Отже, суд враховує, що відповідачка не є тією особою, поведінка чи дії якої можуть свідчити про негативний вплив на дитину, а тому розрив з нею сімейних відносин не відповідає найкращим інтересам дитини.
Крім того, суд враховує, що відповідач, яка є матір'ю дитини, перебуває в іншому шлюбі, виховує іншу дитину, отже відсутні підстави вважати, що вона веде антисоціальний спосіб життя, що є безумовною перешкодою для виконання нею батьківських обов'язків відносно її дочки ОСОБА_3 .
Надаючи правову оцінку заяві відповідачки про визнання позову, суд зазначає таке.
У частинах першій, четвертій статті 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Отже, в розумінні приписів статті 206 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову, якщо це суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Відповідно до частин другої, третьої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.
З огляду на викладені норми права, суд вважає, що заява відповідачки, в якій вона визнає позовні вимоги про позбавлення її батьківських прав, не може слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.
Відтак, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачкою позову, оскільки у цій категорії справ визнання позову суперечить закону, а саме частині третій статті 155 СК України, та порушує інтереси дитини.
Саме лише подання заяви про визнання позову у справі про позбавлення батьківських прав не може бути підставою для звільнення позивача від обов'язку надання інших доказів на підтвердження існування обставин, передбачених частиною першою статті 164 СК України для позбавлення батьківських прав.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази, які б підтверджували винну та свідому поведінку ОСОБА_2 щодо її ухилення від участі у вихованні доньки ОСОБА_3 , умисне і свідоме нехтування обов'язками матері, суд дійшов висновку про невстановлення правових підстав для позбавлення відповідачки батьківських прав стосовно її дочки ОСОБА_3 .
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Питання щодо розподілу судових витрат суд вирішує згідно вимог ст.141 ЦПК України.
На підставі ст.ст.150, 152, 155 СК України, керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 89, 95, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про позбавлення батьківських прав, - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_7 ;
відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_8 ;
третя особа: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, вул.Велика Перспективна, 41, м.Кропивницький, поштовий індекс 25006.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.А.Бойко