Справа № 932/6074/25
Провадження № 2/932/2216/25
06 травня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області (адреса: м. Дніпро, вул. Троїцька, 20а, ЄДРПОУ 40108866) про зобов'язання притягнути певних осіб до відповідальності за злочинні дії,
02 червня 025 року ОСОБА_1 звернувся до суду через систему «Електронний суд» з позовом до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить зобов'язати відповідача притягнути до відповідальності за злочинні дії щодо нього з 01.03.018 року по 22.05.2025 року його сусідів з ділянки 233 з Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Петровка», розташованого в Самарського районі міста Дніпра.
Дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача притягнути певних осіб (сусідів по ділянці у садівничому товаристві) до відповідальності за злочинні дії, тобто до кримінальної відповідальності.
Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до визначення, закріпленого в п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальним провадженням є досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
За своєю правовою природою кримінальне провадження становить єдиний комплекс вчинюваних в установленому КПК України порядку дій, у межах якого органи досудового розслідування і суд здійснюють функцію притягнення особи до кримінальної відповідальності. Зокрема, таке провадження включає встановлені законом процедури одержання доказів, гарантії законності цих процедур, а також право особи в установлений КПК України спосіб оспорювати правомірність відповідних процесуальних дій та/або рішень у контексті реалізації свого права на захист.
Таким чином, притягнення особи до кримінальної відповідальності здійснюється виключно у порядку передбаченому КПК України, для чого першим етапом ініціювання кримінального провадження є звернення в порядку ст. 214 КПК України із відповідною заявою, повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення до органу досудового розслідування.
У випадку невнесення органом досудового розслідування повідомлення про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, або у випадку відмови у внесенні такого повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявник або потерпілий маю право оскаржити такі дії або бездіяльність до слідчого судді місцевого суду в порядку, передбаченому ст. 303-307 КПК України.
Враховуючи, що позивач просить зобов'язати орган поліції притягнути певних осіб до відповідальності за злочинні дії (за вчинення злочину), суддя приходить до висновку, що позивачем невірно обрано спосіб захисту своїх прав, шляхом звернення до суду в порядку цивільного судочинства, і за таких обставин та з наведених вище мотивів даний спір не може розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом до Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області про зобов'язання притягнути певних осіб до відповідальності за злочинні дії.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня отримання її копії.
Суддя О.О. Леміщенко