Справа № 296/6141/25
1-кс/296/2898/25
Іменем України
про арешт майна
05 червня 2025 рокум. Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Корольовського районного суду м. Житомира клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №22025060000000067 від 01.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, -
До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Житомирській області майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні №22025060000000067 від 01.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме:
- житлову квартиру загальною площею 114.7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ УСБУ в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025060000000067 від 01.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 організував механізм сприяння військовозобов?язаним особам з числа мешканців Житомирської області в ухиленні від мобілізації, шляхом їх незаконного переправлення через державний кордон України, тим самим перешкоджає законній діяльності підрозділів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з виконання завдань мобілізації в особливий період.
В ході досудового розслідування встановлено наявність у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного майна:
- житлової квартири загальною площею 114.7 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження, з метою забезпечення можливості конфіскації вказаного майна як виду покарання, тому у слідства виникла необхідність в накладенні арешту на вказане нерухоме майно підозрюваного, з метою недопущення його відчуження, розпорядження та користування.
Крім того слідчий вказав, що у зв'язку із наявним ризиком відчуження та розпорядження таким майном, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України є необхідність у розгляді клопотання без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутність. Клопотання підтримав, просив задовольнити його у повному обсязі.
Дослідивши письмові докази прийшов наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Під час судового розгляду клопотання слідчий суддя встановив, шо в провадженні СВ УСБУ в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025060000000067 від 01.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України
Досудовим слідством встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше 29 квітня 2025 року, перебуваючи у невстановленому слідством місці, усвідомлюючи, що окремі громадяни з числа військовозобов'язаних осіб бажають ухилитися від мобілізації та незаконно прокинути територію України в умовах обмежень на пересування, що діють під час воєнного стану, почав підшукувати чоловіків призовного віку з указаної категорії та за грошову винагороду пропонувати останнім усунути перешкоди у їх незаконному переправленні через державний кордон України, чим умисно створив умови для зриву процесу забезпечення належної мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву військовослужбовцями підрозділів Збройних Сил України - Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що призвело б до перешкоджання вказаній законній діяльності в умовах особливого періоду.
Також, ОСОБА_5 , не пізніше 29 квітня 2025 року, перебуваючи у невстановленому слідством місці, з використання власного мобільного телефону у ході розмови, запропонував посприяти у незаконному переправленні через державний кордон України військовозобов'язаному громадянину призовного віку ОСОБА_6 (анкетні дані особи змінено на підставі Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23.12.1993).
Бажаючи настання вказаних суспільно небезпечних наслідків, у вигляді незаконного переправлення військовозобов'язаних осіб призовного віку через державний кордон України з метою ухилення останніми від мобілізації, керуючись корисливим мотивом у вигляді отримання грошової винагороди за надання ОСОБА_6 порад і вказівок у сприянні вказаним злочинним діям, усвідомлюючи, що останній є особою призовного віку та бажає ухилитись від мобілізації, ОСОБА_5 10.05.2025 близько 21:00 год. прибув до АЗС «UPG», за адресою: м. Житомир, проспект Незалежності, 29, де зустрівся із зазначеним громадянином. У подальшому, у ході розмови, перебуваючи на території зазначеної АЗС, ОСОБА_5 особисто запропонував ОСОБА_6 , за свого посередництва, незаконно перетнути державний кордон України.
Зокрема, ОСОБА_5 вказав ОСОБА_6 на те, що він повинен зранку 11.05.2025 прослідувати разом з ним до м. Львова, після чого ОСОБА_5 організує його незаконне переправлення через державний кордон України шляхом досягнення домовленостей зі службовими особами, відповідальними за контроль перетину державного кордону України.
При цьому, 10.05.2022 близько 22:00 год., перебуваючи на території зазначеної АЗС, ОСОБА_5 у ході розмови особисто озвучив, що йому ОСОБА_6 за вчинення таких дій, тобто за надання зазначених порад і вказівок щодо незаконного переправлення через державний кордон України, має сплатити грошову винагороду у розмірі 15 000 доларів США та покрити додаткові витрати, пов'язані із прибуттям ОСОБА_5 до м. Житомира.
Таким чином, за вказаних обставин, ОСОБА_5 , шляхом надання порад та вказівок, сприяв незаконному переправленню через державний кордон України військовозобов'язаного громадянина призовного віку, бажаючого ухилитись від мобілізації, та тим самим умисно створив умови для зриву процесу забезпечення належної мобілізаційної готовності та мобілізаційного резерву військовослужбовцями підрозділів Збройних Сил України - Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, що призвело б до перешкоджання вказаній законній діяльності в умовах особливого періоду.
11 травня 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю с. Сайбали Азербайджанської Республіки, зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 на праві приватної власності належить житлова квартира (загальна площа 114,7 кв. м) за адресою: АДРЕСА_1 . Факт використання підозрюваним зазначеної квартири підтверджується також іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема, інформацією Державної міграційної служби України, згідно якої зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_5 є вказане житло.
Для арешту з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання (п.3 ч.2 ст.170 КПК України) необхідно, крім іншого, встановити зокрема і обгрунтованість підозри особи, що підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи стадію досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України є обґрунтованою про це свідчать в своїй сукупності такі докази:
- протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 11.05.2025;
- протоколом огляду оптичного носія від 11.05.2025;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 11.05.2025;
Слідчим суддею встановлено, що у власності підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є майно, а саме: житлова квартира загальною площею 114.7 кв. м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Санкція ч. 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Отже у разі визнання ОСОБА_5 , винним за ч.3 ст.332 КК України до нього може бути застосовано конфіскацію майна.
Таким чином, вважаю за необхідне клопотання задовільнити та накласти арешт на майно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_5 , а саме:
- житлову квартиру загальною площею 114.7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 в порядку п.3 ч. 2 ст. 170 КК України (з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання в кримінальному провадженні № 22025060000000067 від 01.05.2025 за ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого - задовільнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання у кримінальному провадженні № 22025060000000067 від 01.05.2025 за ч. 1 ст. 14 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, а саме:
- житлову квартиру загальною площею 114.7 кв. м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її отримання.
Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 05.06.2025.
Суддя ОСОБА_1