Справа № 583/1454/25
провадження № 2-о/588/72/25
06 червня 2025 року м. Тростянець
Тростянецький районний суд Сумської області у складі:
головуючий суддя Лебедь О.В.,
за участю: секретаря судового засідання Ноздріної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Тростянець цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Оніщенко Олег Вікторович, заінтересована особа: Міністерство у справах ветеранів про встановлення факту, що має юридичне значення,
Зміст заяви
Представник заявника Оніщенко О.В. у квітні 2025 року звернувся до Охтирського міськрайонного суду Сумської області в інтересах ОСОБА_1 із заявою в якій просить суд встановити факт загибелі ОСОБА_2 внаслідок поранення під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану. Заява мотивована тим, що батько заявника - ОСОБА_2 з 20 листопада 2020 обіймав посаду старости АДРЕСА_1 .
У зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 введено воєнний стан на території України.
Під час окупації с. Гребениківка ОСОБА_2 продовжував виконувати функції старости, вживав заходів для забезпечення безпеки на території округу, крім того збирав інформацію про місцезнаходження окупантів розташування військової техніки про що доповідав сільському голові та представникам сил оборони України, брав участь у відсічі та стримуванні збройної агресії проти України за що був взятий в полон представниками збройних сил рф 14.03.2022 і там загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За обставинами викрадення батька за заявою ОСОБА_1 розпочато кримінальне провадження, за яким останній має статус потерпілого. Після взяття ОСОБА_2 в полон, його подальша доля заявнику була невідома.
Навесні 2024 заявнику стало відомо, що тіло його батька доставлено з тимчасово окупованої території України до КЗ ВМР «Вінницьке обласне бюро судово-медичної експертизи» у Порядку передачі та репатріації тіл (останків), та постановою слідчого встановлено особу трупа - визнано як труп ОСОБА_2 .
Посилаючись на указані обставини, представник заявника ОСОБА_3 просить суд встановити факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Воронеж рф, внаслідок поранення під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08.04.2025 справу направлено до Тростянецького районного суду Сумської області за підсудністю.
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду на 02.06.2025.
Від заінтересованої особи Міністерства у справах ветеранів України 27.05.2025 надійшло пояснення, в якому просить розглядати справу без участі представника заінтересованої особи та зазначає, що указаний факт може бути встановлено судом лише у разі якщо заявник за допомогою належних та допустимих доказів доведе в судовому засіданні факт участі ОСОБА_2 саме у бойових діях, а також, якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублені чи знищені документи передбачені пунктом 5 Порядку №685 для звернення до міжвідомчої комісії.
Представник заявника адвокат Оніщенко О.В. та заявник у судовому засіданні 02.06.2025 заяву підтримали у повному обсязі, просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення заявника, його представника, показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду
Судом установлено, що згідно довідки виконавчого комітету Боромлянської сільської ради №2/02-23 від 29.04.2025 ОСОБА_2 обіймав посаду старости АДРЕСА_1 з 20 листопада 2020 та займає цю посаду станом на день складання довідки (а.с. 9).
У свідоцтві про народження серії НОМЕР_1 зазначено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Гребениківка Тростянецького району Сумської області (а.с. 5).
Заявник у цій справі ОСОБА_1 05.04.2022 подав заяву до Сумського РУП ГУНП в Сумській області про викрадення військовослужбовцями збройних сил рф свого батька ОСОБА_2 (а.с. 13). У протоколі допиту потерпілого 05.04.2022 року ОСОБА_1 повідомляє, що з 10.03.2022 року у село Гребениківка заїхали російські військові з технікою. Він з матір'ю перебував у сусідньому селі Набережне, а батько залишився в с. Гребениківка.14.03.2022 повернувшись до будинку батька ОСОБА_1 побачив російських військових, які проводили обшук та виносили з дому особисті речі, з'ясував, що батька цього дня забрали російські військові у невідомому напрямку (а.с 16).
У Довідці про підтвердження місця роботи ОСОБА_4 виданій виконавчим комітетом Боромлянської сільської ради від 29.04.2024 зазначено, що ОСОБА_2 займав посаду старости АДРЕСА_1 громади з 20.11.2020 року. У період окупації території Боромлянської громади 14.03.2022 невстановлені представники підрозділів збройних сил рф погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї взяли в полон ОСОБА_2 з домогосподарства за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 9).
У Довідці виконавчого комітету Боромлянської сільської ради від 13.09.2024 зазначено, що староста Боромлянської сільської територіальної громади здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, які включали забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. ОСОБА_2 збирав інформацію оборонного характеру, в першу чергу, про місцезнаходження окупантів, розташування військової техніки, про що доповідав сільському голові та зацікавленим структурам, за що був взятий в полон 14.03.2022 року і там загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).
Охтирська районна військова адміністрація у відповіді від 22.01.2025 року підтверджує фактичну участь ОСОБА_2 старости Гребениківського старостинського округу Боромлянської сільської територіальної громади у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стимуванні збройної агресій проти України під час дії воєнного стану у лютому - березні 2022 року шляхом виконання посадових обов'язків старости, а також збирання інформації оборонного характеру, в першу чергу, про місцезнаходження окупантів, розташування військової техніки, про що доповідав сільському голові та зацікавленим структурам. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 14.03.2022 року потрапив у полон збройних сил російської федерації та був закатований до смерті (а.с. 11).
Згідно виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора №06-04/7205 від 22.05.2024 підтверджено факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 у полоні від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного комітету Червоного Хреста (а.с. 22).
Постановою про встановлення особи трупа від 26.06.2024 виданою Слідчим управлінням Головного управління національної поліції у Вінницькій області визнано труп невстановленої особи чоловічої генетичної статі № 64 доставлений відповідно до Порядку передачі та репатріації тіл (останків) як труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 23-24).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у Російській Федерації у м. Воронеж Воронезького району Воронезької області (а.с. 31).
Заявник ОСОБА_1 повідомив, що від початку повномасштабного вторгнення не обговорював з батьком питання організації опору чи допомоги силам оборони, але знав, що такою діяльність батько займався, це підтверджували і представники СБУ з якими спілкувався щодо розслідування викрадення батька. Сам заявник був в Сумській теробороні і зараз також служить в ЗСУ, тому знає, що журнали бойових дій та інша офіційна документація підрозділів велась з квітня 2022 року, тому не вдалось знайти документів на підтвердження участі батька у взаємодії з силами оборони у лютому-березні 2022 року.
Свідок ОСОБА_5 , який є сільським головою Боромлянської сільської ради з 2005 року, повідомив суду що спілкувався з ОСОБА_2 як зі старостою Гребениківського старостинського округу з перших годин початку вторгнення. ОСОБА_2 повідомив, що залишається в селі. Приблизно за рік до вторгнення свідок був на військових зборах де їх готували до організації опору. На третій день війни була створена самооборона Боромлянської громади, куди входив Гребениківський підрозділ, який очолював ОСОБА_2 . Він щодня повідомляв розвідувальні дані сільському голові для передачі їх в район, а також паралельно іншим представникам розвідки, в Сумську тероборону. Кому саме не обговорювали з питань безпеки, злагоджена система обміну даними у перші дні вторгнення була відсутня, але щоденно такі контакти відбувались. Коли мобільний зв'язок погіршився ОСОБА_2 з ризиком для себе для передачі даних виходив у спеціальні місця де був зв'язок. Він надавав інформацію про техніку противника, координати, кількість. Організовував перекриття лісових шляхів стовбурами дерев. Про те чи був ОСОБА_2 формально записаний до ТРО свідок не знає, але знає що той мав постійні контакти та надавав розвіддані. Також ОСОБА_2 в межах можливого забезпечував безпеку жителів округу, передавав продукти: молоко, хліб, сир.
Свідок ОСОБА_6 , який є старостою Жигайлівського старостинського округу Боромлянської сільської територіальної громади повідомив, що знав ОСОБА_2 з 2006 року. З початку повномасштабного вторгнення спілкувались та обмінювались інформацією. Знав, що в Гребениківці створили загін самооборони. Також мав інформацію про те, що ОСОБА_2 підтримує контакти з поліцією та іншими силами оборони. Впевнений, що ОСОБА_2 потрапив в полон і був вбитий саме через свою діяльність пов'язану з організацією спротиву.
Свідок ОСОБА_7 , який був сусідом загиблого ОСОБА_2 та перебував в полоні разом з ним, повідомив, що після початку повномасштабного вторгнення вони валили дерева на лісних дорогах, щоб стримати техніку. Свідок, який був пенсіонером правоохоронних органів мав контакти по яким вони разом з ОСОБА_2 передавали інформацію про рух та розміщення техніки противника, зокрема особливо цінної техніки, як цілей для ОСОБА_8 . Шукали інформацію про пересування колон техніки, щоб надати можливість нанести ураження поза межами села. Розповів, що був безпосереднім свідком, ОСОБА_2 передав в Сумську ТРО інформацію про наявність покинутого танку і САУ зс рф, які охороняв солдат. З Сум приїхали представники ТРО затримали російського військового та доручили нам спалити техніку і поширити інформацію в інтернет, щоб було видно що на окупованій території є спротив. Залишили пляшки з запалювальною сумішшю. Ми з ОСОБА_2 виконали це завдання. Також знав що ОСОБА_2 з самообороною села Бобрик влаштовував засідки на техніку противника між селами Великий і ОСОБА_9 . Там вони палили ворожі військові автомобілі. ОСОБА_2 координував цю діяльність. 14 березня 2022 року нас забрали в полон. Російські військові знали, що ОСОБА_2 староста. Спочатку допитували в ОСОБА_10 , потім відправили в рф, тримали в Белгородській області, перевіряли телефони, проводили допити для виявлення зв'язків з ТРО та ЗСУ. Проводили імітацію розстрілів. Потім мене повернули в Україну і відпустили, а ОСОБА_2 залишився в полоні.
Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
Особливості набуття статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях врегульовано статтею 6-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», частиною 1 якої визначено, що у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 цього Закону (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), які брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, статус учасника бойових дій надається незалежно від тривалості виконання таких завдань на підставі відомостей, що підтверджують виконання особою таких завдань (далі Відомості), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням положень цієї статті.
Пунктом 6 частини 1 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема, сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти) померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військової агресією Російської Федерації проти України.
Частиною 2 цієї статті визначено, що порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України. Таким порядком є Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника і Захисниці України затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 №740.
У частині 3 статті 10-1 Закону указано, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті належать, зокрема, діти, які не мають (і не мали) своїх сімей.
Тобто, до указаної категорії осіб може належати і заявник ОСОБА_1 .
Суд вважає загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст. 82 ЦПК України обставиною, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Згідно з п. 5 Розділу ІІ Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Боромлянська селищна територіальна громада Охтирського району Сумської області була тимчасово окупована рф з 24.02.2022 по 01.04.2022
Пунктом 6 частини 1 статі 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон) визначено, що до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема, сім'ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Частиною 2 цієї статті визначено, що порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.
Таким порядком є Порядок надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниць України, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 № 740 (далі Порядок № 740).
Відповідно до абз 7 п. 2 Порядку № 740 статус члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається: сім'ям осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 5 Порядку № 685 визначено, що для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім'ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком.
У переліку документів які додаються до заяви є:
- довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану (абзац 9).
- свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або з захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом дев'ятим цього пункту (абзац 10).
До уваги беруться свідчення (заяви) осіб, справжність підпису на яких засвідчено нотаріально або командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) та печаткою військової частини (органу, підрозділу), в якій (якому) особи проходять військову службу, які брали безпосередню участь заходах, за період, за який вони свідчать;
інші документи, які містять докази та підтверджують факт безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану;
рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, - у разі відсутності документів, передбачених абзацами восьмим - десятим цього пункту (абзац 13).
До вирішення цієї справи заявник до міжвідомчої комісії Мінветеранів з переліком документів, визначених пунктом 5 Порядку № 685 не звертався через відсутність визначених переліком документів, які неможливо отримати враховуючи обставини ведення бойових дій і організації опору у перший місяць повномасштабного вторгнення.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не мав статусу військовослужбовця, у заявника відсутні документи для звернення до комісії Мінветеранів, а, за відсутності документів, до комісії можливо звернутись з рішенням суду про встановлення факту безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану.
Суд враховує, що у заявника відсутні документи, визначені абзацами 9-10 Пункту 5 Порядку № 685, а саме відсутні:
довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану;
свідчення (заява) командира підрозділу, в зоні відповідальності якого перебувала особа, або свідчення (заяви) не менше ніж двох свідків, які разом з особою брали безпосередню участь у заходах, про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, - у разі відсутності довідки, передбаченої абзацом дев'ятим цього пункту.
Відсутність таких документів обумовлена тим, що загиблий батько заявника був цивільною особою, не перебував у складі військових частин, ЗСУ, ДПС України, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ чи іншого утвореного відповідно до законодавства військового формування чи правоохоронного органу, що унеможливлює отримання заявником таких документів, а це в свою чергу унеможливлює звернення до міжвідомчої комісії Мінветеранів, а тому, суд приходить до висновку, що встановити факт загибелі факт загибелі ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Воронеж рф, внаслідок поранення під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану можливо лише шляхом звернення до суду з відповідною заявою.
При цьому, положення абзацу 13 п. 5 Порядку свідчать про можливість заявнику надати міжвідомчій комісії Мінветеранів рішення суду яким встановлено, що особа загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах у період воєнного стану, і лише за умови відсутності документів, передбачених абзацами восьмим - десятим пункту 5 Порядку № 685.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 , в період з 24.02.2022 по 14.02.2022, в умовах воєнного стану, перебуваючи на тимчасово окупованій території Боромлянської територіальної громади Охтирського району Сумської області, з метою координації дій ЗСУ для оборони України та звільнення тимчасово окупованих територій, ризикуючи власним життям, збирав та надавав силам оборони України інформацію про розташування збройних формувань зс рф, брав учать у диверсійних заходах, а також надавав волонтерську допомогу громадянам, забезпечував продуктами харчування. Отримання підтверджуючих документів від військових частин фактично не можливе з огляду на специфіку організації опору, збору інформації та ведення діловодства в перші тижні повномасштабного вторгнення.
Оцінка таких дій ОСОБА_2 як безпосередня участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану також ґрунтується на наступних нормах закону.
Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про оборону України» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Громадяни проходять військову службу, службу у військовому резерві та виконують військовий обов'язок у запасі відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», у період дії воєнного стану громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - цивільні особи), можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених Міністерством внутрішніх справ України.
У цій справі, заявник не оскаржує будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, а звернувся до суду цивільної юрисдикції, щоб встановити факт, який належить встановлювати в судовому порядку за правилами ЦПК України, оскільки за встановлених судом фактичних обставин в інший спосіб такі обставини встановити неможливо.
Обраний представником заявника спосіб захисту свого права узгоджується із положеннями чинного законодавства та висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
Отже, з огляду на встановлені обставини, показання свідків та наведені норми права, діяльність ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території Боромлянської територіальної громади Охтирського району Сумської області в умовах воєнного стану та передача силам оборони України інформації про місце розташування ворожих підрозділів зс рф у зазначений період суд розцінює як виконання Конституційного обов'язку із захисту Вітчизни та його участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони України у період воєнного стану.
Суд вважає доведеним факт, що ОСОБА_2 в теріод з 24.02.2022 по 14.03.2022 здійснював заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, а саме: збирав інформацію оборонного характеру, в першу чергу про місце знаходження окупантів, розташування військової техніки, передавав указану інформацію сільському голові та іншим представникам сил оборони України, проводив диверсійні заходи, а отже брав участь у бойових діях при проведенні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вороніж рф, перебуваючи у полоні. Факт тривалого перебування в полоні вказує на виявлення представникам рф активної діяльності ОСОБА_2 зі стримування збройної агресії проти України на окупованій території. Причина смерті, закрита черепно-мозкова травма, яка має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, свідчить, що загибель у полоні була безпосереднім наслідком діяльності ОСОБА_2 із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
З урахуванням обставин цієї справи, іншим, окрім як судовим шляхом, встановити такий факт неможливо через відсутність у Заявника необхідних на те документів.
Встановлення цього факту необхідно Заявнику для звернення із заявою до міжвідомчої комісії Мінветеранів для вирішення питання про отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе встановитти факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Воронеж рф, внаслідок поранення під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 258, 293-294, 315, 318, 319 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Оніщенко Олег Вікторович, заінтересована особа: Міністерство у справах ветеранів про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт загибелі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Воронеж рф, внаслідок поранення під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час воєнного стану.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Лебедь