26.05.2025
ЄУН 389/4279/24
Провадження №2/389/1036/24
Рішення
(заочне)
іменем України
26 травня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Чернявської І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
ТОВ «Українські фінансові операції» 02.12.2024 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено електронний договір про надання споживчого кредиту №6293708, який підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 15 300 грн строком на 360 днів шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 1,99% від суми кредиту за кожен день користування. Проте, всупереч умовам договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконував.
Надалі, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 26.09.2023 укладено договір факторингу №26.09/23-Ф, згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги за вищевказаним кредитним договором. В подальшому, відповідно до умов укладеного договору факторингу №31.07/24-Ф від 31.07.2024 право вимоги по кредитному договору №6293708 від 22.01.2023 відступлено ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» на користь ТОВ «Українські фінансові операції». Станом на 17.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 становить 42 702 грн 30 коп, з яких: 15 300 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 27 402 грн 30 коп сума заборгованості за процентами. Оскільки ОСОБА_1 продовжує ухилятися від виконання зобов'язань і заборгованість не погашає, тому позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №6293708 від 22.01.2023 в сумі 42 702 грн 30 коп, а також судові витрати по справі.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.
Згідно з ухвалою суду від 26.05.2025 розгляд справи проводиться заочно, на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 22.01.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту №6293708. Кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора С5533. Підписуючи договір, ОСОБА_1 підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна», затверджених наказом №205-ОД від 10.02.2022, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п.9.8 договору).
Відповідно до умов вказаного кредитного договору ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалося надати ОСОБА_1 кредит в сумі 15 300 грн на строк 360 днів (п.1.3, 1.4 договору). Визначений договором тим процентної ставки - фіксований, стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка 1,393% в день (п.п.1.5.1, 1.5.2 п.1.5 договору).
Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку позичальника № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).
Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Авентус Україна» 22.01.2023 об 11 год 11 хв зарахувало на платіжну картку № НОМЕР_1 , вказану ОСОБА_1 , кредитні кошти в сумі 15 300 грн, про що свідчить підтвердження ТОВ «Пейтек Україна» про перерахування суми кредиту.
З інформації, наданої АТ «Ощадбанк» на виконання ухвали суду, встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк» емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_3 ), на яку 23.01.2023 0 02 год 30 хв надійшли кошти в сумі 15 300 грн.
В свою чергу, між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» 26.09.2023 укладено договір факторингу №26.09/23-Ф, згідно з яким до ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» відійшло право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Авентус Україна» станом на 25.09.2023 та витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №26.09/23-Ф ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 42 702 грн 30 коп, з яких: 15 300 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 27 402 грн 30 коп сума заборгованості за процентами.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №26.09/23-Ф від 26.09.2023 підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
Надалі, між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-Фінанс» та ТОВ «Українські фінансові операції» 31.07.2024 укладено договір факторингу №31.07/24-Ф, згідно з яким до ТОВ «Українські фінансові операції» відійшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №6293708 від 22.01.2023.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №31.07/24-Ф ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором в розмірі 42 702 грн 30 коп, з яких: 15 300 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 27 402 грн 30 коп сума заборгованості за процентами.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №31.07/24-Ф від 31.07.2024 підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції» за кредитним договором №6293708 від 22.01.2023, заборгованість ОСОБА_1 не погашена та складає 42 702 грн 30 коп.
Так, свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 6 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно з ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Загальні правила щодо форми договору визначено у ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п.12 ч.1 ст.3 Закону).
За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 вказаного вище Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Оскільки ОСОБА_1 , уклавши договір в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, погодився з умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача і цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За нормами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимог).
Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимог) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб ), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010 зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Українські фінансові операції»у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитному договору, а ОСОБА_1 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання договору електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.
Однак, в порушення умов вказаного договору ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань щодо повернення кредиту в розмірах та на умовах, визначених укладеним правочином, презумпція правомірності якого не спростована, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість, чим порушені майнові права позивача, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу суд враховує, що відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивач просив стягнути понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. Відповідачем клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу не подавалося.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем до матеріалів справи долучені належні докази.
Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дослідивши подані позивачем докази та матеріали справи, враховуючи, що відповідачем не подано суду клопотання щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000 грн, понесених позивачем, є документально підтвердженим, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги в розмірі 10 000 грн.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп, сплачений позивачем при поданні даного позову.
Керуючись ст.3, 6, 207, 509, 512, 525, 526, 530, 611, 612, 625, 626, 627, 628, 633, 638, 639, 1048, 1054, 1077, 1078 ЦК України, ст.133, 137, 141, 263-265, 273, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №6293708 від 22.01.2023 в розмірі 42 702 (сорок дві тисячі сімсот дві) грн 30 коп, з яких: 15 300 грн заборгованість за тілом кредита, 27 402 грн 30 коп заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» судовий збір в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», місце знаходження: вул.Набережно-Корчуватська,27 приміщення 2, м.Київ, 03045, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повне судове рішення складено 30.05.2025.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва